Предмет філософії, коло філософських проблем. Світогляд

Місце філософії в самопізнанні і самовизначенні людини. Співвідношення «людина – світ» як предмет філософського осмислення. Філософія і світогляд. Світогляд як форма суспільної самосвідомості і спосіб духовно-практичного освоєння світу. Поняття, складові та типологія світогляду. Рівні світогляду: буденний і теоретичний. Філософія як теоретична основа світогляду. Характерні риси філософського світогляду.

Предмет філософії. Специфіка філософського освоєння дійсності. Духовно-творча природа філософії. Людиномірна сутність філософії. Етноментальні характеристики філософського знання. Загальнолюдські цінності в філософії. Основне питання філософії. Головні напрями у філософії: матеріалізм та ідеалізм їх спільність та відмінність.

Категоріальність філософського знання. Структура філософського знання: онтологія, гносеологія, логіка, аксіологія, методологія, праксеологія. Специфічні особливості філософських знань: загальність (універсальність), світоглядність, теоретична рефлексія. Основні функції філософії: світоглядна, пізнавальна, оцінююча, методологічна, критична, прогностична, соціально-практична, аксіологічна, гуманістична, психотерапевтична. Філософія в системі духовної культури. Соціальна спрямованість філософського знання. Взаємозв’язок філософії, науки, релігії і мистецтва. Філософія і медицина. Філософське пізнання і мораль.

Філософія Стародавнього Сходу.

Зародження філософії: міфологічні і релігійні витоки філософії Стародавнього Сходу. Східна і Західна світоглядна парадигма.

Давньоіндійська філософія – культурно-історичні передумови виникнення. Ведична та епічна література Різноманітність філософських шкіл: ортодоксальні (веданта, ньяя, вайшешика, міманса, йога, санкх’я) та неортодоксальні школи: чарвака-локаята, джайнізм, буддистська філософія. Проблема людини, вчення про сансару, дхарму, карму, нірвану. Відображення ідей східної філософії в розвитку медицини.

Давньокитайська філософія та її особливості. Даосизм. Ідея загальної рухомості та мінливості світу. Всесвітній закон «дао». Пошуки безсмертя, засоби управління енергією та їх втілення в медицині. Етико-гуманістичний характер вчення Конфуція.

Антична філософія.

Своєрідність філософії Стародавньої Греції. Антична філософія – перша спроба раціонального тлумачення світу. Взаємозв’язок з космологією, астрономією. Періодизація та проблематика античної філософії.

Докласичний період. Космоцентризм давньогрецької філософії. Стихійний матеріалізм мислителів Мілетської школи. Наївна діалектика і матеріалізм Геракліта Ефеського. Атомізм Левкіпа, Демокріта. Елейський плюралізм буття і мислення.

Давньогрецька філософія класичного періоду. Софісти. Антропоцентрична переорієнтація. Діалектичний метод Сократа як метод самопізнання. Теорія ідей та теорія пізнання Платона. Філософія Аристотеля: логіка, метафізика, етика.

Елліністична і римська філософія (епікуризм, скептицизм, стоїцизм, неоплатонізм). Значення античної філософії як вищого ступеня філософії Стародавнього Світу.

Філософія Середньовіччя.

Чинники формування середньовічної філософії. Релігійний характер філософії середньовіччя. Теоцентризм – світоглядна парадигма середньовічної філософії. Періодизація і проблематика. Апологетика, патристика, схоластика. Ірраціоналізм Тертуліана. Проблема співвідношення віри і розуму, вічності і часу, двоїстості людської природи у вченні Августина. Схоластика як раціоналістичне обґрунтування теології. Дискусія про природу універсалій: реалізм і номіналізм. Філософсько-теологічне вчення Т.Аквінського про єдність душі і тіла, про співвідношення релігії, філософії і науки. Томізм і неотомізм. Гален і схоластична медицина. Арабська філософія. Ібн-Рушд, Авіцена та їх вчення про «подвійну істину». Авіцена як засновник системної інтегральної медицини.

Поиск по сайту: