Показання до штучної вентиляції легень (ШВЛ)

при анафілактичному шоці:

- Набряк гортані і трахеї з порушенням прохідності дихальних шляхів;

- Не коригуюча артеріальна гіпотонія;

- Порушення свідомості;

- Стійкий бронхоспазм;

- Набряк легенів;

- Розвиток коагулопатичної кровотечі.

NB! Негайна інтубація трахеї і ШВЛ виконується при втраті свідомості, зниженні систолічного артеріального тиску нижче 70 мм рт.ст., у разі виникнення стрідора.

Поява стрідора вказує на обструкцію просвіту верхніх дихальних шляхів більш ніж на 70-80 % , у зв'язку з чим слід інтубувати трахею хворого трубкою максимально можливого діаметра .

7. Почати інфузійну терапію поліглюкін, фізіологічним розчином натрію хлориду, у флакон з яким ввести адреналін 0,1 % 2-3 мл (або 20 мл 0,5 % розчину допаміну).

При анафілактичному шоці середнього ступеня тяжкості рекомендують дробове (болюсне) введення 0,1 % адреналіну 0,1 - 0,2 мл, розведеного у фізіологічному розчині натрію хлориду (1 мл 0,1 % адреналіну розводять у 10 мл ізотонічного розчину натрію хлориду), тобто по 1-2 мл суміші через кожні 5-10 хв. до стабілізації гемодинаміки.

Інтратрахеально адреналін вводять при наявності інтубаційної трубки в трахеї як альтернатива внутрішньовенного або внутрішньосерцевої шляхами введення (одномоментно 2-3 мл в розведенні по 6-10 мл. у фізіологічному розчині натрію хлориду).

8. Інгаляція зволоженого кисню.

9. Глюкокортикостероїди внутрішньовенно: преднізолон від 75-100 мг до 600 мг (1 мл = 30 мг преднізолону), дексаметазон - 4-20 мг (1 мл = 4 мг), гідрокортизон - 150-300 мг. При неможливості ввести у вену, глюкокортикостероїди вводять в / м.

10. Мембраностабілізатори внутрішньовенно: аскорбінова кислота 500 мг/добу (8-10мл 5 % або 4-5 мл 10 % розчину), троксевазин 0,5 г/добу (5 мл 10 % розчину), етамзілат натрію 750 мг/добу (1мл =125 мг), початкова доза - 500 мг, потім кожні 8 годин по 250мг.

11. Бронхолитики: в/в еуфілін 2,4 % 10-20 мл, но-шпа 2 мл, алупент (бріканіл) 0,05 % 1-2 мл (капельно); ізадрін - 0,5 % 2 мл підшкірно.

12. Антігістамінні препарати: димедрол 1% 5 мл або супрастин 2% 2-4 мл або тавегіл 6 мл в/м, піпольфен 2,5% 2-4 мл п/к.

NB! Антигістамінні препарати (димедрол, піпольфен або супрастин) доцільно вводити хворому тільки після стабілізації АТ, оскільки їх дія може посилити гіпотензію.

13. Інгібітори протеаз : трасилол (апротинін) 500 тис. ОД/50 мл (вводити в/в повільно або крапельно в 200-400 мл ізотонічного розчин натрію хлориду з максимальною швидкістю 5-10 мл/хв), контрикал 100 тис. ОД (в/в струменево повільно або крапельно в 300-500 мл ізотонічного розчину, попередньо підготувавши розчин – суху речовину розчиняють в ізотонічному розчині натрію хлориду в співвідношенні 1 амп. контрікала: 1 амп. розчинника (2 мл)).

14. При появі ознак серцевої недостатності ввести корглікон 0,06 % 1 мл в фізіологічному розчині хлориду натрію, фуросемід 40-80 мг в/в струменевий у фізіологічному розчині натрію хлориду (1 мл = 10 мг).

15. Якщо алергічна реакція розвинулася на введення пеніциліну, ввести 1000000 ОД пеніцилінази в 2 мл ізотонічного розчину натрію хлориду в/м.

NB! Тільки після виведення хворого із критичного стану можна проводити обколювання місця ін'єкції розчином адреналіну.

Критерії ефективності надання невідкладної допомоги:

• систолічний АТ не менше 100 мм рт.ст.;
• відсутній ціаноз;
• відсутня клініка бронхоспазму і порушення прохідності дихальних шляхів внаслідок набряку.

Після виведення хворого з анафілактичного шоку слід продовжувати введення антигістамінних препаратів, глюкокортикостероїдів, дезінтоксикаційну терапію протягом 7-10 днів при стаціонарному лікуванні.

ЛІКУВАННЯ АНАФІЛАКТИЧНОГО ШОКУ НА ДОГОСПІТАЛЬНОМУ ЕТАПІ:

2.

Поиск по сайту: