Концепція елементарних ґрунтотворних процесів та їх характеристика

Мета:вивчити концепцію елементарних ґрунтотворних процесів та їх характеристику.

План:

1. Концепція елементарних ґрунтотворних процесів та їх характеристика.

Ґрунтотворний процес на земній поверхні проходить під впли­вом великої різноманітності факторів ґрунтоутворення, що приво­дить до різноманітності типів ґрунтоутворення і типів ґрунтів. Од­ночасно в різних ґрунтах повторюються одні і ті ж процеси, що відрізняються деталями свого прояву. Такі загальні для різних типів ґрунтів процеси одер­жали назву елементарних ґрунтотворних процесів (ЕГП). Згідно з І.П.Герасимовим, ЕГП складають у своїй сукупності явище ґрунтоутворення, яке характерне тільки для ґрунтів, визначає влас­тивості ґрунтів на рівні генетичних типів, тобто, насамперед, будо­ву профілю або склад і співвідношення системи генетичних ґрунтових горизонтів.Відповідно до цього розуміння, кожний генетичний тип ґрунту (ГТГ) характеризується визначеним, тільки йому одному властивим сполученням ЕГП, хоча окремі ЕГП можуть і повинні зу­стрічатися (в різних сполученнях) у різних ГТГ.

До елементарних ґрунтових процесів належать ті природні й антропогенні ґрунтові процеси, які: а) специфічні тільки для ґрунтів і не характерні для інших природних явищ; б) у своїй сукупності складають явище ґрунтоутворення; в) визначають утворення у профілі специфічних ґрунтових горизонтів; г) виз­начають будову профілю ґрунтів, тобто склад і співвідношен­ня системи генетичних ґрунтових горизонтів; д) мають місце у декількох типах ґрунтів у різних сполученнях.

Сьогодні, за Б.Г. Розановим (1983) виділяють сім груп елемен­тарних ґрунтових процесів: біогенно-акумулятивні, гідрогенно-акумулятивні, метаморфічні, елювіальні, ілювіально-акумулятивні, педотурбаційні і деструктивні.

А. Біогенно-акумулятивні ЕГП - це група ЕГП, що протікають у ґрунті під безпосереднім впливом живих організмів, за участю про­дуктів їх життєдіяльності і післясмертних решток, супроводжують­ся утворенням у профілі біогенних органогенно-акумулятивних по­верхневих горизонтів.

Підстилкоутворення - формування на поверхні ґрунту орга­нічного (в нижній частині - органо-мінерального) шару лісової підстилки або степової повсті, які знаходяться по вертикальних ша­рах і в часі (по сезонах року) на різних стадіях розкладення рослин­них решток. Підстилка суцільним шаром легко відділяється від ниж­ньої мінеральної частини ґрунту і складається з видимих оком рос­линних залишків. Процес характерний у сучасних умовах тільки для ґрунтів, що не розорюються.

Торфоутворення - процес перетворення і консервування орган­ічних решток при їх незначній гуміфікації, розкладі й мінералізації, що веде до утворення поверхневих горизонтів торфу різного ступе­ня розкладу (Т). Причиною процесу найчастіше є перезволоження ґрунту (анаеробні умови) або низька середньорічна температура ("су­хий" торф). Найяскравіше проявляється в болотних (торф'яних) ґрун­тах, в меншій мірі - в інших гідроморфних ґрунтах, в тому числі й в тундрово-глейових.

Гумусоутворення — процес перетворення органічних решток у ґрунтовий гумус і його взаємодія з мінеральною частиною ґрунту. Гумусоутворення ділиться на: а) за механізмом гумусоутворення - інсітне (від лат. - на місці утворення), просочувальне і потічне; б) за типом гуміфікації - гуматне, гуматно-фульватне, фульватне і гумінне; в) за реакцією середовища утворення - кисле, нейтральне, лужне; г) за характером зв'язку з мінеральною частиною і ступенем гуміфікації: мюлеутворення, модероутворення, мороутворення. Наприклад, для чорнозему характерне інсітне гуматне нейтральне мюлеве гумусоутворення, а для підзолистого ґрунту - просочувальне фульватне кисле модер гумусоутворення. Морфологічно цей про­цес характеризується утворенням поверхневого темного гумусово­го горизонту найчастіше грудкуватої або зернистої структури (Н).

Дерновий процес - інтенсивне гумусоутворення, гумусонакопичення і акумуляція біофільних елементів під дією трав'яної рослин­ності і, особливо, кореневої маси з утворенням ізогумусового профі­лю з поверхневим темним грудкуватим або зернистим дерновим (пе­регнійним) горизонтом, який по об'єму на половину складається із ко­реневих систем рослин (Нд), Для орних ґрунтів не характерний, бере участь в утворенні багатьох ґрунтів, що формуються під трав'янис­тою рослинністю, в тому числі чорноземів, дернових, лугових, брюніземів тощо.

Б. Гідрогенно-акумулятивні ЕГП - група процесів, зв'язаних із сучасним або минулим впливом ґрунтових вод на ґрунтоутворення, належать до геохімічних міграційних процесів у земній корі. І тільки в тій частині, у якій ці процеси охоплюють акумуляцію речовин у ґрун­товому профілі, вони можуть бути віднесені до ґрунтових процесів.

Засолення - процес накопичення водорозчинних солей у ґрун­товому профілі при випітному (десуктивному) водному режимі в умовах неглибокого залягання мінералізованих ґрунтових вод. Солі підіймаються по капілярах ґрунту разом з водою і при її випаровуванні накопичуються в верхній частині профілю. Характерно найбільше для солончаків, відбувався цей процес при утворенні солонців і солодей, а також різних типів солончакуватих ґрунтів - каштанових солончакуватих, чорноземів солончакуватих, пустельних і напівпустельних.

Загіпсовування - процес вторинної акумуляції гіпсу в ґрунтовій товщі відкладенням його із мінералізованих ґрунтових вод при досягненні ними насичення щодо сульфату кальцію або при взаємодії шару, який містить вапно, з сульфатно-натрієвими водами. Харак­терне для багатьох ґрунтів напівсухих і сухих зон.

Карбонатизація - процес вторинної акумуляції карбонату каль­цію у ґрунтовій товщі відкладенням його із мінералізованих ґрунто­вих вод при досягненні ними насичення карбонатом чи гідрокарбо­натом кальцію або при обробці гіпсовмісного шару лужними содо­вими водами. Часто спостерігається в алювіальних, лугових ґрун­тах, що формуються на без карбонатних материнських породах.

Орудніння - процес гідрогенного накопичення оксидів заліза і марганцю різного ступеня гідратації у товщі ґрунту з утворенням "залізистого солончаку" або "рудякового горизонту", ортзанду, ор­тштейну, болотної руди, залізисто-марганцевих конкрецій. Харак­терний для багатьох гідроморфних і напівгідроморфних ґрунтів.

Окремніння - процес гідрогенного накопичення кремнезему у товщі ґрунту і цементації ним ґрунтових відокремлень, який має місце в області циркуляції лужних розчинів. Часто відбувається в солодях та осолоділих ґрунтах.

Латеритизація - процес внутрішньо-ґрунтового озалізнення з утворенням потужних конкреційних або панцирних прошарків різної бу­дови (пізолітового, вермикулярного, шлакоподібного). Характерний для багатьох ґрунтів тропіків.

Олуговіння - акумулятивний процес, який пов'язаний із дією різних ґрунтових вод на нижню частину профілю при доброму загальному дренажі, що веде до підвищення зволоження ґрунту без його заболочен­ня, росту гумусованості ґрунту і забезпеченості елементами живлення рослин; це дерновий процес у поєднанні з ґрунтовим зволоженням при доброму дренажі. Характерний для багатьох типів ґрунтів, у тому числі для лугово-чорноземних, лугово-каштанових, лугових тощо.

Кольматаж - гідрогенний процес накопичення скаламученого у воді матеріалу, який накриває поверхню ґрунту і пори верхніх шарів: природний кольматаж мас місце при підводному і алювіаль­ному гідроакумулятивному ґрунтоутворенні, при намиві ґрунтів під схилами; деякі ґрунти кольматуються штучно з метою підняття їх родючості; постійно йде кольматаж на зрошуваних ґрунтах, особли­во при поливах напуском.

В. Метаморфічні ЕГП. Це група процесів трансформації породоутворюючих мінералів на місці без елювіально-ілювіального перерозподілу компонентів у ґрунтовому профілі. Для даної групи процесів вводиться поняття внутрішньо-ґрунтового вивітрю­вання. До ґрунтових процесів вони відносяться тільки в межах ґрун­тового профілю.

Сіалітизація - процес внутрішньо-ґрунтового вивітрювання первинних мінералів з утворенням і відносним накопичення вторинної глини сіалітного складу (SіО₂:R₂О₃ > 2,5). Характерно для більшості ґрунтів бореального та суббореального вологих поясів.

Монтморилонізація - процес внутрішньо-ґрунтового вивітрю­вання первинних мінералів з утворенням і відносним накопиченням вторинної глини монтморилонітового складу. Характерно для бага­тьох ґрунтів тропічного і субтропічного поясів.

Фералітизація - процес внутрішньо-ґрунтового вивітрювання первинних мінералів з утворенням і накопиченням вторинної глини фералітного складу (SіО₂:R₂О₃< 2,5; Fе₂О₃<А1₂О₃). Спостері­гається у цілого ряду тропічних і субтропічних ґрунтів.

Ферсіалітизація - процес накопичення рухомих сполук заліза у вигляді Fе(ОН)₃ і Fе₂О₃ на фоні оглинення (сіалітизації), зумовле­ного декарбонатизацією (SiO₂:А1₂О₃ > 2; Fе₂О₃ > А1₂О₃).

Ферітизація (рубефікація) - процес необерненої коагуляції і наступної кристалізації колоїдних гідрооксидів заліза у ґрунтовому профілі внаслідок інтенсивного періодичного просихання ґрунту в сухий і жаркий період року після привносу їх і відкладення протягом вологого періоду (часто трапляється в коричневих та інших типах субтропічних і тропічних ґрунтів).

Озалізнення - процес вивільнення заліза із решіток мінералів при вивітрюванні та його осадження в порах і тріщинах у виг­ляді автохтонних кутан, зерен, мікроагрегатів і згустків гідрооксидів, який супроводжується побурінням або почервонінням ґрунтоутворюючої породи.

Оглеєння - процес метаморфічного перетворення мінеральної ґрунтової маси внаслідок постійного або подовженого періодичного перезволожений ґрунту, що призводить до інтенсивного розвитку відновних процесів при обов'язковій участі анаеробних мікроорганізмів та наявності органічної речовини. Характеризується відновленням елементів зі змінною валентністю, руйнуванням первинних мінералів, синтезом вторинних мінералів типу алюмоферрісилікатів, де залізо знаходиться в закисні формі. Останні надають ґрунту сизого, голубого, зеленкуватого забарвлення. Характерно для болотних, інших гідроморфних ґрунтів, менш інтенсивно проявляються в напівгідроморфних різновидах зональних ґрунтів (дернові глейові, дер­ново-підзолисті глейові, лугово-чорноземні тощо).

Злитизація - процес зворотної цементації монтморилонітово-глинистих ґрунтів в умовах періодичного чергування інтенсивного зволоження і висихання, який супроводжується зміною набрякання і просідання з утворенням інтенсивної вертикальної тріщинуватості. Характерно для багатьох злитих ґрунтів - вертисолей, чорноземів злитих тощо.

Оструктурювання - процес розділення ґрунтової маси на аг­регати різного розміру та форми з наступним зміцненням їх і форму­ванням внутрішньої будови структурних відокремлень.

Г. Елювіальні ЕГП- це група процесів, зв'язаних із руйнуван­ням або перетворенням ґрунтового матеріалу у специфічному елю­віальному горизонті з виносом із нього продуктів руйнування або трансформації низхідними водами або латеральними (боковими) то­ками води, внаслідок чого елювіальний горизонт робиться збідненим на ті чи інші сполуки і відносно збагаченим залишеними на місці інши­ми сполуками або мінералами.

Вилуговування - процес збіднення того чи іншого горизонту ґрунту або профілю в цілому основами (лугами і лужними землями) внаслідок виходу їх із кристалічної решітки мінералів або органіч­них сполук, розчинення і виносу водою, що просочується.Вилугувані з верхніх горизонтів основи можуть бути винесені за межі ґрун­тового профілю або акумульовані в розміщеному нижче ілювіально­му горизонті. Часткові прояви цього процесу - декарбонізація (сірі лісові ґрунти, чорноземи вилугувані) та розсолення (солонці, солоді).

Опідзолення - кислотний гідроліз мінералів під впливом кислих органічних речовин, що утворюються під лісовою рослинністю, виніс продуктів гідролізу вниз по профілю к умовах гумідного клімату і промивного водного режиму п залишковою акумуляцією в опідзоленому (підзолистому) горизонті кремнезему і збідненням його на мул, алюміній, залізо й основи. Горизонт набуває легкого грануломет­ричного складу та білястого забарвлення Характерно для підзолис­тих, дерново-підзолистих, сірих лісових ґрунтів, чорноземів опідзолених та багатьох інших типів ґрунтів.

Відмулювання (лесиваж, обезмулювання, ілімеризація) – процес пептизації, відмивання мулистих і тонкопилуватих частинок з по­верхні зерен грубозернистого матеріалу або з мікроагрегатів і виніс їх у незруйнованому стані із елювіального горизонту. Характерно для сірих лісових, бурих лісових ґрунтів, йде паралельно з опідзоленням у багатьох типах опідзолених ґрунтів.

Псевдоопідзолення — процес утворення освітленого елювіального горизонту внаслідок сумісної дії лесиважу і поверхневого оглеєння.

Псевдооглеєння (глеє-елювіювання) — процес внутрішньо-ґрунтового руйнування мінералів під впливом поверхневого або підповерхневого оглеєння під дією періодичного перезволоження верхо­водкою при її сезонному утворенні на водоупорному ілювіальному горизонті або первинному більш важкому нижчому шарі двочленної ґрунтоутворюючої породи. З поверхневого глеє-елювіального гори­зонту виносяться продукти руйнування при опусканні рівня ґрунто­вих вод.

Осолодіння - процес руйнування мінеральної частини ґрунту під дією лужних розчинів (солей натрію) з накопиченням решток амор­фного кремнезему і виносом із елювіального (осолоділого) горизонту аморфних продуктів руйнування. Характерно в першу чергу дня солодей і різних типів осолоділих ґрунтів.

Д. Ілювіально-акумулятивні ЕГП - група процесів акумуляції речовин у середній частині профілю елювіально-диференційованих ґрунтів, трансформація і закріплення винесених із елювіального го­ризонту сполук. Кожному елювіальному процесу може відповідати свій ілювіальний процес, якщо елювіювання не виходить за межі ґрунтового профілю.

Глинисто-ілювіальний процес - процес ілювіального накопичен­ня мулистих частинок, які винесені в процесі лесиважу.

Гумусово-ілювіальний процес - процес ілювіального накопичен­ий гумусу, винесеного із підстилки або з елювіального горизонту.

Залізисто-ілювіальний процес - процес ілювіального накопичен­им сполук (оксидів) заліза, винесених із елювіального горизонту в іонній, колоїдній або зв'язаній з органічною речовиною формах.

Алюмо-гумусо-ілювіальний процес - процес ілювіального нако­пичення аморфних оксидів алюмінію разом з гумусом, винесеним із елювіального горизонту.

Залізисто-гумусо-ілювіальний процес - процес ілювіального накопичення аморфних оксидів заліза разом з гумусом, винесених вниз із елювіального горизонту, характерний для піщаних підзолів.

Аl-Fе-гумусо-ілювіальний процес — процес ілювіального нако­пичення аморфних оксидів алюмінію і заліза разом з гумусом, вине­сених вниз із підстилки або елювіального горизонту, характерний для підзолів.

Карбонатно-ілювіальний процес - процес накопичення СаСО₃ в середній або нижній частині профілю, який мігрує під впливом ви­луговування чи міграції карбонатів. Характерний для сірих лісових, чорноземів та багатьох інших типів ґрунтів.

Е. Педотурбаційні ЕГП. Змішана група процесів механічного перемішування ґрунтової маси під впливом різних факторів і сил як природних, так і антропогенних.

Самомульчування - процес утворення малопотужного поверх­невого пухкого дрібно-брилистого (горіхуватого) горизонту при інтен­сивному просиханні злитих ґрунтів, який чітко відокремлений від розміщеної нижче злитої ґрунтової маси; самомульчований шар існує лише у сухому стані, повністю зливаючись з лежачим нижче ґрун­том при зволоженні.

Розтріскування - процес інтенсивного стискання ґрунтової маси при її висушуванні з утворенням вертикальних тріщин на ту або іншу глибину, який веде до перемішування ґрунту і його гомоге­нізації на глибину розтріскування у одних ґрунтах, або навпаки - до утворення гетерогенних профілів з різним складом і будовою.

Кріотурбація - процес морозного механічного переміщення од­них ґрунтових мас відносно інших у межах якогось горизонту або про­філю в цілому з утворенням специфічної кріотурбаційної будови.

Пучення - виливання на поверхню тиксотропної ґрунтової маси в умовах кріогенезу (вічної мерзлоти).

Біотурбація - перемішування ґрунту тваринами-землерийками, які живуть у ньому.

Вітровальна педотурбація - процес перемішування маси різних ґрунтових горизонтів при вітровальних лісових вивалах, які призво­дять до суттєвої гетерогенності ґрунтового профілю.

Агротурбація — різного типу механічне перемішування, розпу­шування або, навпаки, ущільнення ґрунту сільськогосподарськими знаряддями і машинами в практиці землеробства.

Є. Деструктивні ЕГП - група процесів, що ведуть до руйну­вання ґрунту як природного тіла і до знищення його.

Ерозія - процес механічного руйнування ґрунту під дією повер­хневого стоку атмосферних опадів, яка розділяється на:

а) площинну ерозію, або ерозію змиву;

б) лінійну ерозію, або ерозію розмиву:

Поиск по сайту: