Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ЩО ПОВИНЕН ВМІТИ ЮРИСТ?



Частково ці вимоги містяться в законодавчих актах. Так, для адвокатів – це вимоги щодо наявності знань в основних галузях права, стажу роботи тощо. У прокуратурі також існує система постійної перевірки знань практичних працівників.

Дедалі більшої популярності набувають вимоги громадських організацій юристів, що здійснюються свою діяльність в тій чи іншій сфері, наприклад, у галузі інтелектуальної власності. Це можуть бути рекомендації міжнародних асоціацій, думки видатних вчених тощо.

Вимоги до юриста висувають клієнти, які нерідко керуються звичайними ринковими критеріями: ціна і якість юридичних послуг.

Можна звернутися і до державних стандартів у галузі вищої освіти.

Що ж має вміти сучасний юрист? Він повинен щонайменше:

· знати основні законодавчі акти, вміти їх тлумачити та застосовувати на практиці;

· юридично правильно кваліфікувати факти та події;

· складати документи правового характеру, давати правові висновки та консультації;

· приймати правові рішення і здійснювати юридичні дії у точній відповідності із законодавством;

· встановлювати факти правопорушень, визначати заходи відповідальності за них, здійснювати заходи щодо відновлення порушених прав;

· систематично підвищувати свою професійну кваліфікацію, вивчати законодавство і практику його застосування.

До перерахованого, звичайно, можна додати ще чимало вмінь і навичок. Проте це ті базові категорії, які виявляються у щоденній діяльності практично кожного юриста незалежно від його професійних і галузевих особливостей.

ЗНАЧЕННЯ ПРАКТИКИ

Більшість із наведених вмінь і навичок юриста здобуваються на практиці. Насамперед, це стосується вміння складати документи правового характеру, аналізу факту чи події, виявлення правопорушення тощо. На жаль, сучасна українська юридична освіта переважно орієнтована на здобуття студентами лише правових знань, тобто сукупності теоретичних уявлень про державу, право, законодавство, правовідносини, а також практичних знань про зміст законів та інших нормативно-правових актів, етапів судового процесу тощо.

Водночас, неналежна увага приділяється іншій, не менш важливій складовій підготовки студента, – вмінню швидко і правильно орієнтуватися в реальних правових ситуаціях, складати документи правового характеру (заяви, клопотання до суду, інших державних і недержавних організацій), давати практичні рекомендації потенційним клієнтам.

Щоправда, в останні роки ситуація у цій сфері змінюється на краще. У межах підготовки студентів із дисциплін цивільного права і цивільного процесу їм дають вирішувати тематичні завдання, що на 100% взяті із практики. У межах вивчення дисциплін кримінального права і кримінального процесу студентам надаються реальні фабули кримінальних справ, їх навчають готувати проекти постанов про порушення кримінальної справи, про арешт обвинуваченого, обвинувальний висновок тощо.

З-поміж вад практичної підготовки студентів слід виділити майже повну відсутність практики ознайомлення студентів із оформленням документів у сфері господарських відносин: статутних документів, заяв і форм для постановки на облік у державних органах і установах, претензій, документів по земельним питанням тощо. Ураховуючи, що значна кількість випускників все ж таки йде працювати в комерційні структури, то це упущення значно зменшує їх шанси зробити це кваліфіковано. Крім того, важко знайти працедавця, готового взяти до себе “професіонала”, який, маючи певні уявлення про законодавство в сфері господарювання, є зовсім непідготовленим у практичних питаннях. Не потребує доведення, що без сторонньої допомоги практично жоден випускник, який не має практики роботи, не зможе зареєструвати господарське товариство або з першого разу “вдало” подати позов до господарського суду. І не тому, що він не має знань у цій сфері. Він може мати відмінні знання, які, на жаль, не зможуть йому в повній мірі допомоги на етапі підготовки необхідних документів, реєстраційних заяв, форм, їх подачі.

До суттєвого недоліку в процесі підготовки юридичних кадрів можна віднести відсутність формування в студентів навичок опитування і консультування клієнтів. Почасти під час семінарських занять студенти не відповідають, а читають необхідний матеріал із конспектів або підручників. У результаті за п’ять років підготовки вони так і не вміють професійно спілкуватися із клієнтами. Випускник просто не знає:

  • що саме слід питати в клієнта і відповідати йому (невідомі цілі, потреби клієнта);
  • про необхідність провести попереднє ознайомлення із законодавством, у галузі якого буде основана маса запитань клієнта;
  • з яких етапів складається опитування і консультування клієнта;
  • з чого починати опитування і чим закінчувати;

Частково ці проблеми вирішуються із запровадженням у ВНЗ такої дисципліни, як правовий консалтинг. На мій погляд, важко переоцінити значення цього предмета в майбутній практичній діяльності студента.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.