Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Вплив боліт на річковий стік і практичне значення боліт



Болота зменшують середню багаторічну величину стоку річок.

Безпосередньо наслідком осушування боліт є зменшення випаровуваності і збільшення стоку причому тим більше чим південніше розташоване болото. Осушування боліт вирівнює коливання стоку впродовж року. А інколи збільшуються мінімальні витрати у меженний період. Але надмірне осушування може негативно пливати. Болота мають велике народногосподарське значення. Торф широко використовується як паливо, добриво і як хімічна сировина для виробництва аміаку і дьогтю. На земній кулі промислове значення мають поклади торфу на площі – 100млн.га.

 

 

Гідрологія підземних вод

Підземні води та їх походження

Води земної кори що знаходяться в активній взаємодії з атмосферою та поверхневими водами і приймають участь у кругообігу води на земній кулі називаються – підземними водам.

Підземні води представлені капілярною та гравітаційною водою і парою що рухається у порах грунтів.

За походженням їх поділяють на ендогенні та екзогенні.

1. Екзогенні води. Їх джерелом є водні об’єкти на поверхні суші та атмосферна волога. Вони потрапляють до гірських порід внаслідок процесів інфільтрації і називаються інфільтраційними. А також конденсації – конденсаційними. Седиментації – седиментаційними.

2. Ендогенні води. Їх джерелом є літосфера. Вони утворюються в гірських породах внаслідок дегідратацій(віддача води речовинами) мінералів Ці води називаються відновлюваними, і можуть виділятись із магматичних зон у місцях сучасного вулканізму. Ці води називаються ювенільними.

У гірських породах усі води змішуються і утворюються змішані води. Підземні води є важливою ланкою материкового кругообігу води і відіграють помітну роль у балансі та режимі природних вод і розчинення в них речовин.

 

Води зони аерації. Грунтові води. Верховодка. Капілярні зони.

Зона аерації – охоплює верхній шар грунтової товщі від земної поверхні до рівня грунтових вод. Через неї відбувається взаємодія атмосфери і грунтових вод.

Потрапляючи після дощу чи танення снігу у грунт вода витрачається на змочування грунту і формуються грунто води. Під якими розміють тимчасове скупчення гравітаційної та капілярної води у грунтовій товщі. Ці води мають зв’язок з атмосферою і приймають участь у живленні кореневої системи рослин.

Верховодка – тимчасове сезонне скупчення підземних вод, що утворилися на водостійких шарах внаслідок інфільтрації вертикально вниз під дією сили тяжіння.

Товщина верховодки від 40-100см до. А інколи 2-5см.

Вище рівня ґрунтових вод у межах зони аерації розміщується капілярна зона. Води цієї зони приймають участь у живленні грунтових вод.

Води зони насичення і грунтові води

При повному насиченні груни можуть сформуватися як безнапірні так і напірні води.

В обох випадках вологість грунту сягає повної вологоємкості(Максимальної кількості води що може утримуватися у грунті коли все грунтове повітря витіснене водою).

Грунтові води – це підземні води першого від поверхні постійно—існуючого водоносного горизонту, що залягає на першому видержаного за площею водостійкому пласті.

Ці безнапірні гравітаційні води мають вільну поверхню – дзеркало грунтових вод.

Грунтові води живляться шляхом інфільтрації , тобто просочування атмосферних опадів через зону аерації і фільтрації(стікання води у бік похилу), крім того у живлені грунтових вод приймає участь конденсація водяної пари.

Відстань від земної поверхні до рівня грунтових вод називається глибиною залягання грунтових вод. Вона коливається від 0 в зонах збиткового залягання до десятків метрів в посушливих районах

Рівень грунтових вод має сезонні та багаторічні коливання.

Потужністю або товщиною водоносного горизонту називається відстань від водостійкого пласта до рівня грунтових вод.

Грунтові води значно забруднюються антропологічними викидами.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.