Як форма ціни грошей, процент істотно відрізняється від ціни на звичайні товари. Розмір процента визначається не величиною вартості, яку несуть в собі позичені гроші, а їх споживчою вартістю – здатністю доставляти позичальнику потрібні блага. Тому розмір процентного платежу залежить не тільки від розміру позички, а й від її строку, а процентні ставки визначаються на певний період – звичайно на рік.
Оскільки на грошовому ринку існує декілька способів купівлі – продажу грошей, розрізняють і декілька видів процента, рівні ставки по яким можуть істотно відрізнятися, тому що кожен з них має своє призначення і вирішує свої специфічні задачі.
Банківський процент – загальна назва процентів по операціям банків.
Облігаційний процент – норма прибутку яка встановлена по цінним паперам (облігаціям, сертифікатам и т.д.).
Облігаційний процент повинен забезпечувати зацікавленість інвесторів, в тому числі банків вкладати кошти в цінні папери. Тому цей процент повинен мати більш вищу ставку ніж відсоток по банківським депозитам, так як останні більш ліквідні ніж цінні папери. Але ставка облігаційного процента може суттєво коливатись в залежності від виду цінних паперів, строку і т. ін.
Депозитний процент – норма прибутку, яку банки виплачують своїм клієнтам по депозитам.
Ставки депозитного проценту повинні бути нижче ставок позикового проценту тому, що за рахунок цієї різниці в ставках банки отримують прибуток.
Обліковий процент – норма прибутку, яку стягує національний банк з комерційних за позики, видані під заручення комерційних векселів.
Ставка облікового процента займає особливе місце серед всіх видів процентних ставок та встановлюється НБУ на основі пильного вивчення стану грошового ринку. Вона виступає свого роду барометром цього ринку та орієнтиром для визначення процентних ставок по всім іншим операціям на грошовому ринку.
Використання облікових ставок ЦБУ при видачі позик комерційним банкам, тобто з початку надходження грошей в обіг перетворює її в офіційний норматив ціни грошей на який орієнтуються всі суб’єкти ГР. Тому рух ринкових ставок по всім видам відсотка в певній мірі повторює рух ставки облікового проценту, але повністю з ним не співпадає.
Позиковий процент – норма прибутку, яку банк стягує з позичальників за користування запозиченими коштами.
Міжбанківський процент – норма прибутку яку стягує банк по кредитам, наданим іншим банкам.
Отже, зміни в попиті на гроші спричиняють прямо пропорційні зміни процентної ставки, а в пропозиції грошей – оберненопропорційні зміни
Оскільки пропозиція грошей відповідає наявній масі їх в обігу, зміни в пропозиції можуть бути спричинені зміною задач і цілей грошово-кредитної політики центрального банку країни.
Зміни в попиті на гроші спричиняються декількома факторами. Найбільш очевидна залежність їх від зміни обсягу національного доходу. Причиною зміни попиту на гроші може бути зміна альтернативної вартості зберігання грошей. Альтернативна вартість – це витрати доходу в зв’язку зі зберіганням активів у високоліквідній, але малодоходній формі.
Межі зміни процентної ставки визначаються нормою прибутку, що передбачається інвестиційним проектом, з яким пов’язаний попит на гроші. Норма прибутку становить верхню межу зміни норми процента: при наближенні чи перевищенні нормою процента цієї межі запозичення (купівля) грошей стане невигідним і попит на гроші знизиться. Нижньою межею норми процента виступає нульовий рівень: при наближенні до нього процентної ставки пропозиція грошей в позику стає невигідною.
Наслідки зміни процентної ставки різноманітні і зачіпають як грошову сферу, так і реальну економіку: виробництво, інвестиційну сферу, сферу обігу тощо.
Контрольні питання:
1. Поясніть, яке місце займає грошовий ринок в структурі грошового обороту та в чому полягає роль грошового ринку в економіці.
2. Дайте характеристику взаємозв'язку національного та світового фінансового ринків. Яким показником вимірюється міцність цього зв'язку? Назвіть основні аспекти впливу міжнародного фінансового ринку на вітчизняний ринок капіталів.
3. Поясніть, у чому полягає різниця між грошовим ринком, ринком грошей та ринком капіталів.
4. Які принципові відмінності існують між прямим та опосередкованим фінансуванням на грошовому ринку? Назвіть основні функції фінансових посередників та дайте їм характеристику.
5. Чи може грошовий ринок створити ефективний механізм трансформації заощаджень в інвестиції? Обґрунтуйте власну думку і дайте характеристику монетаристської та кейнсіанської версій. Яке значення для банківської діяльності в цілому мають висновки М. Фрідмена та Джона Мейнарда Кейнса щодо існування ефективної моделі вирівнювання заощаджень та інвестицій?
6. Як, на Вашу думку, можна пояснити позицію кейнсіанської школи щодо важливості впливу на грошовий попит спекулятивного мотиву, мотиву перестороги та мотиву переважання ліквідності?
7. Обґрунтуйте, чому знецінення ощадних вкладів населення в період високих темпів інфляції негативно впливає не тільки безпосередньо на вкладників, а й на економіку в цілому.
8. У чому полягає вплив зміни процентної ставки в грошово-кредитній сфері та реальному секторі економіки?
9. За яких обставин відбувається відхилення реальної процентної ставки від номінальної та який вплив це має на грошовий ринок?
10. Назвіть особливості виявлення на грошовому ринку основних ринкових ознак: попиту, пропозиції, ціни.
11. Що є характерною ознакою грошового ринка?
12. Назвіть і охарактеризуйте сектори грошового ринку.
13. Чим відрізняються фінансові посередники в різних секторах грошового ринку?
14. В чому сутність попиту на гроші? Пропозиції грошей?
15. Назвіть фактори, які визначають зміну попиту на гроші і пропозиції грошей.
16. В чому сенс рівноваги на грошовому ринку? Назвіть фактори, що визначають рівновагу на грошовому ринку.
17. Охарактеризуйте процент як ціну грошей.
18. Чим визначається розмір процента?
19. Назвіть і охарактеризуйте всі відомі Вам види процентів.
20. Чим пояснюється той факт, що облікова ставка займає особливе місце серед всіх видів процентних ставок?