Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Феномен американської культури



Американізм у сучасному світі є однією з найвпливовіших соціокультурних сил. Не в останню чергу це пов'язано з тотож­ністю світоглядних настанов американської культури і новіт­ніх макроцивілізаційних процесів. В Північноамерикансько­му регіоні з особливою силою виявилися характерні риси за-хіднохристиянського культурного типу, оскільки історично були позбавлені гальмівної сили європейської феодальної спад­щини. Колоністи XVII—XVIII ст. принесли із собою колосаль­не прагнення індивідуальної свободи і самореалізації водно­час із протестантською налаштованістю на активну працю й підприємливість. Становлення американської цивілізації ста­ло процесом збирання самостійних і енергійних індивідів, го­тових до задоволення насамперед власних потреб: гасло "each and all" ("кожний і всі") з вірша американського філософа і письменника Р.Емерсона віддзеркалює притаманний амери­канцям тип суспільної консолідації.

Індивідуалізм — основа американського культурного типу. Американському суспільству практично не відомий досвід землеробської спільноти: фермерське господарство передбачає автономність існування сім'ї. Протестантизм також сприяв розквіту персоналізму на основі рівності можливостей шля­хом вкорінення ідеї безпосереднього зв'язку людини з Богом. Історично в американця у запасі немає нічого, на що він би міг покластися з більшою впевненістю, ніж на себе. Життя перших європейських поселенців вимагало особливих духов­них сил, мужності, що забезпечували перемогу лише найсильніших. Ідея індивідуалізму стала основою американської куль­тури.

Концепція "self-reliance" ("довір'я до себе"), розроблена американцем Р.Емерсоном, передбачає, що суспільство і дер­жава існують для особистості, її індивідуального розвитку і захисту. Для неї характерне визнання рівних можливостей кожної людини на старті життя, а також ідея абсолютної соці­альної автономії індивіда, суверенітету особистості. Індивіду­алізм став у американців філософією життя, що передбачає право на щастя кожної людини без винятку. Американський індивідуалізм тією самою мірою передбачає і особисту відпо­відальність людини за результати власних дій і вчинків. Бути самим собою, автономним і незалежним індивідом — перший обов'язок людини в американському соціокультурному світі. У.Фолкнер стверджував: "Якщо кожний буде турбуватись про себе, про свої цілі й про свою совість, то вся нація буде мати дуже хорошу фізичну і психічну форму".

Незалежна і самодостатня особистість стала смислом і кон­центром американської культури. Гімном людини, що робить сама себе, звучать слова поеми У.Уітмена "Пісня про себе": "One's self I sing" ("Самість кожного оспівую я"). Аналізуючи стилістику цього твору, російський літературознавець і філо­соф Г.Гачев звертає увагу на її специфіку в дискретності відоб­раження самодостатніх речей і явищ світу як проекції людсь­кого персоналізму, а також на органічність верлібру, вільного віршування, позбавленого космізуючих і впорядковуючих меж рими. Сюжети американських романів Дж.Лондона, Т.Драй­зера, У.Фолкнера, Е.Хемінгуея відображують мотив само­ствердження сильної та енергійної людини в будь-яких обста­винах і будь-якою ціною.

Не випадково біля витоків американського образотворчого мистецтва стоїть портретний жанр. Особливі риси самодостат­ньої людини — воля, гідність, усвідомлення свого місця в суспільстві, жорсткість — віддзеркалені вже в перших портре­тах колоніального періоду у художників У.Чандлера і Дж. Коплі. У них відсутній дух станової зарозумілості та підкреслені індивідуальні риси особистості. Уособленням аме­риканського революційного XVIII ст. стали герої портретів ху­дожника Г.Стюарта ("Портрет Дж.Вашингтона") з їх потуж­ною силою характеру, раціоналізмом, свободою від автори­тетів, життєстверджуючими принципами. В XIX ст. в Аме­риці утверджувався інтелектуальний портрет, герої якого зна­ходили опертя особистому існуванню в творчості, розумових шуканнях, душевній напрузі. Героям портретів Т. Ікінса ("Портрет У. Уїтмена", "Мислитель") притаманна здатність за будь-яких обставин залишатись самими собою. Цільність людини, її готовність до самореалізації приваблює і сучасних художників в американському характері. Унікальність і крихкість людського існування у світі розкрита в портретних образах Р. Сойєра і Е. Уайета. Галерея портретів — чи не найяскравіше свідчення потужного персоналізму американсь­кого характеру.

Уявлення про місце людини в суспільстві лежить в основі американського культурного етосу. Він визначається, на думку Г.Воробйова, трьома поняттями: privacy як невтручан­ня в особисте життя, trespassing law як захист власності, voluntary action як участь в суспільному житті. Невтручання в особисте життя передбачає абсолютну автономність індиві­да, заборону порушення кордонів його зовнішнього і внутріш­нього існування, дає підстави для відмови від розмов, що не хвилюють американця (знамените "І don't care"). Водночас мається на увазі готовність людини до проявлення власної індивідуальності та оригінальності, допитливості й цікавості (бути "fun"), а також постійна інформованість і ерудованість (бути "update").

Незалежність особистості передбачає охорону її матеріаль­ної чи інтелектуальної власності, її абсолютну священність. Це стосується як земельних володінь, так і екзаменаційної роботи в молодшій школі. В обмін на це особистість виражає свою лояльність суспільству участю в громадському житті. Меценатство, благодійна діяльність, волонтерство визначає престиж людини тією ж мірою, як і професійна діяльність.

Американська культура, наслідуючи протестантську тру­дову етику, розуміє працю як засіб самоствердження люди­ни. Культ праці надає американському світогляду оптимістич­ної орієнтації: труд стимулює життєвий динамізм, дієвість і налаштованість на результат. Водночас він створює напругу життя, його змагальність, конкурентність, стає драмою для тих, хто не витримував належного темпу. В американській літературі та кінематографі особливе місце посідає своєрідна "анатомія" виробництва з образами сильних і успішних у спра­вах людей (наприклад, романи А.Хейлі "Аеропорт", "Готель"). Технологічність стала підґрунтям американської філософії, орієнтованої на функціональність і операціональність процесів пізнання світу (прагматизм, семіотика, операціоналізм, функ­ціоналізм, біхевіоризм тощо).

Американська цивілізація утворена шляхом розриву із природним середовищем, наругою над довкіллям, винищен­ням автентичного індіанського етносу. Г.Гачев вбачає в пере­селенні європейських колоністів через Атлантику міфологіч­ний мотив нового народження шляхом ритуальної смерті, мотиву перетинання ріки Лети в човні Харона, що означав забуття попереднього життя і початок нової людської історії. Запереченням орієнтації на предків, на традицію, родові зв'яз­ки і витоки був закон, що вимагав від переселенців з аристок­ратичним титулом відмови від нього. Це орієнтувало людину лише на те, чим вона є сама по собі як особистість. З цим пов'язане також нехтування в комунікаційних процесах іме­нем по батькові як знаком належності родовому цілому. Аме­риканець дуже легко залишає позаду свої попередні переко­нання і набуває нових, що їх вимагає динамізм життя. Тим самим американська цивілізація являє досвід побудови куль­тури з абстрактного людського "я", в розриві будь-яких родо­вих зв'язків.

Унікальність американського культурогенезу (не як посту­пового становлення, а як моментального перенесення, пересе­лення) істотно вплинула на світобудовчі уявлення культури. Аналіз американської літератури виявляє усталення і значущість образу трави, з всюдисущністю, динамічністю і стійкістю якої уособлюють себе американці. К.Сендеберг ("Трава") і У.Уїтмен ("Листя трави") вбачають космічну цілісність світу не у вертикальному зростанні Світового дере­ва, а поземному розростанні трави. Горизонтальна домінанта простору (посилена і особливостями ландшафту) вплинула також на експансіоністський характер соціально-політичної традиції, на міфологію автомобіля як рухливого дому, на ди­намічність суспільного життя. З цим же багато в чому пов'я­зане і почуття часу, в якому домінантою слугує теперішнє, що підтримується і постає із майбуття: не випадково в Аме­риці футурологія має таке ж принципове значення, як історія в Європі. Ідеалізація майбуття заміняє тут європейську по­етизацію минулого.

Р. Емерсон називав Америку країною майбутнього. Усві­домлення своєї місії в житті людства первісно притаманне американській культурі: перемога американської революції оцінювалась як божий промисел. Відсутність довготривалого минулого, гомогенного населення сприяли утвердженню ідеї про те, що Америка починає нову історію людства. Амери­канська національна свідомість передбачає глибоку віру у виключність долі своєї країни, у боговибраність народу. Вона становить підґрунтя так званої "американської мрії". Траге­дія капітана Ахава та його матросів з роману Г. Мелвілла "Мобі Дік", що вирішили викоренити світове зло, втіленням якого для них став Білий Кит, може бути попередженням для тих, хто обґрунтовує винятковість і досконалість однієї культури.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.