Озеро – це природна водойма суші, з уповільненим рухом води і яка не має прямого зв’язку з океаном. ї
Для утворення озера необхідні дві обов’язкові умови:
- Природне положення (котловина)
- Наявність у ній повної кількості води
Розповсюдження озер на земній кулі
Озеро знаходиться повсюдно, однією з характеристик озер є заозереність, яка визначається відношенням площі усіх озер на даній території до площі до площі цієї території.
Найбільші показники заозереності характерні для зволожених районів стародавнього заледеніння, а також багато оозер в районах вічної мерзлоти і на заплавах та в дельтах річок.
Приблизно у 2 тис. великих озер світу вміщується 95% об’єму всіх озер землі. Що становить =170 тис. км. кубічних води. А взагалі озера займають 1,8%поверхні суші. Найбільше за площею озеро земної кулі Каспійське, а із прісних Верхнє.
Найбільше озеро України – Ялпуг.
Найглибше – Світязь. Найживописніше – Синевир.
Типи озер
Озера поділяються на декілька типів:
1) За розміром
- Дуже великі, площа більше 1000 км2
- Великі (від 101 до 1000)
- Середні(від 11 до 100)
- Малі(менше 10 км2)
2) За ступенем постійності:
- Постійні
- Тимчасові
3) За походженням
- Тектонічні
- Вулканічні
- Метеоритні
- Льодовикові
- Карстові
- Термокарстові
- Суфозні
- Річкові
- Морські
- Еолові
- Органогенні
4) за характером водообміну
- стічні
- безстічні
- проточні
Морфологія і морфометрія озер
Основні морфологічні елементи озера: котловина і ложе(або чаша)
Котловина – природне пониження земної поверхні будь-якого походження в межах якого знаходиться озеро.
Ложе(чаша) - частина котловини що безпосередньо занята водою.
У межах ложе озера виділяють такі морфологічні характеристики
- плеси
- затоки
- бухти
Розвиток вищої рослинності (мікрофітів) як правило обмежуються літораллю.
Основними морфо метричними характеристиками озера є:
- площа або дзеркало озера(F)
- Об’єм води в озері(V)
- Довжина берегової лінії (Lб.л.)
- Довжина озера –
найкоротша відстань по поверхні води вздовж вісі озера між найвіддаленішими точками берегової лінії
- Ширина озера (В) – відстань між
протилежними берегами озера проведена перпендикулярно до його вісі.
В ср.= F/L
До важливих морфо метричних характеристик відноситься глибина озера (h) ;
h ср=V/F
Коливання рівня води в озерах
Сукупність закономірних змін усіх компонентів озера – називається його гідрологічним режимом.
Чинники що викликають коливання рівня води в озерах поділяються на 2 групи:
1. Коливання рівня пов’язані зі змінною об’єму води в озері.
2. Коливання рівня що не викликаються змінами об’єму води в озері а обумовлюються перерозподілом незмінного об’єму на просторі озера.
На озерах виділяють вікові , багаторічні, сезонні та короткочасні коливання.
Основними чинниками вікових та багаторічних коливань є клімат. Величини сезонних коливань залежать від дзеркала озера та водозбору. Короткочасні коливання викликаються змінно-нагінними явищами а також коливаннями атмосферного тиску.
Течії, хвилювання, та перемішування води в озерах.
1. Головним чинником течії води в озерах є вітер, а також річковий стік або приплив, нерівномірний розподіл температур та мінералізованої води а також атмосферного тиску на поверхні озера.
а) вітер викликає так званні вітрові течії.
Уставлена вітрова течія – називається дрейфою.
Вітрові течії в озерах можуть сягати пів метра за секунду.
Вітер обумовлює згінно-нігінні денівеляції рівня , які приводять до перекосів рівня води і утворює так звані компенсаційні течії.
б) ріки що впадають в озера теж створюють перекоси рівня води, які викликають гравітаційні, або стічні течії. Їх швидкість може становити 1-2м/c.
Подібні перекоси утворюються також і в місцях витоку річок із озер.
в) зміни та розподіл по площині озера температури та мінералізації води створюють горизонтальні градієнти і створюють густинні течії.
г) Зміни рівня, що зумовлюються змінами атмосферного тиску викликають бароградієнтні течії
2) Хвилювання в озерах завдяки їх невеликих розмірів розвиваються та згасають швидше ніж на морських акваторіях.
Хвилі-брижі що рухаються в водоймах після стихання вітру на великих озерах майже не спостерігаються.
Хвилі на озерах мають більшу крутість ніж на морях.
Крутизна хвилі – це відношення її висоти до довжини.
На великих озерах висота хвилі може сягати 5-6м., а середня крутизна 0.1.
3)Фізичними чинниками вертикального перемішування води в озерах є різниця в щільності води, яка викликає конгвективне перемішування і дія вітру що викликає динамічне перемішування.