 |
|
|
Архитектура Астрономия Аудит Биология Ботаника Бухгалтерский учёт Войное дело Генетика География Геология Дизайн Искусство История Кино Кулинария Культура Литература Математика Медицина Металлургия Мифология Музыка Психология Религия Спорт Строительство Техника Транспорт Туризм Усадьба Физика Фотография Химия Экология Электричество Электроника Энергетика |
Задвірки Софійського собору в Києві. 1900-ті
В цей час художник продовжує вирішувати завдання імпресіоністів, бажання створити випадкові ненав’язливі композиції, гру світла й тіні. Стрімким, рухомим мазком він переносить на свої невеличкі картини все те прекрасне, що бачить навколо себе. Ліризм і тонка поетичність сприйняття природи становлять найхарактерніші ознаки творчості Левченка - пейзажиста. Він також майстер інтер’єру, зігрітого людською присутністю, теплом людського життя. Дуже часто зображував улюблену дружину Матильду. (ХОХМ -- “На веранді”). Крім того, що його твори є досконалими естетично, вони й виконані надзвичайно майстерно. Картини Петра Левченка зберігаються у Національному музеї українського образотворчого мистецтва в Києві, Харківському художньому музеї, у приватних колекціях збирачів мистецтва тощо. Картини митця є як в основних фондах, так і запасниках. 6) Сергій Васильківський (1854-1917).
Автопортрет. Один з найвидатніших українських митців передреволюційної доби, знавець українського орнаменту і народного мистецтва. Закінчив Харківську гімназію, де азам живопису навчався у Дмитра Безперчого, а у 1876 р. всупереч волі батька вступив до Петербурзької академії мистецтв. Вчився у видатних пейзажистів – Володимира Орловського і Михайла Клодта. По успішному закінченні навчання 1885 року як пенсіонер Академії їхав до Європи. Побував у Німеччині, Бельгії, Італії, відвідав Єгипет. Навчаючись у Парижі, захопився барбізонцями. Копіював їхні твори, малював Барбізон. Результатом закордонного відрядження було майже 50 тонких і тендітних творів, що були показані на виставці в Академії і принесли авторові великий успіх (критика їх назвала “мініатюрними перлами”). На них відбилось характерне для барбізонців панорамне зображення простору, неба, срібляста повітряний серпанок “батечка Коро”. Ці риси зберіг Васильківський і в українських пейзажах, емоційних і поетичних. Васильківський залишив по собі майже три тисячі картин, ескізів, замальовок, щоправда більшість їх загинула під час Другої світової війни. Васильківський не був членом Товариства передвижників, проте його роботи виконані цілком у дусі завдань товариства – природа, життя, праця людей. В його творчості знайдемо твори майже всіх жанрів – монументального, побутового, портретного, історичного, проте найціннішими є зображення природи. В пейзажі він досяг вершин майстерності і здобув європейське визнання (“Околиця Кам’яної Балки”, “Ранок”, “Біля вітряка” (ХОХМ), “Козачий пікет” (коней писав М.Самокиш). Першим після Тараса Шевченка Васильківський звернувся до української давнини і виконав ряд творів на історичну і етнографічну теми. Для будинку Полтавського земства намалював три великі панно: “Чумацький шлях на Ромодан”, “Обрання полк. Пушкаря“, “Бій козака Голоти з татарином”.
Віз.
Село.
Біля вітряка. 1917. ХОХМ.
Козача левада.
Поиск по сайту: |
