Причини та виникнення держави, теорії і форми її виникнення. Історичні типи держави

Держава виникла з переходом від безкласового первісного ладу до неоднорідного класового суспільства. Цей процес спричинила спільна дія багатьох причин - економічного, політичного, соціального тощо:

Економічні: перехід від споживчого господарства до виробничого; три великих розподіли праці (виділення скотарства із землеробства, відокремлення ремесла від землеробства, виділення торгівлі); зростання продуктивності праці й поява надлишкового продукту; можливість експлуатації чужої праці; концентрація засобів праці та запасів товару в окремій сім'ї; виникнення приватної власності.

Політичні: виникнення класів з протилежними інтересами; необхідність в органі, здатному забезпечити функціонування суспільства як цілісного організму; потреба у сильній владі з відокремленим апаратом, що має можливість здійснювати примус.

Соціальні: ліквідація племінного та общинного колективізму, виникнення патріархальної сім'ї; виникнення соціальних протиріч між групами людей; ускладнення процесів соціального регулювання; упорядкування відносин між людьми; необхідність вирішення спорів, що виникають у результаті індивідуалізації суспільства.

Психологічні: заміна єдиної свідомості свідомістю з почуттям вини; розподіл свідомості на права й обов'язки.

У теорії держави і права існують різноманітні теорії виникнення держави.

Теологічна теорія. Відповідно до неї державний устрій було даровано людям вищими силами на виконання божественного задуму влаштування світу. Усяка влада, таким чином, походить від бога. Верховний правитель є або уособленням божества, або його представником на землі.

Патріархальна теорія. Сутність її полягає у твердженні, що держава походить від сім'ї та є наслідком історичного розвитку і розростання останньої, а отже, абсолютна влада монарха - це продовження батьківської влади.

Договірна теорія. Вона пояснює виникнення держави внаслідок об'єднання людей на основі добровільної згоди (договору) про те, що одні будуть управляти, а інші - виконувати їхні управлінські рішення.

Психологічна теорія. За цією теорією держава виникла завдяки особливим властивостям психіки людей. Людській психіці начебто притаманна потреба покори, наслідування, усвідомлення залежності від видатної особистості. Народ є інертною масою і нездатний приймати рішення, а тому потребує постійного керівництва.

Теорія насильства. За цією теорією держава виникла як результат завоювання одних племен іншими, поневолення одного народу іншим. На думку прихильників теорії, держава є тією силою, яку утворюють завойовники для утримання в покорі завойованих народів і зміцнення влади переможців.

Органічна теорія. Г.Спенсер проводив аналогію між державою та біологічним організмом. Держава, подібно до біологічного організму, народжується, розмножується, старіє і гине.

Космічна теорія - виникнення держави завезенням на землю політичної організації суспільства з космосу іншими цивілізаціями.

Технократична теорія виникнення держави начебто полягає в необхідності здійснювати управління технічними засобами та знаряддями праці.

Традиційно розрізняють чотири форми виникнення держави:

афінську - класична форма, відповідно до якої держава виникла як результат класових антагонізмів, що розвивались у середині суспільства;

римську - виникнення держави прискорилося боротьбою плебеїв (прийшлого населення, яке не було визнано окремим класом цього суспільства) та патриціїв (римської родової знаті);

германську - виникнення держави прискорилося завоюванням територій, для управління якими родове суспільство не було пристосоване.

азіатську - форма виникнення держави, в якій формування держави сприяли кліматичні умови, що вплинули на виконання іригаційних і будівельних робіт.

Історичний тип держави - це сукупність важливих ознак, характерних для всіх країн, економічною основою яких є певний тип виробничих відносин, що виражають соціально-змістовну (класову) суть і соціальне призначення держави.

рабовласницька держава - найдавніша держава, що виникла у 4-3 тисячолітті до н. е. в країнах Близького Сходу (Єгипет, Межиріччя, Вавилон). У 8-7 тисячолітті до н. е. виникли рабовласницькі держави в Європі (Греція, Рим). У цих державах існували різні форми правління: монархія, аристократія, демократична республіка; найтиповішою формою державного устрою була імперія, а політичні режими - авторитарний, деспотичний. Закріплювалася соціальна нерівність.

феодальні держави - виникають в Європі в 5-6 ст. н. е. на основі рабовласницьких держав, що потерпіли крах. Характерними ознаками такої держави є закріплення соціальної нерівності; закріплення монополії феодалів на основні засоби виробництва та політичну владу; затвердження власності на землю як основи суспільства. Формами держави були ранньофеодальна монархія, представницька монархія; абсолютна монархія і феодальна міська республіка.

буржуазна держава - виникає у результаті революцій 17-18 ст. внаслідок впровадження капіталістичного способу виробництва. Формами такої держави були конституційна монархія, парламентарна та президентська республіки. У державі відбувалося поступове пристосування державного механізму до потреб капіталістичної системи, зростання ролі права, апарату держави, розширення сфери впливу та функцій держави.

Соціалістичний тип держави. Суспільство поділяється на «рівні» у правах і можливостях класи робітників та селян, а також прошарок — інтелігенцію. Проголошуються рівність, права і свободи, повновладдя народу, принцип демократичного централізму (меншість підпорядковується більшості), які мають здебільшого декларативний характер.

Забороняється приватна власність, підприємництво. Виробництво засновано на державній та колективній власності, планове ведення господарства із надмірним регламентуванням та контролем державних органів. Усі найважливіші питання вирішуються на державному рівні від імені народу невеликою групою політичного керівництва. У таких державах політика визначає економіку.

Сучасний тип держави. Економічною основою такого типу держав є приватна власність. Власниками є переважна більшість населення, що володіє засобами виробництва, надає послуги, виконує роботи тощо. У такому суспільстві є рівноправними усі форми власності — державна, муніципальна, колективна, приватна, змішана. У сучасних державах загальнолюдські цінності мають найвищий пріоритет. Вони забезпечують і захищають права і свободи людини. Розвинений механізм судового та позасудового захисту прав і свобод.

Поиск по сайту: