Процесуальна діяльність господарських судів

Поява в Україні господарських судів безпосередньо пов'язана з утворенням і діяльністю арбітражних судів. Ще до утвердження незалежності України після проголошення Декларації про державний суверенітет почали упроваджуватися ринкові відносини, які зумовили потребу в спеціальних органах для вирішення спорів і забезпечення законності в економічних правовідносинах. З цією метою Верховна Рада України 4 червня 1991 р. ухвалила Закон "Про арбітражний суд", а 6 листопада 1991 р. затвердила Арбітражний процесуальний кодекс, який став законом уже незалежної Української держави.

Арбітражні суди діяли відокремлено від судів загальної юрисдикції як спеціалізована гілка судової влади, що здійснювала правосуддя в господарських відносинах.

Конституція України, прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 р., функцію здійснення правосуддя поклала на Конституційний Суд України і суди загальної юрисдикції. До системи судів загальної юрисдикції, відповідно до змісту ст. 124 Основного Закону, віднесено арбітражні суди. 21 червня 2001 р. Законом про внесення змін до Закону України "Про арбітражний суд" арбітражні суди було перейменовано на господарські суди. Відповідно "Арбітражний процесуальний кодекс України" перейменовано на "Господарський процесуальний кодекс України". Отже, відбулася трансформація арбітражних судів у господарські суди.

Відповідно до Закону "Про судоустрій України" від 7 лютого 2002 р., господарські, адміністративні та інші суди визначені як спеціалізовані суди, що належать до спеціалізованих судів загальної юрисдикції. Господарські суди складаються з таких трьох ланок (рис. 13.1):

Рис. 13.1. Складові господарських судів

Місцевими господарськими судами є господарські суди Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Апеляційні суди — нові структури судової системи, яких у минулому в Україні не було. Вони утворюються у Києві, Львові, Харкові, Донецьку, Одесі, Севастополі. Ці суди за територіальною ознакою є міжобласними, оскільки їх юрисдикція поширюється на низку областей. Так, згідно з Указом Президента України від 11 липня 2001 р. № 511/2001 "Про утворення апеляційних господарських судів та затвердження мережі господарських судів України", юрисдикція, наприклад, Київського апеляційного суду, поширюється на Вінницьку, Житомирську, Київську, Черкаську, Чернігівську області та місто Київ. Лише юрисдикція Севастопольського апеляційного господарського суду поширюється на територію однієї адміністративно-територіальної одиниці (один апеляційний округ) — Автономну Республіку Крим.

Касаційним судом (касаційною інстанцією господарського судочинства) є Вищий господарський суд України.

Особливість господарського суду проявляється у: а) специфіці предмета діяльності; б) суб'єктному складі господарського процесу.

Предметом діяльності господарських судів є вирішення майнових і переддоговірних спорів, що виникають при укладанні та виконанні господарських договорів; розгляд і вирішення справ за заявами Антимонопольного комітету України; справ про несплату податків; справ, пов'язаних із захистом права власності, та інших. Варто згадати, що, відповідно до Указів Президента України, у квітні 1998 р. у складі тодішніх арбітражних судів були утворені спеціальні колегії з розгляду справ про банкрутство, а в серпні 1999 р. — арбітражні колегії з розгляду справ про стягнення податків, зборів (обов'язкових платежів).

Розглядом зазначеної категорії справ не обмежується діяльність господарських судів. їхнім завданням є також аналіз практики застосування чинних нормативно-правових актів у процесі розгляду господарських спорів для виявлення прогалин у правовому регулюванні економічних відносин із метою внесення рекомендацій та пропозицій щодо вдосконалення законодавчих та інших правових актів, поліпшення правотворчої й право застосовної діяльності. На стадії підготовки законопроектів Вищий господарський суд співпрацює з Верховною Радою і Кабінетом Міністрів України.

Кількість справ, що розглядаються господарськими судами, щорічно збільшується. Якщо 2000 р. розглянуто 158 тис. справ, то 2002 р. — уже понад 200 тис. Нині у системі працює 984 судді, загальна кількість працівників — 3693 одиниці. Введено посади помічників суддів, секретарів судових засідань та інших працівників. Чисельність працівників з часом буде збільшуватися.

Особливістю суб'єктного складу господарського процесу є те, що його сторонами — позивачами і відповідачами — виступають підприємства, установи, організації, які мають статус юридичної особи і фізичної особи (громадяни), котрі здійснюють підприємницьку діяльність без утворення юридичної особи і мають статус підприємця. Фізичні особи можуть бути учасниками господарського процесу що в тому випадку, коли вони є кредиторами боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство згідно зі Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Господарські суди вирішують господарські спори на підставі Конституції України, Закону "Про судоустрій України", Господарського процесуального кодексу України, інших законодавчих актів, міжнародних договорів, ягода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Якщо підприємства чи організації не врегулювали господарський спір у досудовому порядку, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення до господарського суду.

Поиск по сайту: