Ді таблиці, розташовуючи їх у певній послідовності

Під час аналізу технічного рішення, що належить до пристроїв, споча-

Тку в таблицю вписують усі його основні функціональні елементи (вузли,

Складові частини, деталі) з вказівкою виконуваних ними функцій. Далі зазви-

Чай визначають ознаки, які характеризують конструктивні особливості окре-

Мих функціональних елементів, тобто геометричну форму, матеріал, з якого

Виготовляють цей елемент, співвідношення розмірів (якщо вони впливають на

Ефективну роботу предмета пошуку) та ін.

Під час аналізу технічного рішення, що належить до процесів (спосо-

бів), перш за все слід виділити ознаки, які характеризують наявність операцій і

Прийомів, які складають процес (спосіб). Потім виписують ознаки, що харак-

Теризують послідовність здійснення операцій і прийомів у часі (для цього в

Попередній графі (стовпчику) таблиці операції записують у порядку їх сліду-

Вання під час реалізації процес (способу)). Далі зазначають параметри прове-

Дення кожної з операцій і прийомів (температура, тиск, швидкість тощо) і за-

Соби, які використовують під час реалізації цих операцій і прийомів (речовини,

Інструменти, пристрої тощо).

Під час аналізу технічного рішення, що належить до речовин, у першу

Чергу, виписують компоненти, які складають речовину, а потім – ознаки, що

Характеризують кількісний склад речовини (зазвичай кількісний склад харак-

теризують в інтервалі співвідношень компонентів, наприклад, Ni – 8–12 %

Мас.). Після цього зазначають ознаки, які можуть характеризувати геометричні

Й фізичні властивості речовини або її компонентів (наприклад, форму частин-

Ки, довжину й діаметр волокон, агрегатний стан та ін.).

Після виділення всіх ознак об’єкта слід виділити так звані суттєві озна-

ки, тобто такі ознаки, кожна з яких необхідна, а всі разом достатні для того,

Щоб відрізнити даний об’єкт від усіх інших і характеризувати його з метою до-

сягнення цим об’єктом необхідного технічного результату*. Тобто суттєвою

Ознакою можна вважати лише таку ознаку об’єкта, за відсутності якої в сукуп-

Ності його ознак не можна одержати потрібний технічний результат. Якщо

Розглядають винахід (або корисну модель), то всі його суттєві ознаки наведено

У формулі винаходу, що значно спрощує аналіз.

Формула винаходу (корисної моделі) – це стисла словесна характеристи-

Ка технічної суті винаходу, що містить сукупність його (її) суттєвих ознак, до-

Статніх, щоб досягти зазначеного заявником технічного результату. У разі ви-

Знання об’єкта винаходом лише формула набуває правового значення i є єди-

Ним критерієм визначення обсягу винаходу (за нею встановлюють факт вико-

Ристання чи невикористання винаходу).

Формула має:

– стисло й чітко виражати технічну суть винаходу, а саме відображати в

логічному визначенні об’єкт винаходу сукупністю його суттєвих ознак;

* Під технічним результатом, якого можна досягти під час реалізації винаходу (ко-

Рисної моделі), розуміють виявлення нових технічних властивостей об’єкта винаходу (ко-

Рисної моделі), обумовлених введенням до нього нових суттєвих ознак. Технічний резуль-

Тат може бути виражений, наприклад, у зменшенні чи збільшенні крутного моменту, у зни-

Женні чи підвищенні коефіцієнта тертя, зменшенні чи збільшенні поверхні контакту фаз, у

Структурному перетворенні в процесі кристалізації, у поліпшенні контакту робочого органа

Із середовищем тощо.

– визначати обсяг винаходу, а саме межі прав власника патенту, встано-

влені нормативними актами;

– бути засобом вiдрiзнення об’єкта винаходу від інших об’єктів або ви-

Значення схожості для встановлення факту використання винаходу.

Формула може бути одноланковою чи багатоланковою i включати відпо-

Відно один або декілька пунктів.

Одноланкову формулу винаходу (корисної моделі) застосовують для ха-

Рактеристики технічної суті одного винаходу (корисної моделі) сукупністю

Суттєвих ознак, які не мають розвитку чи уточнення стосовно окремих випад-

Ків його виконання або використання.

Багатоланкову формулу винаходу (корисної моделі) застосовують для

Поиск по сайту: