Існує певне протиріччя щодо правового захисту відкриттів. Оскільки це продукт діяльності людського інтелекту, він потребує, з одного боку, належного правового захисту, скажімо, нарівні з винаходом. З іншого боку, маючи охоронний документ, подібний патенту на винахід, правоволоділець здобуде й монопольне право на використання відкриття. Але патентний захист неминуче виключить можливість користування цим продуктом інших людей. В зв’язку з цим відкриттю не надано статусу об’єкту виключних прав, ніхто не може установити монополію на використання відкриттів. Вони належать усьому світові.
Автори не мають на відкриття майнових прав, а мають тільки особисті права: право авторства та право на ім’я.
Ось, наприклад, яка ситуація склалася у генетиці, яка переживає бурхливий розвиток. Хоча майже всі інтелектуальні продукти, які фіксуються у цій галузі, належать до відкриттів, що виключає монопольне право на їх використання, тільки США, використовуючи недоліки законодавства, видали останнім часом 20 тис. патентів на винаходи і розглядають ще 25 тис. заявок на гени та генні сполуки. Патентна охорона таких об’єктів у якості не відкриттів, а винаходів, унеможливлює використання нових методів лікування та медикаментів для масової охорони здоров’я без дозволу патентовласників. Це призводить до гальмування розвитку медичної науки в цілому, залишає бідні народи без необхідної медичної допомоги. Проти системи патентування винаходів у генетиці розпочата всесвітня компанія протесту.
Над проблемою патентування відкриттів дискутують давно, безрезультатно намагаючись переконати правоволодільців відмовитися від власницького підходу до отриманих наукових результатів.
З появою вітчизняного законодавства, відкриття були виключені з переліку об’єктів інтелектуальної власності, що охороняються державою. І тільки з 2004 року відкриттю повернуто цей статус. Щоправда, цей факт ще не набув подальшого розвитку в законодавчих документах, досі не розроблена нормативно-правова база щодо захисту відкриттів, немає кваліфікованих фахівців для проведення наукової експертизи. В незалежній Україні фактично відкриття ще не реєструвалися, всі відкриття українських авторів зареєстровані в Росії Міжнародною асоціацією авторів наукових відкриттів, вартість експертизи кожної заявки складає близько 3,5 тис. доларів.
За новітній період з 1991 по 2006 роки на теренах СНД тією ж Міжнародною асоціацією зареєстровано 310 відкриттів (в т. ч. 41 – з України), переважно у галузі медицини.
У 2006 році професори Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу Е. Кузьменко, Є. Крижанівський, О. Карпенко та с.н.с. О. Журавель зробили перше не тільки в університеті, а й на Прикарпатті наукове відкриття у галузі геології, дослідивши, описавши і оприлюднивши, раніше невідомі явища, які відбуваються у масивах гірських порід, і розробивши систему прогнозування зсувів ґрунтів, яку можна застосовувати у будь-якій частині Землі.
Хоча за підступністю і катастрофічними наслідками гірські зсуви значно поступаються землетрусам, проте дошкуляють людям набагато частіше. У планетарному масштабі на їхньому руйнівному рахунку – тисячі, стертих з лиця землі, будинків, комунікацій, безліч людських жертв.
Україна має понад 20 тисяч зсувонебезпечних зон і найбільшу у світі систему газопроводів – близько 40 тисяч кілометрів. Щорічно від зсувів потерпають тисячі мешканців гірських районів, руйнуються соціальні та виробничі об’єкти, у тому числі магістральні трубопроводи.
Держава виділяє чималі кошти на подолання наслідків зсувів, тому значимість наукового відкриття, яке може передбачати, а значить, і уникнути наслідків руйнівних дій невидимих сил, звести до мінімуму результати спалахів їхньої активності, важко переоцінити. До речі, під час роботи над оформленням відкриття, автори дослідили велику ймовірність активізації зсувних процесів у Закарпатті у 2017 – 2019 роках.
Наступне амбітне завдання, яке поставили перед собою науковці університету – встановити закономірності виникнення землетрусів.