МІЖНАРОДНА МІГРАЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ

ТЕМА 7 .

П Л А Н

1. Міжнародна міграція робочої сили як форма МЕВ.

2. Основні світові ринки й експортери робочої сили.

3. Наслідки міжнародної трудової міграції.

4. Міжнародне регулювання міграційних процесів.

Світовий ринок трудових ресурсів - це система міжнародних відносин, які виникають з приводу постійного балансування попиту та пропозиції щодо світових трудових ресурсів разом з інфраструктурою, пов'язаною з підготовкою, переміщенням, наймом і використанням їх, на основі нерівномірності кількісного та якісного розміщення робочої сили по світу. Іншими словами, світовий ринок трудових ресурсів - це сукупність трудових ресурсів світу, які пропонуються і купуються на міжнародній арені, інститутів, які їх готують, перевозять, використовують і відносин, які при цьому виникають.

Як і інші виробничі ресурси, трудові ресурси розміщені по світу нерівномірно, тож в одних країнах відзначається недостача робочих рук, у той час, як в інших країнах населення набагато перевищує потреби в робочих руках. Причини формування надлишкової робочої сили в окремих країнах, регіонах:

- демографічний бум в окремих країнах (Індія, Китаї, Нігерії);

- науково-технічний прогрес виступає фактором створення
техніки, яка потребує меншої обслуги;

- закриття добувних галузей внаслідок вичерпності природних
ресурсів;

- недостатньо виважена соціальна політика окремих держав;

- зміни в потребах тієї чи іншої продукції, на якій
спеціалізується країна.

Найбільші проблеми з безробіттям виникають у густонаселених регіонах світу і в малорозвинених країнах, що часто збігається. Густонаселеними вважаються в основному Південна і Південно-Східна Азія, Північна і Центральна Африка, північна частина Латинської Америки.

- Світовий ринок трудових ресурсів знаходиться постійно в русі, тобто переживає тенденційні зміни

Ускладнення технологій, електронізація, механізація й автоматизація процесу виробництва, розвиток і удосконалення сфери послуг, виникнення нових галузей виробництва, ускладнення самого процесу управління виробництвом - усе це разом складає причину розширення потреб у спеціалістах високої кваліфікації. На сучасному етапі усе більше з'являється таких технологій, працювати з якими можна тільки, маючи знання на рівні вищої освіти, тобто тепер необхідно вчитися не тільки для того, щоб стати інженером, а й для того, щоб стати простим робітником на високотехнологічному виробництві.

Оскільки існує нерівномірність розподілу трудових ресурсів на планеті, то існує процес переміщення трудових ресурсів між країнами, який називається трудовою міграцією.

Слід розрізняти поняття "міграція населення", "міжнародна міграція", "національна (внутрішня) міграція", "міжнародна обертова міграція", "міжнародна необертова (кінцева) міграція", "міжнародна міграція трудових ресурсів (робочої сили) або міжнародна трудова міграція", бо вони є різними за логічними рівнями і за важливістю вивчення в рамках курсу "МЕВ" (рис. 6.1).

Міграція населення - це широке поняття, яке складається з міграції населення всередині країни (внутрішньої міграції) і міжнародної міграції населення.

Звичайно, що в рамках нашого курсу не варто вивчати внутрішню міграцію, оскільки до міжнародних відносин вона не відноситься. Тому вибираємо міжнародну міграцію населення.

Але й міжнародна міграція населення ще є надто широким поняттям для даного курсу, так як вона також має дві складові: переселення людей на постійне місце проживання в іншу країну (необертова міграція) і тимчасове переміщення трудових ресурсів (трудова міграція).

Кінцева (хоч і міжнародна) міграція не є надто цікавою саме в плані з'ясування мотиву переселення, оскільки люди виїжджають з метою поліпшення умов життя, а не умов реалізації трудових здібностей. Щоправда, ці два процеси часто збігаються, оскільки знайшовши добру роботу і звикнувши до нового місця перебування, люди уже не завжди прагнуть повернутися на батьківщину, особливо, якщо там рівень життя гірший. І, навпаки, люди переселяються на постійне проживання в іншу країну, але з різних причин не приживаються там і повертаються на батьківщину (репатріаційна міграція).

До репатріаційної міграції можна віднести і повернення колишніх біженців. У них не було мети щодо того, щоб покинути батьківщину і виїхати на постійне проживання в іншу країну, як не було спеціальної мети щодо пошуків за кордоном доброї роботи, їх виштовхнула з країни небезпека. За кордоном біженці повинні на щось жити, а тому їм приходиться шукати легальну і нелегальну роботи, а відповідно і вступати в міжнародні трудові відносини. Та все ж ці відносини не є визначальними для усієї системи міжнародних відносин, які пов'язані з купівлею продажем іноземних трудових ресурсів, а тому варто, до певної міри, абстрагуватися і від репатріативної міграції.

Отже, в курсі "МЕВ" вивчається тільки міжнародна трудова міграція (міжнародна міграція трудових ресурсів - ММТР).

Міжнародна трудова міграція - це переміщення працездатних людей з однієї країни в інші з метою пошуку роботи, з метою якнайвигіднішої реалізації своєї робочої сили. Також міжнародну міграцію трудових ресурсів можна визначити як форму міжнародних економічних відносин, яка полягає в переливі трудових ресурсів з одних країн в інші і відображає процес перерозподілу трудових ресурсів між ланками світового господарства.

Основні причини зародження та існування міжнародної трудової міграції:

а) 3 боку країн-донорів:

- велика густота населення;

- масове безробіття;

- низький життєвий рівень;

- порівняно низька заробітна плата;

- виробнича необхідність (для спеціалістів, що працюють у
країнах, що розвиваються);

- неможливість ефективної реалізації високоякісної трудового

ресурсу.

б) 3 боку країн-реципієнтів:

- потреба в додатковій висококваліфікованій робочій силі;

- потреба в додатковій дешевій (для простої, некваліфікованої
роботи) і мобільній робочій силі;

- порівняно висока заробітна плата.

Загальні фактори, що сприяють розвитку міграційних процесів:

- висока швидкість розповсюдження інформації;

- бурхливий розвиток міжнародних пасажирських сполучень;

- розвиток засобів комунікації.

Міжнародна трудова міграція має декілька форм та видів і класифікується за декількома критеріями:

> за рівнем легалізації;

> за часом перебування і виконання певної кількості робіт за

кордоном;

> за рівнем кваліфікації.

За рівнем легалізації міжнародна трудова міграція ділиться на

три види:

- легальна міжнародна міграція трудових ресурсів (офіційна
робота за контрактом з усіма атрибутами легальності);

- напівлегальна ММТР (перебування в країні легальне, а робота
нелегальна по відношенню до властей, тобто робота в
тіньовому секторі);

- нелегальна ММТР (нелегальне перебування, і нелегальне виконання робіт). За часом перебування за кодоном ММТР має такі види:

отримують дешеву робочу силу, яка, до того ж, не має профспілкового захисту, а, якщо іммігрант ще нелегальний, то й ще дешевше.

Виграє від міжнародної трудової міграції і країна-імпортер трудових ресурсів:

- країна отримала готових спеціалістів;

- отримала дешеву, як правило, молоду робочу силу;

- прискорення економічного зростання;

- зростання державного бюджету.

Має неабиякий виграш і країна-експортер трудових ресурсів:

- експорт трудових ресурсів, як і всякий інший експорт,
приносить країні певний зиск (у цьому випадку: це валютні
перекази емігрантів своїм сім'ям). Переказані грошові суми,
яка правило, в банках країни-експортера обмінюються на
національну валюту, а, отже, іноземна валюта залишається в
цих банках. Деякі країни від експорту трудових ресурсів
отримують майже такі ж за величиною доходи, як і доходи від
інших видів експорту, а то й більші. Серед них: Йорданія,
Пакистан, Єгипет, Індія, Португалія, Туреччина.

- експортом трудових ресурсів країна ослаблює проблему
безробіття;

- ротаційний характер еміграції, тобто повернення на
батьківщину одних і еміграція інших, призводить (з часом) до
того, що кваліфікація і досвід місцевих спеціалістів загалом
зростають.

Окремо слід зазначити, що виграє від міжнародної трудової міграції усе світове господарство. Справа в тому, що переміщення трудових ресурсів оптимізує їхнє використання, яке, в свою чергу, збільшує ефективність світової економіки і сприяє зростанню світового валового продукту.

До негативних ознак міжнародної трудової міграції, насамперед, відносяться:

- прояв певної дискримінації іммігрантів, особливо по
відношенню до нелегальних;

- існування фізичної, моральної та іншого роду небезпеки, що
чатують на мігрантів;

- поглиблення проблеми пошуку місця роботи для місцевого
населення країни-імпортера робочої сили;

- певний програш підприємців країни-експортера, які
втрачають, до певної міри, можливість мати широкий вибір
робочої сили, особливо висококваліфікованої.

Негативні наслідки міжнародної трудової міграції для країн- імпортерів трудових ресурсів:

- виникнення додаткових проблем, пов'язаних з соціальним
захистом іммігрантів;

- відтік національної валюти за кордон у вигляді переказів;

- втрата вишколених спеціалістів при репатріації мігрантів,
тобто при поверненні мігрантів на батьківщину ще в
працездатному віці.

Негативні наслідки міжнародної трудової міграції для країн-експортерів трудових ресурсів:

- втрата висококласних спеціалістів (проблема "відпливу
умів");

- втрата класних підготовлених спеціалістів

- додаткові витрати з бюджету на підготовку нових
спеціалістів;

- виникнення тимчасової тенденції до спаду темпів
економічного зростання.

Отже, одночасно стверджувати про позитивність чи негативність міжнародної трудової міграції не можна, а потрібно проводити ретельний аналіз у кожному конкретному випадку не тільки до кожної країни, а й до окремих регіонів окремих країн.

Міграційні процеси відбуваються про всьому світу і мають багатовекторну спрямованість, але на світовому ринку трудових ресурсів склалися чітко визначені центри, куди в основному стікаються трудові ресурси.

Основні експортери та імпортери труд

Поиск по сайту: