Міжнародні організації як головний суб’єкт регулювання міжнародної міграції населення СЛ.15

Закономірним наслідком глобалізації стало підвищення ролі міжнародних організацій у регулюванні МТМ, діяльність яких крім координації спрямована на вдосконалювання правового забезпечення відповідних процесів. Основними міжнародними організаціями, що забезпечують і регулюють міжнародну міграцію, є:

· Організація Об'єднаних Націй (ООН) – діяльність спрямована на підтримку миру й безпеки в усьому світі, розвиток дружніх відносин між країнами, надання сприяння соціальному прогресу, поліпшення умов життя й стану справ в області прав людини. У структурі ООН функціонують наступні підрозділи: Комітет із захисту прав трудящих-мігрантів і членів їх родин, Рада із прав людини, Рада з торгівлі та розвитку, Фонд в області народонаселення (ЮНФПА), Комітет із прав людини й ін., які координують розвиток МТМ і міграційну політику окремих країн. Ряд спеціалізованих установ, таких як Всесвітня організація охорони здоров'я й Організація Об'єднаних Націй з питань освіти, науки й культури (ЮНЕСКО), у своїй діяльності стосуються питань регулювання міграції, які відповідають їхній компетенції. Головні напрямки діяльності ООН у сфері міжнародної міграції визначаються Економічною й соціальною радою ООН. У рамках ООН сформована Глобальна група з міграції, ціль якої – підсилити координацію в рамках системи ООН і разом з Міжнародною організацією з міграції забезпечувати підвищення ефективності міжнародної міграційної політики. На базі цієї групи створений Консультативний форум, відкритий для всіх країн-членів ООН, який є структурою міжнародного партнерства з обговоренню й розв'язання питань, пов'язаних з міжнародною міграцією;

· Міжнародна організація з міграції (МОМ), створена в 1951 році – спеціалізована міжурядова установа, що діє в структурі ООН та займається питаннями міжнародної міграції; тісно співробітничає з урядовими, міжурядовими й неурядовими організаціями. Головне завдання – «сприяти гуманізації й упорядкуванню процесів міграції заради загального блага», що припускає розвиток міжнародного співробітництва в сфері міграції, надання допомоги у вирішенні проблем, пов'язаних з міграцією, і надання гуманітарної допомоги нужденним у ній мігрантам. Для розв'язку цього завдання організація надає послуги й надає консультації національним урядам і мігрантам. Діяльність з регулювання міграції здійснюється через чотири основні напрямки: міграція й розвиток; сприяння міграції; регулювання міграції; змушена міграція. Організація вживає комплексні заходи, спрямовані на сприяння в удосконалюванні міжнародного міграційного законодавства, організацію діалогу й підготовки рекомендацій з питань міграційної політики, що орієнтоване на захист прав мігрантів, розв'язання питань охорони здоров'я й захисту прав жінок у зв'язку із процесами міграції й т.п. Організація має національні представництва (в 100 країнах), які реалізують комплексні програми в області регулювання міжнародної й внутрішньонаціональної міграції й захисту прав мігрантів, які адаптовані до умов конкретних країн;

· Міжнародна організація праці (МОП) – спеціалізоване агентство системи ООН, діяльність якого спрямована на просування принципів соціальної справедливості й захист міжнародно визнаних прав людини й прав у сфері праці. Стратегічні цілі організації безпосередньо пов'язані з регулюванням міжнародної міграції. Організація розробляє міжнародні стандарти з питань зайнятості, оплати праці, системи соціального страхування, захисту інтересів мігрантів і ін. У рамках її діяльності прийнятий ряд документів, які створюють правові основи реалізації міграційної політики й вносять рекомендації з її розробки, у тому числі тих, що стосуються: дискримінації трудящих-мігрантів; використання праці мігрантів; дотримання соціальних і економічних прав мігрантів і ін. Прийняті конвенції (усього більш 140) є основою розвитку міжнародного ринку праці. Практичні питання, які охоплені діяльністю організації: сприяння соціально-економічному прогресу; гідна праця, зайнятість і боротьба з безробіттям; недопущення примусової праці й дискримінації в області праці, професійна підготовка й перепідготовка; умови, безпека й гігієна праці; заробітна плата й соціальне забезпечення; соціальний захист дітей і жінок.

Діяльність спеціалізованих установ ООН координується й доповнюється Департаментом з економічних і соціальних питань, забезпечується Програмою розвитку ООН (ПРООН), Конференцією ООН з торгівлі й розвитку (ЮНКТАД), Фондом ООН в сфері народонаселення (ЮНФПА), Керуванням Верховного комісара ООН із прав людини, Керуванням Верховного комісара ООН у справах біженців, Керуванням ООН з наркотиків і злочинності (ЮНОДК), Керуванням з рішення гуманітарних проблем і ін. Допомогу країнам-донорам трудових ресурсів надає також Всесвітній банк і пов'язані з ним міжнародні фінансові організації. Це свідчить про пріоритетну увагу до розв'язання глобальних гуманітарних і екологічних проблем, забезпечення економічного розвитку й захисту прав людини, що створює додатковий контекст глобального регулювання МТМ.

У регулюванні МТМ бере активну участь Світова організація торгівлі (СОТ). У рамках СОТ підписана Генеральна угода з торгівлі послугами (GATS), яка визначає способи надання послуг (транскордонний, спосіб закордонного споживання, комерційна присутність, присутність фізичних осіб). Умови угоди забезпечують доступ на ринок праці осіб, що надають послуги. Однак через те, що низка питань (забезпечення безпеки, возз'єднання родин та ін.) не врегульовані до кінця, особливості економічної діяльності мігрантів більшою мірою залежать від національних політик окремих країн. Переміщення таких осіб навіть на тривалий час розглядається як ділові поїздки.

Поиск по сайту: