Артезіанські води - є підземно напірними водами, що залягають у водоносних горизонтах між водостійкими пластами.
Як правило артезіанські води залягають
глибше грунтових вод і мають більш стабільний режим .
Якщо артезіанський водний горизонт розкрити свердловиною, то вода, що знаходиться під натиском піднімається вгору і якщо лінія натиску лежить вище рівня землі у місці свердловини, то вода буде виливатися на поверхню навіть у вигляді фонтану. Натиск в артезіанських вода створюється внаслідок гідростатичного тиску а також геостатичним навантаженням, тобто вагою порід що залягають вище артез. горизонта.
Артезіанськими басейнами називаються – такі гідрологічні структури синклінального типу, що мають один або декілька водоносних горизонтів.
Глибинні води – напірні підземні води що розміщуються на значній глибині, знаходяться під дією геостатичного тиску і ендогенних сил. Глибинні води знаходяться в осадових породах вивчені не досконально.
Рух підземних вод
Під впливом напірних сил, сили тяжіння і гідростатичного тиску підземні води рухаються.
В зоні аерації і насичення цей рух відрізняється.
1. У зоні аерації відбувається проникання атмосферних опадів і поверхневих вод у грунт і називається інфільтрація.
Вільне просочування води у грунт вертикально вниз відбувається під дією сили тяжіння і капілярних сил у вигляді ізольованих струминок по капілярним каналам і окремих щилинках при цьому пористий простір грунту залишається не насиченим водою і в ньому зберігається рух повітря. А це виключає вплив гідростатичного тиску на рух води.
В умовах нормальної інфільтрації рух води відбувається суцільним потоком під дією сили тяжіння гідростатичного тиску і капілярних сил. При цьому пари повністю заповнені водою.
В умовах нормальної інфільтрації рух води відбувається суцільним потоком під дією сили тяжіння гідростатичного тиску і капілярних сил. При цьому пари повністю заповнюються водою. Інфільтраційна вода може сягати рівня грунтових вод чи залишатися у зоні аерації у вигляді підвищеної води.
2. У зоні насичення під дією сили тяжіння і гідростатичного тиску вільна вода по порах і тріщинах грунту рухається у бік похилу поверхні водоносного горизонтучи у бік зменшення натиску. Цей рух називається – фільтрація.
Рух гравітаційної води як при нормальній інфільтрації в зоні аерації так і при фільтрації в зоні насичення записують під законом фільтрації Дарсі. Uф = Кф*І
Uф – швидкість фільтрації
Кф – коефіцієнт фільтра
І- гідравлічний похил поверхні.
Водопроникності грунтів характерний коефіцієнт фільтрації що чисельно дорівнює швидкості фільтрації при гідравлічному похилу, що = 1.
Коефіцієнт фільтрації виражається в м/c, в мм/хв , в м/год.
Коефіцієнт фільтрації деяких видів грунтів: Галька -100-200м за добу, Пісок – 1-50, глина –від 0.001 до 0.0001
Режим ґрунтових вод
Закономірні просторово-часові зміни ресурсів і характеристик грунтових вод включені зміни рівня температури і хімічного складу називається - режимом ґрунтових вод.
Він обумовлюється кліматичними і гідрологічними факторами і водно-фізичними властивостями грунтів.
1. Режим рівня грунтових вод реагує перш за все на зміни живлення ще природньо пов’язане з коливанням сезонних та багаторічних факторів. Добові коливання грунтових вод які залягають не глибоко залежать від добових коливань випаровування та транспірації.
2.Режим температури підземних вод формується під впливом низки факторів і перш за все коливанням температури повітря і температури інфільтрації вод. Але з глибиною коливання швидко гасяться.
На деякій глибині температура грунтових вод – постійна. Так на екваторі ця глибина становить декілька метрів, а в умовах різкоконтинентального клімату збільшується до 40м. Нижче зони постійної температури вона різко зростає.
3. Гідрохімічний режим грунтових вод, а саме зміни мінералізації і хімічного складу пов’язане з водним режимом , характером живлення і витрат води.
При цьому найбільше значення мають грунтові і талі води та інтенсивність випаровування.
Для грунтових вод характерними є гідрокарбонатні йони. Мінералізація грунтових вод може коливатися.
Грунтові води які мають зв'язок з водними об’єктами мА.ть значні коливання рівня температури і хімічного складу.