Вірші для вивчення напам’ять

М.Рильський. Вірші «Троянди й виноград», «Мова».

А.Малишко. «Пісня про рушник».

Л.Костенко. «Страшні слова, коли вони мовчать».

В.Симоненко. «Ти знаєш, що ти – людина».

В.Стус. «На колимськім морозі калина».

Допоміжна

1. Коцюбинська М. Іван Світличний, шістдесятник // У кн. Коцюбинська М. Мої обрії : В 2 т., Т.2. - К.: Дух і літера, 2004. - С.5-28.

2. Касьянов Г. Незгодні: українська інтелігенція в русі опору 1960-1980-х років.-К: Либідь, 1995.-224с.

3. Сверстюк Є. Блудні сини України.-К.,1993.- 256 с.

4. Кошелівець І. У хороший Шевченків слід ступаючи // Передм. у кн. Симоненко В. Берег чекань.- Мюнхен : Сучасність, 1973.-310 С.-С.7-59.

5. Ткаченко А. Василь Симоненко : Нарис життя і творчості.-К.: Дніпро, 1990.-312 с.

6. Романенко Ю. «Витязь молодої української поезії»: життєтворчість Василя Симоненка / Ю.Романенко // Дивослово. – 2010. - №1. – С.11-17.

7. Тарнашинська Л. «Поетика поривань» як естетична норма: Василь Симоненко / Л. Тарнашинська. Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління: (історико – літературний та поетикальний аспекти). – К.: Смолоскип, 2010. – С.100 – 146.

8. Ткаченко А. Іван Драч. Літературний портрет.-К.,1988.

9.Тарнашинська Л. Художнє оркестрування буденності: баладний вектор Івана Драча / Л. Тарнашинська. Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління: (історико – літературний та поетикальний аспекти). – К.: Смолоскип, 2010. – С.100 – 146.

10. Тарнашинська Л. Гармонія парадоксів як художнє надзавдання: Микола Вінграновський / Л. Тарнашинська. Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління: (історико – літературний та поетикальний аспекти). – К.: Смолоскип, 2010. – С.100 – 146.

11. Новиченко Л. Поетичний світ М.Рильського. Кн. друга: 1941-1964.-К., 1993.-269с.

12. Павличко Д. Сонця і правди сурма // Передм. до видання: МалишкоА. Твори. У 10 т 1.-К.:Дніпро, 1972-с. 5-82.

13. Іванисенко В. «Розстріляним ходжу по Україні» / Передм. у кн. Малишко А. Вибрані твори -К., 1990.-С.5-21.

14. Кодак М.Філософічна трасологія Миколи Бажана (з мислительської біографії поета) / Микола Кодак // Слово і час. – 2008. - №12. – С.3-15. 15.Сулима М. Микола Бажан: між Михайлом Семенком і Миколою Хвильовим / Микола Сулима // Слово і час. – 2004.- №10. – С.18-25.

15. Тарнашинська Л. Біль – як четверте мистецтво: «спостережний пункт» прози Григора Тютюнника// Тарнашинська Л. Українське шістдесятництво: профілі на тлі покоління: (історико – літературний та поетикальний аспекти). – К.: Смолоскип, 2010. – С.390 – 440.

16. Зборовська Н.Шістдесятництво як наївний дискурс батьківства // Зборовська Н. Код української літератури: Проект психоісторії новітньої української літератури: (монографія) / Ніла Зборовська. – К.:Академвидав, 2006. – С.350 – 366.

17. Тарнашинська Л. Художня галактика Валерія Шевчука.-К.:Вид-во ім.Олени Теліги, 2001.-223 с.

18. Майданченко П. «Химородність» творів В.Дрозда // Майданченко П. Комічне в сучасній українській прозі: Літературно – критичний нарис. – К.: Дніпро, 1991. – С.38-84.

19. Дончик В. Істина - особистість. Проза П.Загребельного. Літературно -критичний нарис. - К., 1984.-248 с.

20. Слабошпицький М. Роман Іваничук. Літературний портрет. - К., 1992.

21. Галич О. Олесь Гончар у вимірі non fiction / Олександр Галич // Слово і час. – 2005. - №7. – С.14-23.

22. Галич В. Постать Олеся Гончара в контексті постмодернізму / Валентина Галич // Дивослово. – 2005. – №2. – С.55-57.

23. Панченко В. Гуси – лебеді і морози 1921 року / В.Панченко // Укр. мова і л – ра в школі. – 1993. - №9. – С.4-8.

24. Івашко В. Міф про Василя Стуса як дзеркало шістдесятників/ В.Івашко // Світо – вид. – Липень – вересень 1994. – Число ІІІ (16). – С.104-120).

25. Москалець К.Страсті по Вітчизні /К.Москалець // Людина на крижині. Літературна критика та есеїстка. – К.:Критика, 1999. – С.209 – 254.

26. Забужко О. Замість передмови: дві алогії на калинову тему // Оксана Забужко. Передм. до вид.: Калинець І. Зібр. творів у 2 – х т. Т.1. Пробуджена муза / Ігор Калинець. – К.: Факт, 2004. – С.5 – 14.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

з курсу „Історія української літератури 60–70-х рр. ХХ століття”

1. М. Коцюбинська, Г. Касьянов та Є. Сверстюк про феномен шістдесятництва. Причини духовного відродження суспільства у 60‑ті роки ХХ ст.

2. Тема призначення митця і мистецтва у віршах Ліни Костенко: «Художник», «Страшні слова, коли вони мовчать», «Життя іде — і все без коректур».

3. Образ жінки, краса і драматизм жіночо – чоловічих стосунків у віршах Ліни Костенко про любов «Хай буде легко. Дотиком пера», «Недумано, негадано…», «В дні, прожиті печально і просто…» .

4. Проблема збереження роду у віршах І. Драча „Балада про рід” та Ліни Костенко „Українське альфреско”. Засудження І. Драчем бездуховності суспільства у новорічній баладі „Крила”.

5. Проблема збереження історичної пам’яті нації у віршованому романі Ліни Костенко „Маруся Чурай”. Образ „неопалимої книги”.

6. Історично-фольклорна основа віршованого роману Ліни Костенко „Маруся Чурай”. Духовне життя нації крізь трагічну історію нещасливого кохання. Розв’язання конфлікту між вірністю та зрадою в романі.

7. Образ простої людини у віршах В.Симоненка «Баба Онися», «Дума про щастя».

8. Роздуми В.Симоненка про значення особистості у віршах «Я», «Ти знаєш, що ти - людина»; В.Стус про обстоювання нових духовних цінностей у творчості В.Симоненка ( стаття «Серед грому і тиші»).

9. Образ України в громадянській ліриці В.Симоненка: аналіз віршів «Задивляюсь у твої зіниці», «Лебеді материнства». Традиції та новаторство поета. Поясніть вислів В.Стуса: «Не новатор Симоненко обігнав на фініші багатьох новаторів».

10. Засудження сталінщини у віршах В.Симоненка «Монархи», «Балада про зайшлого чоловіка», «Некролог кукурудзяному качанові…».

11. Образ митця та його місія одухотворення світу у вірші Івана Драча «Балада про соняшник» та у феєричній поемі «Ніж у сонці». Провідна роль солярної тематики у творчості митця. Художній портрет шістдесятництва у вірші «Протуберанці серця».

12. Місце І. Драча у поетичному просторі 60-х років. Реалізація нових можливостей жанру балади у „Баладах буднів”. Л. Новиченко про художній стиль поета.

13. Образ дитини війни у повісті М. Вінграновського „Первінка” та новелі „Бинь-Бинь-Бинь”. Вплив творчості О. Довженка.

14. Інтимна лірика М. Вінграновського. Аналіз віршів «Прицокало, прибилось, притекло», «Чорна райдуга», «Цю жінку я люблю. Така моя печаль...», «Цієї ночі птах кричав…», «У синьому небі я висіяв ліс», «Сеньйорито акаціє, добрий вечір».

15. Космізм у змалюванні М. Вінграновським образу Вітчизни: аналіз вірша «Вона була задумлива, як сад…», художня роль повторів. Національна проблематика у віршах «Ніч Івана Богуна» та «Остання сповідь Северина Наливайка».

16. Феномен «третього цвітіння» у творчості М.Рильського. Аналіз вірша «Туга за молодістю». Л.Новиченко про «третє цвітіння» поета. Вірш «Третє цвітіння» - символічне вираження відродження 60-х років.

17. Етико – філософські концепти збірки М.Рильського «Троянди й виноград». Аналіз віршів «Троянди й виноград», «Коли копають картоплю», «Діалог», «Мова». Ознаки неокласичного стилю митця.

18. Збірки М.Рильського «Голосіївська осінь» та «Зимові записи» - лірика психологічного драматизму. Аналіз віршів «Буває часом боляче…», «Вони між нами ходять…», «Вуж», «Шипшина».

