Основний зміст кадрової політики

• Забезпечення робочою силою високої якості, включаючи планування, відбір і наймання, вивільнення (вихід на пенсію, звільнення), аналіз плинності кадрів і ін;
• Розвиток працівників, профорієнтація і перепідготовка, проведення атестації та оцінки рівня кваліфікації, організація просування по службі;
• Вдосконалення організації та стимулювання праці, забезпечення техніки безпеки, соціальні виплати. Підрозділи управління персоналом активно беруть участь в переговорах з профспілками при укладанні колективних договорів, в розборі скарг, претензій, здійснюють контроль за трудовою дисципліною.

6.​ Юридична практика, її співвідношення з юридичною освітою, юридичною наукою.

Юридична практика - це діяльність з видання (тлумачення, реалізації і т. п.) юридичних приписів, взята у єдності з накопиченим соціально-правовим досвідом. Залежно від характеру, способів перетворення громадських відносин потрібно розрізняти правотворчу, правореалізаціонной (правоісполнітельного, правозастосовчу), розпорядчу, і інтерпретаційні типи практики. Правозастосовна практика являє собою єдність владної діяльності компетентних органів, спрямованої на винесення індивідуально - конкретних приписів , і виробленого в ході такої діяльності правового досвіду. Розпорядча, практика складається з розпорядчої діяльності уповноважених на те суб'єктів і накопиченого в процесі цієї діяльності юридичного досвіду. Суть інтерпретаційної практики виражається в формульованих правових роз'яснень та Правоположенія. У функціональному аспекті можна виділити правоконкретізірующую, контрольну, право-систематизуючу і інші типи практики. Особливість цих типів полягає в тому, що зміни суспільних відносин можливі тут за допомогою правотворчих, правозастосовних, розпорядчих та право - роз'яснювальних засобів, способів і методів. Будь-який тип юридичної практики можна підрозділити на певні види і підвиди. Так, у правозастосовчій практиці (тип) розрізняють оперативно-виконавчу і юрисдикційну (види), а остання, в свою чергу, підрозділяється на превентивну , каральну та ін (підвиди). По суб'єктах юридична практика розмежовується, як правило, на законодавчу, судову, слідчу, нотаріальну і т. п. За цим же критерієм можлива і більш детальна класифікація. Так, до судової відноситься практика Верховного Суду України, обласних, міських, районних судів. А прийнявши за основу класифікації підвідомчість справ судам і категорії дозволяються справ можна говорити про практику конституційних, загальних і арбітражних судів, судової практиці, наприклад, у цивільних і кримінальних справах і т. д. Основна спільна риса юр. Практики, освіти і науки всі ці три юридичні елементи, існують, на взаємних зв'язках впливають або сприяють один одному. Юридична практика - це діяльність з видання юридичних приписів, взята у єдності з накопиченим соціально-правовим досвідом- це сукупність знань про державу, управлінні, праві, наявність яких дає підставу для професійного заняття юридичною діяльністю. ЮРИДИЧНА НАУКА - суспільна наука, що вивчає право як особливу систему соціальних норм і різні аспекти правозастосовчої діяльності. Юридична практика визначає цілі та основні завдання дослідження, вибір найбільш важливих і актуальних напрямів наукового пошуку. У процесі практичної діяльності зазвичай виявляються прогалини та суперечності в законодавстві, помилки в його реалізації, відсутність необхідних право - конкретизують і інтерпретаційних положень, інші похибки і негативні явища правового регулювання. У конкретних різновидах практики (законодавчої, судової, слідчої та ін) накопичується особистий та соціально-правовий досвід, виробляються багато ефективні засоби і тактичні прийоми, оптимальні варіанти юридичних дій і процедурних вимог, які потребують глибокого і всебічному науковому осмисленні. Юридична освіта же прямо і побічно впливає на всю юридичну практику і науку в цілому, юридична освіта дає всі підстави для професійного заняття юридичною діяльністю. Юридична освіта відображає на часовому відрізку всю юридичну діяльність збагачуючи або збіднюючи юридичну науку і практику в цілому.

7.​ Професія юриста, як одна з найперспективніших в умовах розбудови правової держави.

8.​ Правова форма діяльності. Види за законодавством України.

9.​ Вимоги до випускника юридичного ВНЗ.

Сучасне життя ставить перед випускниками юридичних ВНЗ вимогу: «Не лише знай, але і вмій»

Не дарма, мабуть, кажуть, що теорія має пройти іспит практикою. Для юридичної освіти це завжди актуально. Особливо це актуально нині, в умовах забезпечення нормотворчої, правоохоронної і правозастосовчої діяльності, необхідності гарантувати реалізацію прав і інтересів фізичних та юридичних осіб. Абсолютна більшість юристів-практиків та їх клієнтів, тобто тих, хто кожного дня стикається з проблемами “живого” права, зазначають такий недолік сучасної юридичної освіти, як її невідповідність сучасним потребам і відсутність серйозного підходу до формування практичних навичок випускників юридичних вищих навчальних закладів.

Поиск по сайту: