Вивчаючи цю тему, слід звернути особливу увагу на центральний банк (в Україні Національний банк – НБУ), як головну ланку кредитної системи та його функції. Головним завданням центрального банку є забезпечення стабільності національної грошової одиниці. Це завдання реалізується шляхом виконання центральним банком його функцій.
Під час вивчення теми треба зрозуміти головні функції Національного банку:
- грошово-кредитне регулювання економіки;
- емісійна;
- “банк банків”;
- фінансове обслуговування держави (“банкір уряду”);
- зберігання централізованого золотовалютного запасу;
- банківський нагляд і контроль.
Розглядаючи функцію грошово-кредитного регулювання, зауважимо, що саме на розробці та реалізації на грошово-кредитної (монетарної) політики базується вирішення основної задачі НБУ – забезпечення сталості валюти.
При розробці монетарної політики центральний банк переслідує цілі:
– стратегічні, тобто кінцеві цілі загальноекономічної політики держави – сприяння економічному зростанню, повній зайнятості та стійкості цін;
– проміжні – пожвавлення чи стримування ринкової кон’юнктури задля досягнення стратегічних цілей;
– тактичні – зміни грошової маси та процентної ставки в напрямку, що забезпечує досягнення проміжних цілей.
Вивчаючи функцію грошово-кредитного регулювання, треба зосередити увагу на інструментах грошово-кредитної (монетарної) політики:
– обліковій ставці процента;
– нормі обов'язкового резервування коштів комерційних банків;
– операціях на відкритому ринку.
Сутність емісійної функції центрального банку полягає в тому, що тільки йому законодавчо надано право випускати в обіг готівку – банкноти і розмінну монету, при цьому обсяги емісії регулюються з урахуванням загальних задач грошово-кредитної політики. Сам випуск готівки здійснюється шляхом продажу банкнот і монети комерційним банкам в обмін на їх резерви в НБУ.
Функція банку банків з’явилась у зв’язку з формуванням банківської системи, що вимагало централізації деяких банківських функцій (перш за все емісійної), що спричинило централізацію косового обслуговування комерційних банків. Це в свою чергу вимагало відкриття банками своїх рахунків в центральному банку і зберігання на них вільних грошей (резервів). Таким чином, центральний банк перетворився у банк банків.
Функція фінансового обслуговування держави полягає в тому, що центральний банк виступає головним (але не єдиним) банком держави та радником уряду з фінансових та монетарних проблем. Як банкір держави він виконує такі операції: веде рахунки державних установ і відомств; здійснює за дорученням уряду емісію та розміщення на ринку нових випусків державних цінних паперів; купує державні цінні папери на вторинному ринку для свого портфеля та вживає заходів щодо курсу вказаних паперів; як виняток, видача короткострокових кредитів уряду за його проханням (зауважимо, що розміри прямих касових кредитів законодавчо лімітуються), щоб не допустити прямого залучення емісійних ресурсів в покриття бюджетного дефіциту.
Функція зберігання централізованого золотовалютного запасу полягає в тому, що разом з запасами іноземної вільноконвертованої валюти, золоті запаси (незважаючи на демонетизацію золота) продовжують зберігатися в центральних банках країн як гаранто-страхові фонди для міжнародних платежів і для підтримки курсів національних валют шляхом інтервенцій на валютних ринках.
Інтервенція на валютному ринку – операції центрального банку з купівлі-продажу іноземної валюти на ринку з метою регулювання валютного курсу.
Функція нагляду і контролю за діяльністю комерційних банків тісно пов’язана з діяльністю центрального банку як банку банків. Здійснюючи касове, розрахункове і кредитне обслуговування інших банків, він має можливість систематично наглядати за дотриманням ними вимог всіх нормативів і правил, що регламентують банківську діяльність в країні.
Національний банк України відповідно до своїх функцій здійснює такі операції:
– надає комерційним банкам кредити;
– веде рахунки банків-кореспондентів, здійснює розрахунково-касове обслуговування комерційних банків та інших кредитних установ;
– купує та продає цінні папери, що випускаються державою;
– надає кредити банкам під заставу цінних паперів;
– виступає гарантом кредитів, що надаються суб'єктам зовнішньоекономічної діяльності;
– купує і продає іноземну валюту і платіжні документи в іноземній валюті;
– проводить операції з резервними фондами грошових знаків;
– організує інкасацію й перевезення грошових знаків та інших цінностей;
– здійснює інші операції відповідно до своїх функцій.
У зв'язку з виконанням своїх функцій НБУ:
– бере участь у розробці основних напрямів розвитку народного господарства України, державного бюджету України, прогнозу грошових доходів і витрат населення;
– розробляє основні напрями єдиної грошово-кредитної політики;
– концентрує кредитні ресурси, створені за рахунок коштів статутного та інших фондів, республіканського бюджету, коштів на депозитних рахунках і коштів в обігу та в міжбанківських розрахунках, а також переданих за плату Ощадним банком коштів, які формуються за рахунок вкладів населення:
– на договірних засадах продає і купує кредитні ресурси;
– утворює фонд регулювання кредитних ресурсів банківської системи за рахунок частини залучених банками ресурсів і депозитів, визначає розміри формування цього фонду;
– проводить єдину кредитну політику в республіці, установлює правила розрахунків і ведення касових операцій, порядок ведення обліку і звітності в банках, визначає розмір плати за залучені з інших банків ресурси, виходячи із загальної процентної політики;
– організує і здійснює касове виконання державного бюджету республіки;
– зосереджує на рахунках своїх установ валютні кошти валютного фонду Кабінету Міністрів України, бере участь у розробці зведеного валютного плану, забезпечує проведення єдиної валютної політики, представляє інтереси України у відносинах з банками інших країн, у міжнародних банках, розробляє порядок і правила здійснення операцій в іноземній валюті, із золотом і дорогоцінними металами. Установлює офіційні курси іноземних валют до національної валюти, публікує ці курси в пресі, організує роботу валютної біржі;
– спільно з комерційними банками здійснює обслуговування державного боргу, виконує операції, пов'язані з розміщенням державних позик, їх погашенням і виплатою процентів по них;
– реєструє новостворені комерційні банки;
– дає дозвіл на створення комерційних банків за участю іноземних юридичних осіб та іноземних громадян;
– дає дозвіл комерційним банкам на відкриття їх філій і представництв як на території України, так і за її межами;
– визначає порядок видачі ліцензій на проведення операцій комерційними банками;
– готує кадри для банківської системи у середніх спеціальних навчальних закладах, проводить перепідготовку банківських спеціалістів на договірних умовах;
– установлює комерційним банкам економічні нормативи.