Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Поняття, суб’єкти та структура грошового обігу



Грошовий обіг – це рух грошей у готівковій і безготівковій формах, що обслуговує реалізацію товарів, а також нетоварні платежі в економіці. Тобто грошовий обіг являє собою рух грошей у процесі виконання ними своїх функцій.

Основними характерними ознаками є:

- об’єктивною основою грошового обігу є товарне

виробництво. Це означає, що виникнення грошового обігу, як і самих грошей зумовлене розвитком регулярного товарного обміну на основі суспільного поділу праці;

- грошовий обіг обслуговує розподіл та обмін ВНП охоплюючи також рух капіталів при цьому рух грошей як і процес розширеного відтворення відбувається безперервно;

- на відміну від товарів котрі надходячи у сферу обміну послідовно вилучаються із неї помірі здійснення активі купівлі-продажу, гроші перебувають в обігу постійно;

- чим більшим є обсяги купівлі-продажу товарі і послуг тим більшим за обсягом має бути грошовий обіг в країні, так як самі гроші опосередковують товарообмінні операції;

- грошовий обіг виступає основою балансування національного продукту і національного доходу, тобто з одного боку сукупної ринкової вартості обсягу кінцевого виробництва товарів і послуг (національний продукт), а з іншого сукупних доходів споживачів у вигляді заробітної плати, дивідендів, процентів, прибутків (національний дохід).

Суб’єктами грошового обігу є всі юридичні та фізичні особи, котрі беруть участь у створенні, розподілі, обміні та споживанні валового національного продукту. Їх можна обдати в такі групи:

1. Підприємства, котрі здійснюють виробництво необхідних суспільству товарів і послуг;

2. Домашні господарства (населення), котрі отримують грошові доходи надаючи підприємствам фактори виробництва;

3. Держава, що акумулює податки і збори і перерозподіляє отримані кошти для реалізації своїх функцій.

Залежно від особливостей організації руху грошей в економіці та їхньої форми грошовий обіг поділяється на дві

складові частини:

- готівковий грошовий обіг – це рух готівки у формі банкнот та розмінної монети, що обслуговує реалізацію товарів і послуг та здійснення інших можливих платежів. Наприклад населення здійснює готівкові платежі при купівлі товарів, оплаті різних видів послуг.

Правильна організація обігу готівкових коштів впливає на розмір грошової маси, від неї залежить швидкість обертання грошей, що характеризує стабільність та стійкість грошового обігу.

Сфера використання готівкових грошей у народному господарстві обмежена порівняно з безготівковими розрахунками, і в основному їх використовує населення. Однак із розвитком економіки обсяги готівкового грошового обігу зменшується. Перспективи їх зменшення пов’язані із:

- розвитком ринку державних цінних паперів, орієнтованих на населення;

- запровадженням новітніх банківських технологій у галузі розрахунків, зокрема національної системи електронних масових платежів за допомогою пластикових карток.

- безготівковий грошовий обіг – являє собою рух грошей у формі послідовних записів на рахунках у банківських установах або за зарахуванням взаємних вимог.

Безготівкові розрахунки здійснюються за допомогою чеків, векселів, платіжних карток та інших інструментів, що дозволяють власникам грошей виконувати свої зобов’язання без участі готівки. Головне значення безготівкового грошового обігу полягає у прискоренні руху грошей в економіці і суттєвому скороченні трансакційних витрат усіма суб’єктами ринку.

Переваги безготівкових розрахунків полягає у наступному:

- зменшуються затрати праці і відсотки, пов’язані з використанням готівкових грошей (карбування, друкування, перевезення, зберігання, сортування);

- сприяє безперервному кругообігу коштів. Між готівковим і безготівковим обігом існує тісна взаємозалежність: гроші постійно переходять із однієї сфери в іншу, змінюючи форму готівкових грошових знаків на депозит у банку, та навпаки. Тому безготівковий обіг невід’ємний від обігу готівкових грошей і створює разом ними єдиний оборот країни.

Тобт

       
 
Готівковий – гроші рухаються поза банками, безпосередньо обслуговуючи відносини економічних суб’єктів, тому на їх обіг можуть впливати лише його прямі суб’єкти
 
Безготівковий – гроші рухаються по рахунках у банках, не виходячи за межі банківської системи, що створює можливість контролювати грошовий обіг, а також впливати на відносини економічних суб’єктів не тільки їм самим, але й банкам та органам державного управління
 

 

 


Залежно від економічних відносин і руху вартості який обслуговує грошовий обіг, він поділяється на такі складові частини:

- грошово-розрахунковий обіг, що має місце з приводу товарообмінних операцій коли відбувається зустрічний рух грошей і товарів та послуг. Розрахунки за товари і послуги та нетоварні зобов’язання юридичних та фізичних осіб;

- грошово-кредитний обіг при якому рух грошей відбувається без зустрічного руху товарів і має односторонній але поворотний характер. Кредитні відносини в господарстві;

- грошово-фінансовий обіг, який передбачає односторонній і безповоротний рух грошей, що несупроводжується зустрічним рухом товарів. Фінансові відносини в господарстві.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.