Тема 14: Реалізація коду батьківської мужності у творчості Василя Стуса та засвоєння світових практик духовного перетворення у філософії «самособоюнаповнення»

1. Реставрація реакції у 70-х роках XX ст. та її згубний вплив на літературу. Феномен української дисидентської творчості. Естетика страждання» В.Стуса.

2. Психобіографія і творчість В.Стуса як відображення позиції філософського мазохіста, що ідентифікував свій шлях з дорогою болю як зі шляхом сина Божого і сина національного. Філософські джерела Стусового міфотворення: філософія Григорія Сковороди, «прафеноменальний» тип людини Й.В.Гете, ритуали християнської ініціації, орфічні ідеї, філософія східного містицизму – суфізму. Універсальність філософсько – естетичних шукань поета.

3. Образ – символ духовної дороги та його тематичні вектори (творення варіантами) у збірці «Палімпсести» :

- ретроспективне повернення в минуле:болісні роздуми над долею української людини та України в часи тоталітаризму у віршах «На колимськім морозі калина», «О земле втрачена, явися…»; Батьківщина як національно – релігійний феномен, що зміцнюється батьківським вольовим началом;

- шлях до Бога: філософські роздуми про божественне призначення індивідуальної долі людини у вірші «Мені зоря сіяла нині вранці…», філософія «самособоюнаповнення» як практика духовного пересотворення і боротьба за свою духовну самоцінність, майстерне застосування верлібру; Античний закон пропорційності: підлеглість трагізму найвищим ідеям людської гідності, величі й краси у віршах В.Стуса «Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…» та «Господи, гніву пречистого…»;

- зустріч зі смертю: філософська концепція життєсмерті В.Стуса (аналіз вірша «Як добре те, що смерті не боюсь я…»);

- життя після смерті: творчість як шлях душі у безсмертя (аналіз вірша «Посоловів од співу сад…»);

4. Реалізація світових міфологічних топосів в інтимній ліриці В.Стуса (аналіз віршів «Мов лебединя розкрилила..», «Пахло весною і прілою глицею…», «Коли ти за шеломянем…», «У порожній кімнаті»). Листи поета до дружини – трагічна кардіограма розлуки – зустрічі у вічності.

5. Міфологізація образу В.Стуса у нашому часі.

ЛІТЕРАТУРА

1. Коцюбинська М. Новітні палімпсести: Кілька думок про феномен
Василя Стуса // У кн. Коцюбинська М. Мої обрії : В 2 т., Т.2.-К.:Дух і літера, 2004.-С. 106-119.

2. Коцюбинська М. Поетове самособоюнаповнення : із роздумів над поезією і листами Василя Стуса. // У кн. Коцюбинська М. Мої обрії : В 2 т., Т.2.-К.:Дух і літера, 2004.-С.152-163.

3. Стус Дмитро. Василь Стус : життя як творчість. - К.: Факт, 2004.-368 с.

4. Нецензурний Стус. Книга у 2-х частинах. Частина 1.- Тернопіль: Підручники і посібники, 2002.-336 с.

5. Нецензурний Стус. Книга у 2-х частинах. Частина 2. Упорядкування Богдана Підгірного.- Тернопіль : Підручники і посібники, 2003.-320 с.

6. Онікієнко І.Василь Стус та Йоганн Вольфганг Гете: діалог про межі людства // Вісник Черкаського університету. Серія: Філологічні науки. – Черкаси:Черкаський національний університет ім..Б.Хмельницького, 2012. –Вип.40 (253). – С.67-73.

7. Онікієнко І. Естетика страждання. Стаття у літературознавчому словнику - довіднику / Р.Гром'як, Ю.Ковалів- К.: ВІД «Академія», 1997.-С.251.

8. Онікієнко І. Міфологема дороги у контексті поетичної збірки В.Стуса «Палімпсести».-Ukrainistiса. Збірник наукових праць / Редактор Вербовий М.- Кривий Ріг, 2003.- С.29-35.

9. Івашко В. Міф про Василя Стуса як дзеркало шістдесятників/ В.Івашко // Світо – вид. – Липень – вересень 1994. – Число ІІІ (16). – С.104-120).

10. Москалець К.Страсті по Вітчизні /К.Москалець // Людина на крижині. Літературна критика та есеїстка. – К.:Критика, 1999. – С.209 – 254.

11. Набитович І. Універсум sacrum’y в художній прозі (від Модернізму до Постмодернізму): Монографія / Ігор Набитович. – Дрогобич; Люблін: Посвіт, 2008. – 600с.

12. Стус В. Дорога болю: Поезії.-К.: Рад. письменник, 1990.-211 с.

Тема 15: Міфологічна лірика Ігоря Калинця

1. Життєва та творча доля Ігоря Калинця як поета і дисидента.

2. «Вогонь Купала» та «Відчинення вертепу» – перші збірки «Пробудженої музи» І.Калинця. Поетичний світ І.Калинця – уособлення тривкої, глибинної, справжньої суті естетичного буття народу. І.Світличний про поезію І.Калинця. Аналіз вірша «Писанка».

3. Архітектурність збірок «Невольничої музи» – «Дванадцята сумна книжка» та «Тринадцять алогій». Роль в цих збірках віршів для Дзвінки. Аналіз віршів із циклу «Дивосвіт». Поєднання елементів бароко та модернізму в поетиці архетипних образів митця.

ЛІТЕРАТУРА

1. Козак С. Інтерв’ю з І.Калинцем: Підсумовуючи мовчання // ЛУ, 5 вересня 1991 р. – С. 6.

2. Світличний І. На калині клином світ зійшовся // У кн. Світличний І. Серце для куль і для рим. – К.: Рад. письменник, 1990. – С. 518-531.

3. Гусар- Струк Данило. Невольнича муза, або як «орати метеликами» // Передм. у збірці Калинець І. Невольнича муза. Вірші 1973-1981 років. – Балтимор-Торонто: «Смолоскип» ім. В.Симоненка, 1991. – С. 7-31.

4. Калинець Ігор. Зібрання творів: У 2 т. – Т. 1.: Пробуджена муза. – К.: Факт, 2004. – 416 с.

5. Калинець Ігор. Зібрання творів: У 2 т. – Т. 2.: Невольнича муза. – К.: Факт, 2004. – 544 с.

6. Забужко О. Замість передмови: дві алогії на калинову тему // Оксана Забужко. Передм. до вид.: Калинець І. Зібр. творів у 2 – х т. Т.1. Пробуджена муза / Ігор Калинець. – К.: Факт, 2004. – С.5 – 14.

7. Соловей Е. Світ Калинцевих візій – див…// Елеонора Соловей: Передм. до вид. Калинець І. Поезії: серія «Бібліотека Шевченківського комітету» / Ігор Калинець. – Львів: Піраміда, 2008. – С.6 – 12.

8. Онікієнко І. Образи колективного підсвідомого українського народу в ліриці І.Калинця// Література. Фольклор. Проблеми поетики: Зб. наук. праць. – Вип. 32. – Ч.1. / редкол.Г.Ф. Семенюк, А.В.Козлов. – К.: Твім інтер, 2008. – С.131- 137.

Поиск по сайту: