Права патентовласника носять абсолютний, винятковий, строковий і територіальний характер

Абсолютність прав полягають в тому, що ніхто не може посягати на право патентовласника одноосібно розпоряджатися винаходом.

Винятковістьпоказує, що в межах однієї країни право на винахід може належати тільки одному патентовласнику.

Строковість наголошує, що права патентовласника на винахід діють протягом певного часу. Дія патентів може бути припинена достроково за заявою власника або у разі несплати чергового річного збору за підтримання чинності патен­ту.

Територіальність означає, що патент діє тільки на території країни, яка його видала.

З цього правила існують певні винятки. Для прикладу, патент буде чинним у будь-якій державі, але тільки на території посольства країни, яка його видала. Також патент буде діяти і на борту судна, яке прибуло з країни, що видала патент, і пришвартувалося до іноземного берега.

Слід нагадати, що винахід не обов’язково має бути захищений патентом. Він може існувати і в інших видах, наприклад, у вигляді ноу-хау. Виходячи з цього, патентовласник може передавати право на використання винаходу у різних формах, наприклад:

· за ліцензійними угодами;

· у вигляді ноу-хау;

· у вигляді інжинірингових послуг;

· у рамках науково-технічної співпраці.

Основний обов’язок патентовласника – сплатити збори за експертизу заявки та за видачу патенту і надалі сплачувати щорічні збори за підтримку чинності патенту протягом терміну його дії.

В таблиці 8.1 наведені найбільш поширені збори за розгляд заявок і видачу патентів на винаходи, а також щорічні збори за підтримання чинності патентів для українських винахідників станом на 2005 рік.

Таблиця 8.1 - Види і суми зборів за розгляд заявок і видачу патентів в Україні

Розміри щорічних зборів за підтримання чинності патентів в Україні приведені в таблиці 8.2.

Таблиця 8.2 - Суми щорічних зборів за підтримання чинності патентів в Україні

За кордоном щорічні збори за отримання патентів на винаходи та підтримання їх чинності є набагато вищими.

8.2 Форми передачі прав на об'єкти промислової власності

Придбання нових революційних технологій дало змогу в різні часи різним країнам подолати відставання в розвитку тих чи інших галузей економіки і стати в один ряд, а іноді і випередити передові держави світу.

Яскравим прикладом цього стала повоєнна Японія, яка вклала значні кошти в закупівлю ліцензій на новітні технології в передових галузях народного господарства і, таким чином, домоглася швидкого економічного зростання.

Для країн з економікою, що розвивається, придбання передових технологій є одним з головних засобів розв’язання завдань створення власної промисловості. Головним при цьому залишається залучення передових технологій з метою підвищення конкурентоспроможності продукції. Існує прогноз, за яким в найближчі 30 років обсяги світової торгівлі зростуть за рахунок країн, що розвиваються, у три рази і складуть до 30 трлн. Доларів. Цілком зрозуміло, що такий прорив може бути забезпечений тільки за рахунок імпорту новітніх наукомістких енерго- і ресурсозаощаджуючих технологій з передових країн.

Форми передачі об'єктів промислової власності на світовому ринку зводяться до передачі інновацій та новітніх технологій. У Міжнародному кодексі поведінки їх класифікують наступним чином:

· передача прав на об'єкти інтелектуальної власності за ліцензійними угодами;

· передача ноу-хау та шоу-хау;

· надання інжинірингових послуг;

· передача технологій в рамках науково-технічної співпраці;

· надання технологічних знань для використання придбаного обладнання;

· інші форми передачі інформації (конференції, виставки, семінари тощо).

Передача (трансфер) технологій та інновацій супроводжуються укладанням угоди, за якою покупець володіє відповідним виробничим потенціалом та капіталом для впровадження отриманої технології, а продавець – унікальними знаннями в певній галузі з правом виробництва продукції з їх використанням.

Зазвичай такіугодиназиваються ліцензійними,продавець –ліцензіаром,а покупець– ліцензіатом. Ліцензіарза ліцензійним договором(ліцензією) передає право власнос­тіна винахід або інший об’єкт промислової власності ліцензіату. Іншими словами, ліцензія є дозволом на використання об'єкту промислової власності, який захищений охоронним документом.

Основними факторами, які сприяють успішній ліцензійній угоді, є цінність досягнення, його на­дійний правовий захист та впровадженість у виробництво. Сильний патент­ний захист серйозно впливає на вартість майбутньої ліцен­зії, запатентований об'єкт коштує на порядок вище аналогічного незахищеного.

Поиск по сайту: