У процесі ембріонального розвитку першими закладаються статеві залози.
На 3-4-му тижні на внутрішній поверхні первинної нирки утворюється закладка гонад.
Первинна гонада індиферентна за будовою, складається із клітин целомічного епітелію (корковий шар), мезенхіми і статевих клітин (гоноцитів), які мігрують у гонаду за допомогою амебоподібних рухів (мозковий шар) із основи жовткового мішка.
Міграція закінчується до 6-7-го тижня ембріонального розвитку, завершується також індиферентна стадія розвитку гонади.
Статеве диференціювання індукується статевими хромосомами, які поступили в яйцеклітину в процесі запліднення.
Чинник, ген H-Y, який знаходиться в короткому плечі Y хромосоми, детирмінує розвиток яєчка.
На 7-му тижні ембріонального розвитку (ЕР) під дією гена H-Y індиферентна гонада перетворюється в яєчки. Гоноцити містяться у верхньому шарі (мозковому), в якому розвиваються сім’яні тяжі, що містять премордіальні статеві клітини, з яких утворюються сперматогонії, а згодом і сперматозоїди. В ембріональних яєчках утворюються:
·клітини Сартолі із целомічного епітелію;
·клітини Лейдіга – із мезенхімальної тканини між канальцями;
Синтез стероїдних гормонів починається з 8-го тижня ЕР. У клітинах Сартолі утворюється білковий поліпептид – антимюлеревий чинник. Два останні компоненти мають важливе значення в диференціюванні статевих ознак.
Внутрішні статеві органи утворюються із мезонефральних (Вольфових) проток та парамезонефральних (Мюллерових) проток, які закладаються в ембріоні при його довжині 15-16 мм. Парамезонефральні протоки утворюються із епітелію урогенітальної складки, мезонефральні – із канальців первинної нирки. При довжині ембріона 30 мм статеві протоки досягають урогенітального синуса і на цьому завершується індиферентна стадія їх розвитку. Під впливом антимюллерового чинника парамезонефральний проток дегенерує і до 12 тижнів залишається у вигляді рудимента – так званої простатичної маточки і Морганієвих гідатид. Із мезонефральних проток утворюються сім’яні пухирці та сім’явивідні протоки.
Зовнішні статеві органи також проходять індиферентну стадію. З 8-го тижня – диференціювання. У 18-20 тижнів завершується формування ЗСО за чоловічим типом.
Присутність двох X-хромосом визначає розвиток яєчника (гена знаходиться в довгому плечі Х хромосоми.
Внутрішні статеві органи (маткові труби, тіло та шийка матки, а також верхня третина піхви) утворюються з парамезонефральних проток, починаючи з 5-6-го тижнів вагітності. Процес формування закінчується до 18 тижня внутрішньоутробного розвитку. Із верхньої третини парамезонефральних протоків формуються маткові труби, середньої частини – тіло матки і шийка. Розвиток матки починається на 13-14-му тижні внутрішньоутробного розвитку. Спочатку матка дворога, потім набуває сідлоподібної конфігурації, яку часто зберігає до моменту народження. Утворення шийки матки починається на 16-20-му тижні розвитку плода. До 33-го тижня шийка матки складає ¾ загальної довжини матки, до 40-го тижня – 2/3.
Нижні відділи парамезонефральних ходів, що злилися, досягають урогенітальний синус і з них утворюється піхва.
Зовнішні статеві _рган з 4-го по 7-й тиждень мають індиферентний характер. З 17-го тижня починається швидкий розвиток статевих губ із лабіосакральних складок.
Таким чином, формування статевих органів проходить через індиферентну стадію. Якщо перший етап (розвиток гонади) детермінований генетично, то розвиток чоловічих статевих органів визначається чинниками, що секретуються яєчками плода.
Яєчник здатний до стероїдгенезу в антенатальний період значно меншою мірою, ніж яєчко. Гормони яєчника не мають вирішального впливу на процеси антенатальної статевої диференціації.
За наявності агенезії або дисгенезії гонад статеві органи (внутрішні і зовнішні) розвиваються за жіночим типом незалежно від набору хромосом.
Водночас при різних формах істинного гермафродитизму будова внутрішніх і зовнішніх статевих органів залежить від наявності гормонально-активної тестостерон секретуючої тканини і елементів яєчка в гонаді змішаного типу.
Гіпоталамо-гіпофізарна система – третій і четвертий рівні репродуктивної системи – закладається на ранніх етапах розвитку, на 4-5-му тижні. Секреторна активність аденогіпофіза починається з 8-9-го тижня вагітності (ФСГ, ЛГ, АКТГ), ПРЛ – з 19-го тиж. вагітності.
Таким чином, у період внутрішньоутробного життя відбувається не тільки морфологічний розвиток основних рівнів РС, але і формування її гормональної функції.