Евристика та теорія розв’язування винахідницьких завдань

Ще до недавнього часу дуже поширеною була думка, що навчити людину створювати винаходи неможливо, що винахідництво – імпульси осяяння, доля небагатьох, особливо обдарованих людей. Однак, було помічено, що майже всі люди в процесі пошуку нових рішень, завдяки певним стереотипам мислення, думають однаково, а 2/3 всіх винаходів зроблено за відомими схемами. Доречно порівняти винахідників з починаючими шахістами, які під час гри повторюють комбінації, відомі сотні років, не здогадуючись про це – адже до свого стилю гри вони прийшли самостійно, на основі власних досвіду та інтуїції.

Близько 50 років тому виникла наука про спрощення і упорядкування шляхів вирішення винахідницьких задач, яка отримала назву “Теорія розв’язання винахідницьких задач” (ТРВЗ).

ТРВЗ, не заперечуючи концепцій таланту, натхнення, осяяння чи досвіду, пропонує початкуючому науковцю понад 100 методів вирішення технічних протиріч, які постійно вдосконалюються.

Прародителькою ТРВЗ була евристика (назва пов’язується з вигуком Архімеда: “Еврика!” при відкритті їм гідростатичного закону) – наука про те, як створювати винаходи та інші нові рішення в різних галузях людської діяльності. Основи евристики закладені ще в античні часи в Древній Греції та Римі. Батьком евристики вважають грецького математика Паппа, який жив у 300 році н. е.

В працях багатьох стародавніх філософів та вчених робилися спроби пояснити закономірності творчого мислення. Істотний крок в розвитку евристики зробив Сократ, який намагався пробудити приховані творчі здібності людини в процесі діалогів, основним принципом яких був вільний обмін думками, виявлення протиріч, використання аналогій і гумору, доведення понять до абсурду тощо. Справу Сократа продовжили його учні, в тому числі Платон, а одним з перших винахідників, який використав метод Сократа для винаходів (громовідводу та плоского конденсатору), став відомий Бенджамен Франклін.

Повертаючись до процесу творчої діяльності, слід наголосити, що задатки винахідника є у кожної психічно здорової людини, а знання основ ТРВЗ, гарантує будь-якому початківцю можливість стати винахідником, хоча перші його винаходи можливо будуть невисокого рівня. Згадуючи аналогію з шахами: шахіст, який знає теорію, грати буде пристойно, але невідомо, чи стане він у цій справі майстром.

Оптимальним контингентом для навчання ТРВЗ є студенти – вони знайомі з основними законами природи, підходи до вирішення задач у них свіжі, розум розкутий, не зіпсований стереотипами. Будь-який студент, знаючи основи ТРВЗ, зможе створювати нескладні винаходи першого та другого рівнів.

Тут доречним є повідомити, що за оцінкою складності винахідницькі задачі традиційно розподіляють на 5 рівнів.

Рівень 1 Новий об`єкт практично не змінюється, при цьому засоби вирішення задачі знаходяться в межах однієї галузі. Для розв’язання задач необхідно перебрати декілька очевидних варіантів. Такі утилітарні задачі виникають на роботі і в побуті, щоденно вирішуються багатьма людьми з ординарним рівнем інтелекту і практично ніколи не оформляються заявками на винаходи.

Рівень 2 Об`єкт змінюється незначно, задачі і засоби їх вирішення знаходяться в одній галузі. Для розв’язання задач потрібно проаналізувати 50-70 варіантів, що вимагає наявності ординарного інтелекту, підсиленого певним рівнем знань, досвіду та терпіння.

Рівень 3 Об`єкт змінюється суттєво, рішення знаходяться в іншій галузі техніки (для прикладу, задача з деревообробки вирішується методами, відомими в електроніці). Правильна відповідь прихована серед сотень неправильних і для свого рішення вимагає наявності неординарного інтелекту.

Рівень 4 Об`єкт змінюється повністю, рішення знаходяться, як правило, не в техніці, а в науці, серед рідко використовуваних фізичних та хімічних ефектів та явищ. Під час пошуку правильних відповідей дослідники з неординарним інтелектом роблять десятки тисяч спроб і помилок.

Рівень 5 Змінюється вся технічна система, в яку входить об`єкт. Засоби вирішення задач можуть опинитися за межами сучасної науки, тому, можливо, досліднику з елітним рівнем інтелекту спочатку доведеться зробити відкриття, а вже потім, спираючись на нові наукові дані, розв’язувати винахідницькі задачі. Число варіантів на цьому рівні зростає до мільйонів. Задачі такого рівня розв’язуються кількома поколіннями винахідників.

Фахівці із середніми знаннями (ординарний інтелект) у своїх галузях при виконанні службових завдань, не напружуючись, роблять прості винаходи 1-го та 2-го рівнів, які удосконалюють існуючу техніку. Статистика свідчить, що таких винаходів зареєстровано 77 %, з них 32 % - 2-го рівня. Менше чверті всіх винаходів складають такі, що забезпечують якісні зміни рівня техніки: 3-ий рівень – 19 %, 4-ий рівень – 3,7 %, 5-ий рівень – 0,3%.

Сьогодення потребує вирішення задач вищих рівнів за короткі терміни. Тому слід використовувати поєднання методів та прийомів теорії розв’язування винахідницьких задач з інформаційними технологіями і сучасним мотиваційним менеджментом.

Сучасна ТРВЗ пропонує сотні методів активізації творчої діяльності дослідників. Розглянемо найбільш відомі і нескладні.

Поиск по сайту: