Виробничі системи — це особливий клас систем, що об’єднують працюючих, знаряддя і предмети праці та інші елементи, які необхідні для функціонування системи, у процесі якого створюється продукція або послуги.
Елементами виробничої системи є люди і матеріальні об'єкти — праця, знаряддя, предмети, продукти праці, а також технологія, організація виробництва.
Виробнича система на первинному рівні може розглядатися як група механізмів (устаткування, апарати тощо), що обслуговуються робітником (оператор, машиніст).
Кожний механізм і робітник, що обслуговує його, являють собою два взаємодіючих та взаємозалежних елементи, які складають систему «людина — машина».
Елементами виробничої системи нижчого рівня (дільниці, цеху, відділу) є робочі місця (частина виробничої площі з розташованими на ній верстатами або агрегатами та робітниками, які їх обслуговують), які оснащені приладдям та інструментом, партією деталей та ін.
Інтеграція первинних систем «людина — машина» створює виробничу дільницю — складну систему, яка охоплює основних і допоміжних робітників, основне і допоміжне устаткування, функціональні підсистеми зі складним комплексом взаємозв'язків, взаємовідносин та інтересів, що й зумовлює її складну структуру та організацію.
До систем вищого рівня належать цехи, підприємства, галузі і т. п.
Будь-яке підприємство є складною ієрархічною системою, яка складається таких підсистем: робоче місце, дільниця, цех, виробництво:
У виробничій системі здійснюються виробничі процеси, їх основою і визначальною частиною є технологічні процеси, під час яких робітник за допомогою знарядь праці впливає на предмети праці і перетворює їх у продукт праці — готову продукцію.
Підприємство можна розглядати як виробничу систему, яка складається з трьох підсистем:
Переробна система - виконує продуктивну роботу безпосередньо пов’язану з перетворенням входу у вихідні результати.
Підсистема забезпечення - не пов’язана прямо з виробництвом виходу, але виконує необхідні функції забезпечення переробної системи.
Підсистема планування і контролю - отримує інформацію, переробляє її, і обґрунтовує рішення щодо роботи переробної системи (планування виробничих потужностей, диспетчеризація, управління матеріально-виробничими запасами, контроль якості).
Структура підприємства - склад підрозділів та сукупність зв’язків між ними. Розрізняють поняття виробничої та загальної структури підприємства.
Виробнича структура - це склад виробничих підрозділів підприємства.
Види виробничих структур підприємства:
1.В залежності від підрозділу, на основі якого базується структура: * цехова; * безцехова (дільниця);
* корпусна (об’єднання однотипних цехів); * комбінатська (підрозділи, які виготовляють завершену частку готового виробу - чавун, сталь, прокат).
Цехова виробнича структура підприємства є найбільш поширеною. Цехова виробнича структура підприємства зображена на рисунку.
2. За формою спеціалізації основних цехів розрізняють: * технологічну; * предметну; * змішану (структури).
При технологічній структурі цехи підприємства спеціалізуються на виконанні певної частини техпроцесу (ливарні, термічні, механообробні, складальні цехи).
При предметній структурі основні цехи спеціалізуються на виготовленні певного виробу, групи виробів з використанням різноманітних техпроцесів (масове виробництво - цех двигунів, пельменних апаратів).
Недоліки: кожен цех повинен мати повний комплект обладнання, частина з якого може бути недовантажена.Змішана структура - найрозповсюдженіша.
3. В залежності від наявності основних та допоміжних процесів розрізняють підприємства:
* з комплексною виробничою структурою
* з спеціалізованою виробничою структурою.
Підприємства з комплексною виробничою структурою мають усю сукупність основних та допоміжних цехів.
Підприємства з спеціалізованою структурою - частину основних та допоміжних цехів.