Банкнота (банківський білет) – це вексель центрального емісійного банку непов’язаний із певною конкретною кредитною угодою.
Виникнення банкнот пов’язане із використанням у якості обігу розписок банкірів про прийняття на збереження золота. Однак на відміну від векселя у традиційному розумінні банкнота є безстроковим борговим зобов’язанням випущеним під гарантією центрального банку. Ця ознака сприяла широкому використанню банкнот в якості засобу обігу і платежу усіма суб’єктами ринку.
В залежності від особливостей забезпечення розрізняють два
види банкнот:
- класичні;
- сучасні.
Класична банкнота – це вексель центрального банку, що представляє в обігу повноцінні гроші і був на них розміщені. Основна
риса класичної банкноти це її подвійне забезпечення:
- грошове (золотим запасом);
- кредитне, тобто по векселям комерційних банків.
Сучасна банкнота – це нерозмінний на благородні метали знак вартості емісія якого здійснюється Центральним банком у процесі кредитування комерційних банків, держави, обміну іноземної валюти на банкноти певної країни.
В даний час центральні банки випускають банкноти суворо певної вартості. За суттю, вони є національними грошима на всій території держави. Матеріальне забезпечення у вигляді товару або золота відсутнє. Для виготовлення банкнот використовується особливий папір і застосовуються заходи щодо ускладнення їхньої підробки.
Чек – це безумовна письмова вказівка яку власник поточного рахунку дає своєму банку про виплату певної грошової суми або її перерахування на інший рахунок.
Власник рахунку в банку отримує чекову книжку і виписує з неї чеки у межах залишку коштів на своєму рахунку. На відміну від банкнот випуск чеків не регулюється законодавством, а визначається потребами комерційного обороту який обслуговується банками.
Залежно від порядку використання чеки поділяються на:
- іменні, чеки що виписуються лише на певну особу без права передачі третій стороні;
- на пред’явника, чеки за якими гроші може отримати будь-яка особа яка пред’явила чек для оплати;
- ордерні, чеки на певну суму з правом передачі шляхом індосаменту на звороті документа третій особі.
Електронні гроші – це форма кредитних грошей використання яких для платежів і розрахунків здійснюється за допомогою електронних засобів передачі і обробки інформації.
Електронні гроші це по суті гроші на рахунках комп’ютерної пам’яті банків розпорядження якими здійснюється за допомогою спеціального пристрою у вигляді пластикової картки.
Пластикова картка – це документ у вигляді картки з негнучкого пластику, що не підлягає передачі і дозволяє її власникові оплачувати товари і послуги у безготівковому порядку, а також отримувати готівку.
Залежно від способу здійснення розрахунків картки можуть бути двох видів:
- дебетова картка – це пластикова картка призначена для зняття коштів і здійснення платежів через електронні термінали на суми у межах залишку коштів на особовому рахунку;
- кредитна картка – це пластикова картка розрахунки за допомогою якої зняття готівки здійснюється на основі відкритої банком кредитної лінії у межах встановленого ліміту.
(До депозитних грошей відносять чеки, пластикові картки)
"Квазігроші", або майже гроші, - це специфічні грошові форми, в яких грошова суть істотно послаблена, відхиляється від загальноприйнятих, стандартних форм. Таке відхилення можливе з кількох причин:
- коли в стандартних формах значно послаблюється грошова суть. Так, при розміщенні грошей у довгострокові вклади вони зберігають звичайну форму депозитних грошей, проте при цьому дещо знижується їх ліквідність, здатність бути платіжними засобами;
- коли грошові функції виконують нестандартні форми, які не можна віднести до жодної з зазначених вище. Наприклад, вексель у певних межах може використовуватися як гроші у функції купівельного і платіжного засобу, хоч не є грошима в загальноприйнятому розумінні. Те ж саме можна сказати про чек та деякі інші грошові інструменти.
Використання "квазігрошей" має позитивний вплив на економіку:
- дає можливість підвищити ліквідність ринку за рахунок запровадження в оборот додаткових платіжних інструментів квазігрошових форм, передусім векселів;
- дає можливість зменшити масу платіжних засобів в обороті за рахунок вилучення їх у довгострокові депозитні вклади, що сприяє оздоровленню кон'юнктури ринків;
- робить управління грошовою масою, а отже пропозицією грошей, більш гнучким і ефективним.