Бренд – це набір сприйнять в уяві споживача, все, що приходить у голову, коли бачиш логотип або чуєш назву

Рейтинг бренду компанії враховує різні аспекти її діяльності, аналіз того, яка частина продукції виробляється і реалізується тільки за рахунок бренду, силу бренду, що визначається лідерством на ринку, стабільністю і здатністю бренду перетинати географічні та культурні кордони, політику носія бренду за межами звичних ринків, особливо в Індії та Китаї.

Американські бренди лідирують серед товарів повсякденного використання, комп’ютерної техніки і фінансових послуг, європейські і азійські – у виробництві автомобілів.

Серед 100 найдорожчих брендів світу, вартість яких перевищує 1 млрд. доларів, домінують американські (всього – 62, у першій десятці – 8), зростають європейські і азійські (Samsung за рік збільшив вартість бренду на 31%, L’Oreal – на 10%, Toyota – на 7%). На жаль українські та російські бренди в цьому списку поки що відсутні.

Серед світових брендів лідирує компанія Соса-Со1а – її вартість оцінюється в 70, Місгоsoft – 64, IВМ – 51, General Еlесtгіс – 41, Marlboro – 33 млрд. доларів.

Зростає популярність брендів виробників мобільних телефонів Nokia та Motorola. Серед компаній, що відійшли назад, багато нещодавніх лідерів: Kodak за рік втратив 19% вартості, Ford – 16 %, Ericsson – 12%, а General Motors and Craysler взагалі не потрапив до рейтингу.

На вартість брендів впливають і фактори неекономічного характеру. Антипропаганда куріння нанесла значні збитки тютюновим компаніям – у рейтингу залишилася тільки Marlboro, втративши за рік 8% вартості.

Цивілізовані споживачі, як правило, намагаються уникати товару з країн, відомих своїми підробками, віддаючи перевагу аналогічним товарам з країн із жорсткими законами про охорону інтелектуальної власності.

Щорічно в Україні реєструється до 10 тис. знаків для позначення товарів та послуг, більшість з яких належить закордонним фірмам.

7 НЕТРАДИЦІЙНІ ОБ’ЄКТИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ВЛАСНОСТІДо нетрадиційних об’єктів інтелектуальної власності віднесені такі незвичні і неподібні між собою об’єкти, як наукові відкриття, секрети виробництва, ноу-хау, топографії мікросхем, сорти рослин, породи тварин, раціоналізаторські пропозиції, інжинірингові послуги тощо.

Наукові відкриття

Кому невідомі явища електромагнітної індукції, гравітації, закони гідравліки, механіки, оптики і безліч інших явищ, закономірностей і властивостей оточуючого світу? Все це – наукові відкриття, які були виявлені на різних стадіях розвитку людства.

Враховуючи величезне значення наукових відкриттів для розвитку науки і техніки, наприкінці 19 століття на Лондонському конгресі Міжнародної літературної і художньої асоціації було піднято питання про доцільність їх спеціальної охорони. Але тільки у 1978 році ВОІВ прийняла Женевський договір про міжнародну реєстрацію відкриттів.

Пройшли роки, Договір так і не набрав чинності, міжнародна охорона відкриттів не відбулася і вони традиційно не охороняються у більшості розвинутих країн, незважаючи на те, що досвід такої охорони існував у соціалістичних країнах (СРСР, ЧССР, НРБ, МНР, на Кубі).

В СРСР відкриття також були об’єктом правової охорони. Перше радянське відкриття було зареєстровано 26 червня 1957 року з пріоритетом від 1947 року. Всього в Радянському Союзі було зареєстровано близько 400 відкриттів при загальній кількості поданих заявок на відкриття понад 12 тисяч. Вочевидь, експертиза була доволі суворою, а внесок авторів в науку вважався унікальним. Як правило, відкриття робилися не поодинокими науковцями, а цілими науковими лабораторіями і інститутами під керівництвом відомих і заслужених світил.

Автори відкриттів в СРСР отримували диплом та авторську винагороду до 5 тисяч рублів, а також інші майнові пільги.

Наведемо приклади двох відомих радянських відкриттів.

“Ефект Кірліана”, досліджений вченим з Краснодару, полягає в тому, що будь-яка жива тканина під впливом високочастотного поля випромінює індивідуальне сяйво, інтенсивність і забарвлення якого залежить від стану організму, завдяки чому можна визначити хвороби та психічний стан людини.

Інше відкриття, зроблене в АН Узбекистану полягає у встановленні явища зміни хімічного складу підземних вод перед землетрусами, а саме, зростання в них концентрацій гелію, аргону та урану.

Безумовно, обидва відкриття мали величезні практичні застосування, на їх базі було створено безліч винаходів, які використовуються і донині.

З розпадом соціалістичного табору охорона відкриттів у світі припинила своє існування. Але пізніше, уже на початку 21 століття в деяких пострадянських державах, в тому числі і в Україні, правова охорона відкриттів була відновлена.

З огляду на минулий досвід СРСР з охорони відкриттів, познайомимося з цим унікальним об’єктом інтелектуальної власності.

Якщо винахід – це інтелектуальний продукт, який є результатом розумової діяльності і якого не існувало до моменту його створення, то відкриття – це явище, яке існувало завжди, але до моменту виявлення було невідомим. На відміну від винаходу, у випадку з відкриттям, досліднику не потрібно нічого придумувати, а треба лише знайти, “відкрити”, дослідити і оприлюднити те, що об’єктивно існувало завжди, але уникало наукового усвідомлення.

Відкриття створюються в десятки тисяч разів рідше, ніж винаходи. Визначити і дослідити їх непросто, але набагато складніше отримати на них визнання – адже це завжди руйнація класичних, давно існуючих теорій, втручання у фундаментальні наукові напрямки, а отже, підрив авторитетів всесвітньо відомих науковців. З причин того, що в науковому середовищі, як ні в якому іншому, дуже гостро стоїть проблема морального неблагополуччя, часто-густо сміливі відкриття помирають, тільки-но народившись.

Отже,наукове відкриття – це встановлення раніше невідомих закономірностей, властивостей та явищ матеріального світу, які вносять докорінні зміни в рівень пізнання.

З визначення відкриття випливають його критерії охороноздатності, які передбачають, що воно повинно:

· бути науковим положенням, обґрунтованим теоретично і підтвердженим експериментально (між датами пріоритету і реєстрації проходить іноді не одне десятиріччя);

· містити закономірність, властивість або явище матеріального світу;

· бути новим, тобто раніше невідомим у світі;

· вносити корінні зміни в рівень пізнання.

Відповідність заявленого об’єкту критеріям охороноздатності встановлює наукова експертиза.

Пріоритет відкриття визначається за датою першого формулювання положення, заявленого в якості відкриття. Слід відзначити відмінність порядку встановлення пріоритету відкриття порівняно з пріоритетом винаходу. Якщо сутність винаходу краще не оголошувати до дати подачі заявки, то сутність відкриття, навпаки, необхідно оприлюднити якомога раніше. При цьому, необхідно зафіксувати факт і дату оприлюднення, а також склад авторів.

Поиск по сайту: