Сутність та завдання оперативного управління виробництвом. Системи оперативного регулювання виробництва

Головна мета функціонування системи оперативного управління виробництвом на підприємстві — це конкретизація плану випуску продукції у часі й просторі, забез­печення неперервного контролю та регулювання виконання цього плану.

Тобто оперативне управління визначає, де й коли мають виконуватися операції по виго­товленню деталей, складанню виробів, як вони виконуються та що треба зробити для досягнення оперативної мети.

Базовими елементами системи оперативного управління виробництвом є оперативно-календарне планування і регулювання.

Система оперативного управління виробництвом є складовою і заключною ланкою системи внутрішньофірмового планування діяльності підприємства.

Оперативне управління — це система, яка складається з оператив­но-календарного планування та регулювання (диспетчерування) виробництва, включає комплекс методів, організаційних форм і техніко-економічних розрахунків по доведенню до кожного виконавця та забезпеченню виконання виробничого завдання підприємства.

Головним завданням оперативно-календарного планування і регулювання вироб­ництва є координація роботи всіх ланок підприємства щодо виробництва і ви­пуску готової продукції у заданому асортименті й обсягах у встановлені строки з належною якістю при ефективному використанні виробничих ресурсів та існуючих потужностей.

Однією з головних функцій оперативного управління є планування, базову проце­дуру якого утворює оперативно-календарне планування (ОКП).

Оперативно-календарне планування є заключною ланкою всієї системи планування на підприємстві і першою ланкою в системі оперативного управління.

Оперативне планування конкретизує й забезпечує виконання завдань поточного плану.

Оперативно-календарне планування передбачає розробку оперативних планів та графіків виготовлення продукції, планів роботи окремих підрозділів підприємства.

Диспетчерування передбачає здійснення постійного контролю за відхиленнями ходу виробничого процесу від календарних планів-графіків і ліквідація їх наслідків.

Процес диспетчерування включає: * облік результатів виробничої діяльності; * порівняння отриманих результатів із плановим завданням; * аналіз причин відхилення результатів від завдань; * регулювання виробничого процесу.

Загальна система оперативного управління охоп­лює такі підсистеми: 1)Функціональну; 2) По елементну; 3) Організаційну.

Система оперативного контролю і регулювання ходу виробництва на всіх його рівнях називається диспетчеруванням.

Воно передбачає неперервний нагляд та контроль за ходом виробничого процесу на основі поточної інформації про стан виконання планів-графіків, змінно-добових завдань та про всі відхилення від зада­ного ритму й рівня організації виконання робіт.

Система оперативного регулювання повинна формуватися на основі:

1. Наукової обґрунтованості вибору її елементів, тобто календарно-планових нормативів; об'ємних та оперативно-календарних планів; системи контролю і регулювання виробництва; достовірності інформації.

2. Оптимальності оперативних рішень, що визначається оперативністю, об'єк­тивністю та повнотою отриманої інформації, якістю прийнятих рішень і опера­тивністю їх практичної повсякденної реалізації, позитивним впливом на поточ­ний хід виробництва.

Система оперативно-календарного планування й регулювання виробництва розв'язує такі завдання:

1. Забезпечення чіткого виконання плану при найбільш ефективній організації ви­робництва. 2. Комплектне й рівномірне виконання виробничої програми з дотриманням тер­міну відправлення продукції споживачеві. 3. Повне і раціональне використання засобів виробництва, трудових ресурсів, а також ефективне застосування обігових засобів виробництва.

4. Розвиток прогресивних форм організації виробництва. 5. Адаптація виробничої діяльності до коливань зовнішнього середовища. 6. Забезпечення стабільного рівня матеріально-технічних запасів, обсягів вироб­ництва, оптимальної завантаженості виробничих потужностей.

Система ОКП - це методи і техніка планової роботи, яка визначається: * ступенем централізації планування; * планово-обліковою одиницею; *складом і точністю календарно-планових нормативів; * переліком, порядком оформлення і рухом планової і облікової документації.

До основних видів систем оперативного управління виробництвом відносять:

1. Позамовна система базується на встановленні й дотриманні наскрізних цик­лових графіків підготовки кожного замовлення до виробництва і його поетапно­го виконання згідно з цикловими планами за іншими замовленнями.

2. Покомплектна система оперативного управління виробництвом з її різ­новидами знайшла своє широке застосування у серійному ви­робництві.

3. Подетальна система оперативного управління виробництвом з її різнови­дами (партіонно-періодична система організації та планування за ритмом ви­пуску, система неперервного планування) знайшла своє застосування у масо­вому виробництві

Поиск по сайту: