Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Якого наводять у звіті про пошук, який містить перелік посилань на опубліко-



Вані патентні документи, що можуть впливати на патентоздатність винаходу за

міжнародною заявкою;

– передбачає централізовану міжнародну публікацію міжнародних за-

Явок з міжнародними звітами про пошук, а також їх відправлення відомствам

зазначених держав;

– надає звіт, що містить думку відносно того, чи відповідає заявлений

Винахід певним міжнародним критеріям патентоздатності.

Описану вище сукупність дій зазвичай називають «міжнародною фазою»

Процедури РСТ, після чого настає «національна фаза» міжнародної заявки в

Кожній зазначеній у заяві міжнародної заявки державі. Процедура національної

Фази міжнародної заявки в нашій державі регламентується Законом України

«Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».

Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків (Мадридська

Угода) і Протокол до Мадридської угоди (Мадридський протокол). Мад-

Ридську угоду підписано 1891 р. і доповнено Мадридським протоколом 1989

Р. Україна – учасниця Угоди з грудня 1991 р.

Угодою передбачено міжнародну реєстрацію знаків для товарів і послуг

Міжнародним бюро ВОІВ. Ця угода надає власникам знака ряд переваг. Так,

Фізична або юридична особа, яка бажає одержати охорону свого товарного

10 4

Знака в кількох державах, зазвичай має виконати формальні вимоги щодо ре-

Єстрації товарних знаків національних відомств кожної окремої держави (різні

Процедури, необхідність подання заявки різними мовами, різні строки охорони

Та ін.) Крім того, необхідність подання національних заявок у кожній державі

Призводить до певних матеріальних витрат (національні збори, гонорари пате-

Нтним повіреним і перекладачам тощо). Мадридська же угода передбачає по-

Дання однієї заявки на міжнародну реєстрацію, що поширює свою дію на дер-

Жави-учасниці Угоди. Цю заявку подають однією мовою (французькою), а

Збори сплачують лише один раз до Міжнародного бюро ВОІВ; строк дії охо-

Рони становить двадцять років для всіх держав, на які поширюється охорона, з

Можливістю подовження реєстрації (кожні 20 років).

Мадридський протокол являє собою доповнення Мадридської угоди і

Прийнятий з метою введення в систему міжнародної реєстрації знаків деяких

Нових елементів, які спрощують приєднання до Угоди окремих держав (зокре-

Ма, заявки на міжнародну реєстрацію знаків можна складати не лише францу-

Зькою, а й англійською мовою).

Гаазька угода про міжнародне депонування промислових зразків

(Гаазька угода). Підписано 1925 р., після чого неодноразово переглянуто й

Доповнено. Угоду відкрито для держав-учасниць Паризької конвенції (Україна

Не є учасницею Угоди).

Основною метою Угоди є забезпечення охорони промислових зразків у

Державах-учасницях Гаазької угоди з виконанням мінімальних формальностей

І мінімальними витратами шляхом подання лише однієї заявки безпосередньо

До Міжнародного бюро ВОІВ або через національне відомство держави-

Учасниці, якщо цього потребує її національне законодавство.

Лісабонська угода про охорону найменувань місць походження та їх

Міжнародної реєстрації (Лісабонська угода). Підписано 1958 р. Україна не є

Учасницею Лісабонської угоди.

Угода передбачає захист зареєстрованого за міжнародною процедурою

Найменування місця походження зазвичай в усіх державах-учасницях доти,

Поки це найменування охороняється в державі походження.

Крім того, однією з угод, що регулює відносини щодо прав інтелектуа-

Льної власності, є Угода про торговельні аспекти прав інтелектуальної вла-

Сності (Угода TRIPS). Основи створення цивілізованої системи світової торгі-

Влі закладено ще 1948 р., коли на Женевській конференції було підписано Ге-

Неральну угоду з тарифів і торгівлі (ГАТТ), метою якої було розроблення та

Узгодження принципів створення нормативно-правової бази для лібералізації

Міжнародних торгових відносин. Багаторічні переговори й консультації в рам-

Ках ГАТТ завершилися створенням Світової організації торгівлі (СОТ), яка по-

Чала діяти з 1 січня 1995 р.

10 5

У межах договору про створення СОТ і діє Угода TRIPS, метою якої є

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.