19. Розкриття складних драматичних проблем доби у поемі М. Бажана „Політ крізь бурю”. В Стус про єдність змісту й форми поеми.

20. Переоцінка духовних цінностей у філософсько-медитативній ліриці А.Малишка 60-70х рр. Аналіз віршів «Я не жив ці літа…», «Ритиму землю. Ритиму гору…».

21. Громадянська сміливість А.Малишка у вираженні самопочуття поета в роки сталінщини у віршах «Олексі Влизькові», «Вишні», «Григорію Косинці».

22. Архетипічні образи – символи на означення важливості збереження роду, зв’язку між поколіннями, історичної пам’яті у віршах А.Малишка «Пісня про рушник», «Стежина», «Приходять предки», «Пісня дороги».

23. Звернення до жанру новели у 60-ті роки XX ст. Засоби ліризації та психологізації образів. Значення рослинного символу на означення краси почуттів у новелі Гр. Тютюнника «Зав'язь». Л.Мороз про стильові особливості новелістики митця.

24. Художнє дослідження національного характеру в новелі «Три зозулі з поклоном»: романтична міфологізація фігури батька, знищеного сталінщиною; несвідома любов як причина душевної кризи людини.

25. Проблема винародовлення села та втрати батьківської авторитетної фігури у новелах Гр. Тютюнника „Син приїхав”, Оддавали Катрю”. Л. Мороз про образ-антигерой у творчості митця.

26. Образ дітей війни в повісті Гр. Тютюнника „Климко”.

27. Причини звернення митців до жанру химерного роману. Його ознаки: міф, притча, парабола. Тема кохання у новелі В. Шевчука „Панна сотниківна”. Засоби розкриття химерних образів та роль перетворень у новелі.

28. Причини звернення митців до жанру химерного роману. Його ознаки: міф, притча, парабола. Художні засоби розкриття химерного у новелі „Джума”. Символ життя – хреста і долі.

29. Химерність образу митця та міф пор Дім у романі – баладі В.Шевчука «Дім на горі». Принцип дзеркального відображення та його роль в побудові образної системи роману.

30. Пакуль – поліська Йокнапатофа В.Дрозда, малий всесвіт у романах «Спектакль», «Листя землі», «Маслини». Ирій – Пакуль як життєва подорож людини від країни мрій, ситого достатку до своїх духовних витоків у повісті «Ирій».

31. Образ білого коня Шептала як алегоричне осмислення проблеми «особистість – суспільство» в новелі В.Дрозда «Білий кінь Шептало».

32. Любов до простої людини, прагнення відкрити в звичайному незвичайне, в трагічному - життєствердне в оповіданнях Є.Гуцала «Хустина шовку зеленого», «Весняна скрипочка згори». Фольклорна традиція, традиції М.Коцюбинського та екзистенційний ракурс новелістики Є.Гуцала.

33. Морально-філософська проблема знищення краси та пошуки органічної синівської сутності в оповіданнях Є.Гуцала для дітей: “Лось”, “Сім’я дикої качки”, “Олень Август”.

34. Експериментальна повість «Блуд» (1992) - «пісня пісень» Є.Гуцала. Живий космос еросу – епосу як розповідь – сповідь – діалог двох статей у творі.

35. Причини звернення митців до історичної теми у 60-70-х р.р. XX ст. М.Слабошпицький про українську історичну романістику. Сюжетна лінія роману П.Загребельного «Диво» Сивоок – Ярослав Мудрий як розв’язання проблем митець – влада, доля народних митців, питання про збереження імен в історії та конформізм. Життєві віхи Сивоока як історія створення собору Софії Київської: між язичництвом, християнством та візантійськими християнськими догмами.

36. Художні досягнення П.Загребельного в історичному жанрі: історико – психологічний вектор зображення; роль літературного вимислу, документальних та фольклорних матеріалів; оригінальність композиції: зсув часових площин, мозаїчність мотивів; повнота зображення вільних, ексцентричних, парадоксальних характерів. Доля собору під час війни 1941 – 1942 років. Образ Гордія Отави в романі П.Загребельного«Диво»).

37. Художні досягнення П.Загребельного в історичному жанрі: історико – психологічний вектор зображення; роль літературного вимислу, документальних та фольклорних матеріалів; оригінальність композиції: зсув часових площин, мозаїчність мотивів; повнота зображення вільних, ексцентричних, парадоксальних характерів. Дипломатична місія Бориса Отави у 60-ті роки ХХ ст.: між собором та коханою жінкою («Диво»).

38. Засудження яничарства у романі Р. Іваничука „Мальви”. Ідейно-смислове навантаження образів Аліма, Селіма, Мальви у романі.

39. Образи України, Ляхистану та Туреччини в романі Р. Іваничука „Мальви”. Роздуми письменника про причини розквіту та занепаду держав. Образи державного керівника, пророка та митця у романі.

40. Роман у новелах «Тронка». «Залізний острів» - новела – засторога. Символіка танцю юних Віталика і Тоні на розпеченій палубі затонулого крейсера (гуманістичні цінності під загрозою цивілізаційних процесів). Майстерне відтворення чистоти справжніх людських почуттів.

41. Національна проблематика роману „Собор” Олеся Гончара. Образ Лободи як втілення явища національного нігілізму. Ідеологічна кампанія проти „Собору”.

42. Автобіографічна дилогія М.Стельмаха «Гуси – лебеді летять…» та «Щедрий вечір» як можливість звернення до тем, заборонених у радянські часи (голодомор 1921-1922 рр., репресії, колективізація): розповідь про голодування дядька Миколи, стихійні «політбесіди» сільських дядьків, мудрість церковного старости. Подвійна художньо – документальна природа дилогії та особливості її наративної стратегії.

43. «Гуси – лебеді летять…» М.Стельмаха - автобіографічна повість про дитинство. Єдність світу природи і світу дитячої душі у вчинках, переживаннях. Типологічний зв'язок повісті М.Стельмаха із «Зачарованою Десною» О.Довженка. Образ Михайлика, діда Дем’яна, батьків, подружки Люби у повісті М.Стельмаха «Гуси – лебеді летять…». Звичаї, традиції українців. Символіка образу гусей – лебедів.

44. Психобіографія і творчість В.Стуса як відображення позиції філософського мазохіста, що ідентифікував свій шлях з дорогою болю як зі шляхом сина Божого і сина національного. Образ – символ духовної дороги та його тематичні вектори (творення варіантами) у збірці «Палімпсести» : ретроспективне повернення в минуле - болісні роздуми над долею української людини та України в часи тоталітаризму у віршах «На колимськім морозі калина», «О земле втрачена, явися…»; Батьківщина як національно – релігійний феномен, що зміцнюється батьківським вольовим началом.

45. Образ – символ духовної дороги та його тематичні вектори (творення варіантами) у збірці В.Стуса «Палімпсести» : шлях до Бога- філософські роздуми про божественне призначення індивідуальної долі людини у вірші «Мені зоря сіяла нині вранці…», філософія «самособоюнаповнення» як практика духовного пересотворення і боротьба за свою духовну самоцінність, майстерне застосування верлібру; Античний закон пропорційності: підлеглість трагізму найвищим ідеям людської гідності, величі й краси у віршах В.Стуса «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…» та «Господи, гніву пречистого…».

46. Філософські джерела Стусового міфотворення: філософія Григорія Сковороди, «прафеноменальний» тип людини Й.В.Гете, ритуали християнської ініціації, орфічні ідеї, філософія східного містицизму – суфізму. Універсальність філософсько – естетичних шукань поета. . Образ – символ духовної дороги та його тематичні вектори (творення варіантами) у збірці «Палімпсести» : зустріч зі смертю - філософська концепція життєсмерті В.Стуса (аналіз вірша «Як добре те, що смерті не боюсь я…»).

47. Реалізація світових міфологічних топосів в інтимній ліриці В.Стуса (аналіз віршів «Мов лебединя розкрилила..», «Пахло весною і прілою глицею…», «Коли ти за шеломянем…», «У порожній кімнаті»). Листи поета до дружини – трагічна кардіограма розлуки – зустрічі у вічності.

48. „Вогонь Купала” та „Відчинення вертепу” – перші збірки „Пробудженої музи” І. Калинця. Поетичний світ І. Калинця – уособлення тривкої, глибинної, справжньої суті естетичного буття народу. І. Світличний про поезію І. Калинця. Аналіз вірша „Писанка”.

49. Архітектурність збірок „Невольничої музи” – „Дванадцята сумна книжка” та „Тринадцять алогій”. Роль у цих збірках віршів для Дзвінки. Аналіз віршів із циклу „Дивосвіт”. Поєднання елементів бароко та модернізму в поетиці архетипних образів митця.

50. Загальна характеристика розвитку поезії та прози 60-70-х років ХХ ст.

Поиск по сайту: