Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Анатомо-фізіологічні особливості гіпофіза



 

Гіпофіз — головна ендокринна залоза, від діяльності якої залежить структура і функція інших залоз (мал. 8). Гіпофіз — невеликий за розміром орган, пов'язаний з гіпоталамусом. Він розташований в основі черепа в

турецькому сідлі та відокремлений складкою твердої мозкової оболони.

Гіпофіз розвивається з двох окремих зачатків. Один із них — вирос­ток ектодерми, який закладається в ембріона на 4-му тижні внутрішньоут-робного розвитку. З нього розвивається передня частина гіпофіза, яка ще має назву аденогіпофіза. Другий зачаток — виросток проміжного мозку, що складається з нервових клітин; з нього утворюється задня частина, яка ще називається нейрогіпофізом.

Гіпофіз починає свою функцію з 9—10-го тижня ембріогенезу.

У новонароджених маса гіпофіза 10—15 мг, у період статевого до­зрівання маса становить 20—35 мг, у дорослої людини — 50—60 мг. Більшу частину маси становить передня частина, на середню частину при­падає 1—2 % від загальної маси, на задню частину — 18—23 %. Зі збільшенням маси залози гістологічно дозрівають клітини гіпофіза, розміри клітин поступово збільшуються.

Аденогіпофіз виробляє такі гормони:

Соматотропний гормон (СТГ) має білково-анаболічну властивість, стимулює синтез білка, ріст і розвиток скелета, активує хондро- й остеоге-нез. Гормон впливає на збільшення кількості білків у тканинах, посилює розкладання жирів, впливає на затримання фосфору, натрію, калію, кальцію в клітинах організму. Соматотропні гормони виробляють аци­дофільні клітини (соматотропоцити). Гормон з'являється в гіпофізі на 9-му тижні ембріогенезу. Концентрація гормону в гіпофізі за період внут-рішньоутробного розвитку зростає в 12 000 разів. У крові плода СТГ впер­ше з'являється на 12-му тижні. У 4—6 міс вміст СТГ у крові плода стає максимальним. З 5—8-го місяця внутрішньоутробного розвитку концент­рація СТГ у 100 разів більша, ніж у дорослих. Залишається високою кон­центрація і у новонароджених. У плазмі новонародженої дитини концент­рація СТГ у 2—3 рази вища, ніж у матері. За 1 тиж життя концентрація СТГ знижується на 50 %. У віці після 3—5 років концентрація СТГ стає такою, як у дорослих.

Припинення росту організму пов'язано із загальними змінами гормо­нальної стимуляції у зв'язку із завершенням статевої зрілості організму. У період затримання та зупинки росту рівень секреції СТГ та чутливість до нього тканин залишаються такими, як і в період інтенсивного росту. Не­стача СТГ призводить у дітей до затримки росту — гіпофізарного нанізму, або карликовості. Затримка росту проявляється в дітей у віці після 2 років. Гіпофізарні карлики все життя зберігають дитячі пропорції тіла. Інтелек­туальний розвиток при цьому не порушується.

Підвищення продукції СТГ у дітей призводить до гігантизму (у дівчат зріст понад 190 см, у хлопців —понад 200 см). Такий ріст стає можливимтільки до моменту закриття зон росту в разі підвищеної секреції СТГ і частіше зустрічається у хлопчиків.

 

Кортикотропін (адренокортикотропний гормон — АКТГ) здійснює: а) проліферацію клітин кори надниркових залоз; б) стимулює біосинтез глюкокортикоїдів, андрогенних кортикостероїдів; в) впливає на меланофо-ри, посилюючи пігментацію шкіри.

Клітини, які синтезують АКТГ (кортикотропоцити), з'являються в ембріона на 7—8-му тижні. Секреція АКТГ починається з 9-го тижня ембріогенезу, максимальний рівень АКТГ у крові плода спостерігають на 7-му місяці його розвитку, потім концентрація АКТГ знижується, але за­лишається вищою, ніж у дорослих. Саме на 7-му місяці внутрішньоутроб­ного розвитку в плода здійснюються такі процеси:

• дозрівають клітини надниркових залоз;

• збільшується швидкість утворення гідрокортизону і тестостерону;

• починають діяти не тільки прямі, а й зворотні зв'язки між гіпофізом і наднирковими залозами (на секрецію АКТГ починає впливати рівень кортикостероїдів у крові плода).

У новонародженої дитини функціонують усі ланцюжки системи гіпо­таламус — гіпофіз — кора надниркових залоз. Концентрація АКТГ у крові новонародженого протягом 1-го тижня залишається високою. З перших го­дин життя дитина реагує на стресові подразнення організму матері (на­приклад, оперативні втручання). Ця реакція проявляється підвищенням рівня концентрації кортикостероїдів у крові й сечі дитини. Однак ці ре­акції виражені гірше, ніж у дорослих.

Концентрація АКТГ у новонароджених становить: у 1-й тиждень жит­тя — 8—13 ммоль/л; у дітей віком від 1 тиж до 10 років — 4 ммоль/л; у підлітків — 5,5 ммоль/л.

Підвищення або зниження секреції АКТГ у дітей супроводжується складними порушеннями функцій багатьох органів і систем.

Посилення секреції АКТГ спостерігається при хворобі Іценко— Кушінга, коли уражена гіпоталамо-гіпофізарна зона. У дітей затримується ріст, відкладається жир переважно на тулубі, спостерігається місяце-подібне обличчя, з'являється передчасне статеве оволосіння, остеопороз, гіпертонія, діабет, трофічні порушення шкіри.

У разі нестачі АКТГ спостерігаються такі самі зміни, як і в разі недо­статньої секреції глюкокортикоїдів.

Тиреотропін (тиреотропний гормон ТТГ) впливає: а) на проліфе­рацію клітин кори надниркових залоз; б) стимулює синтез її гормонів, їх вивільнення із зв'язку з треоглобуліном та їх секрецією; в) підвищує аку­муляцію залозою йоду.

Базофільні клітини (тиреотропоцити) з'являються на 8-му тижні ембріогенезу. Вміст ТТГ в аденогіпофізі постійно збільшується протягом усього періоду внутрішньоутробного розвитку. У крові плода ТТГ визна­чається на 12-му тижні, а з 4-го місяця його концентрація стає в 5 разів ви­щою, ніж у дорослих і утримується на цьому рівні до народження дитини. У дівчаток концентрація ТТГ вища, ніж у хлопчиків. Вплив ТТГ на щито­подібну залозу в плода починає проявлятися з 4,5—5 міс внутрішньоут­робного розвитку.

На 1-му році життя кількість тиреотропоцитів збільшується. Синтез ТТГ і його секреція значно підвищуються в перші два роки життя і перед статевим дозріванням. Так, у дитини віком 1,5 року концентрація ТТГ у крові у 8—10 разів вища, ніж у наступні вікові періоди.

Лютропін (лютеїнізувальшш гормон ЛГ). Цей гормон у жінок за­вершує дозрівання яйцеклітин, овуляцію й утворення жовтого тіла; у чо­ловіків стимулює проліферацію андрогенів.

Фолітропш (фолікулосгимулювальний гормон ФСГ). У жінок він стимулює ріст і дозрівання оваріальних фолікулів, у чоловіків — ріст і проліферацію сім'яних залоз, сперматогенез.

Обидва гормони (ЛГ і ФСГ) називають гонадотропними або гонадо­тропними гормонами (ГТГ).

ГТГ виробляють базофільні клітини гіпофіза — гонадотропоцити, які починають розвиватися на 8-му тижні ембріогенезу. У гіпофізі з'являється гормон ЛГ, через 2 тиж — гормон ФСГ. Максимальна концентрація обох гормонів у гіпофізі досягається в 4,5—6,5 міс. У крові плода ГТГ з'явля­ються з 3-го місяця внутрішньоутробного розвитку. У наступні місяці у плода ЛГ перевищує концентрацію ФСГ. У плода жіночої статі концент­рація гормонів вища, ніж у плода чоловічої статі.

У другій половині вагітності у плода формується зв'язок між гонадо­тропною функцією гіпофіза, гормонами статевих залоз і гіпоталамусом. У новонароджених концентрація в крові ЛГ дуже висока, на 7-й день після народження відбувається різке її зниження. До 7—8 років у дітей вміст у крові гормонів ЛГ і ФСГ залишається дуже низьким.

У 14 років концентрація в крові ЛГ і ФСГ збільшується в 2—2,5 разу порівняно з концентрацією у 8 років. У дівчаток ГТГ секретуються циклічно, з чим пов'язується початок статевих циклів. До 15—16 років вміст ГТГ у крові на 1/3 нижчий, ніж у дорослих.

Після 18 років показники ЛГ і ФСГ досягають величин, які характерні для дорослих.

Лакіотропін (пролактин, пролактотропний гормон ПІТ). Цей гор­мон у жінок впливає на функцію грудних залоз, стимулює лактацію, у чо­ловіків є чинником росту передміхурової залози. ПРЛ виробляється аци­дофільними клітинами (лактотропоцитами). Перші такі клітини з'являються в аденогіпофізі на 9-му тижні розвитку ембріона, до 4 міс їх кількість збільшується. У цей період починається секреція ПРЛ. Концент­рація ПРЛ в крові плода збільшується наприкінці вагітності. Концентрація його в крові плода така сама, як концентрація ПРЛ в крові матері та амніотичній рідині.

У новонароджених дітей вміст гормону високий. Протягом року він по­ступово знижується й утримується до періоду статевого дозрівання на рівні 5 мкг на 1 л. У жіночому організмі в період становлення статевих циклів показники концентрації в крові ПРЛ коливаються від 11 до 40 мкг на 1 л.

Меланотропін (меланостнмулювальнии гормон МСГ). Стимулює ферментні системи меланоцитів, зумовлює диспепсію пігментних гранул меланоцитів, що призводить до пігментації шкіри.

МСГ виробляється проміжною частиною аденогіпофіза, починає син­тезуватись у плода на 10—11 -му тижні, рівень його концентрації протягом внутрішньоутробного розвитку залишається стабільним.

У крові вагітної жінки концентрація гормону підвищена, що зумовлює появу на шкірі пігментних плям.

Ліпотропін (лшотропшш гормонЛІТ). Цей гормон впливає на жи­ровий обмін, стимулює використання жиру в енергетичному обміні.

Уся секреторна діяльність аденогіпофіза перебуває під контролем гіпоталамуса, який синтезує стимулювальні фактори — ліберини і гальмівні фактори — статини.

Нейрогіпофіз виділяє в кров 2 гормони — антидіуретичний (АДГ) — вазопресин та окситоцин. Вазопресин є нейросекретом супраоптичного, а окситоцин — паравентрикулярного ядер гіпоталамуса. Синтез гормонів починається на 3—4-му місяці внутрішньоутробного розвитку. По аксонах гіпоталамо-гіпофізарної системи вазопресин і окситоцин транспортують­ся в нейрогіпофіз, де вперше з'являються на 4—5-му місяці ембріогенезу. Концентрація цих гормонів у крові плода постійно збільшується до мо­менту народження дитини.

Через 20—22 год після народження концентрація вазопресину в крові дитини різко зменшується. З віком у дитини посилюється функція цього гормону. Окситоцин проявляє в дітей лише антидіуретичну дію. Після за­вершення статевого дозрівання чутливими до окситоцину стають матка і грудні залози.

Вазопресин посилює реабсорбцію води із солі в дистальних відділах ниркових канальців і є регулятором водного балансу організму.

Окситоцин забезпечує скорочення м'язів матки, особливо в процесі пологів, впливає на секрецію молока.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.