Підтип Черепні, або Хребетні

Підтип Хребетні — найбільш прогресивна група хордових тварин, що мають такі загальні ознаки:

• шкірні покриви хребетних виконують захисну функцію. Шкіра бере участь у газообміні і виділенні продуктів розпаду. Похідними шкіри є волосся, кігті, нігті, пір’я, луска, голки тощо. В епідермісі шкіри деяких хребетних розвиваються сальні та потові залози;

• мускулатура поділяється на соматичну (скелетну) і вісцеральну (мускулатура щелепного апарату, кишечника та інших внутрішніх органів). Скелетна мускулатура сегментована. Вісцеральна мускулатура не має сегментації;

• скелет хрящовий, кістково-хрящовий або кістковий, поділяється на такі відділи: осьовий скелет, що складається зі скелета черепа і скелета хребта; вісцеральний скелет, утворений зябровими дугами, щелепами; скелет поясів кінцівок і скелет вільних кінцівок;

• травна система представлена ротовою порожниною, глоткою, що завжди пов’язана з органами дихання, стравоходом, тонким і товстим кишечником, травними залозами — печінкою і підшлунковою залозою;

• дихальна система утворена зябрами (риби, личинки амфібій) або легенями (наземні хребетні). Додатковим органом дихання у деяких є шкіра;

• кровоносна система замкнена. Серце складається з двох камер (риби, личинки амфібій), трьох (амфібії, рептилії) або чотирьох (птахи, ссавці). Кров поступає в передсердя, а в кровоносне русло спрямовується шлуночками. Коло кровообігу одне (риби, личинки земноводних) або два (інші класи хребетних). Кровоносні судини поділяються на артерії, вени та капіляри;

• нервова система ектодермального походження. Центральна нервова система утворена головним і спинним мозком. Головний мозок поділяється на передній, проміжний, задній і довгастий. Над довгастим мозком знаходиться мозочок. Спинний мозок у вигляді довгого тяжа розташований у спинномозковому каналі;

• органи чуття (нюху, зору, слуху) добре розвинуті. У первинноводних тварин є органи бічної лінії, що сприймають тиск, напрям руху, швидкість течії;

• органи виділення в усіх хребетних представлені нирками;

• хребетні роздільностатеві. Запліднення зовнішнє (риби, амфібії) або внутрішнє (інші класи). Розвиток зі стадією личинки (риби, амфібії) або прямий.

Амніоти(Amniota), вищі хребетні тварини, в яких на ранніх стадіях розвитку утворюються особливі зародкові оболонки, у тому числі амніон (звідси назва). Відносяться плазунів, птахів і ссавці. На відміну від анамнії(круглороті, риби, земноводні), ембріональний розвиток яких відбувається у воді, пристосовані до розвитку на суші, у тому числі повторно в утробі матері (ссавці).

Анамнії(Anamnia) (від греч.(грецький) an — негативна частка і амніон ) , нижчі первинноводні хребетні тварини. Відносяться: круглороті, риби, земноводні. На відміну від амніот, у процесі ембріонального розвитку не виникає зародкової оболонки — амніона і особливого зародкового органу — аллантоїса . Зв'язані в своєму існуванні з водним середовищем, в якому вони проводять або все життя, або початкові стадії (яєчні і личинкові).

Будова ланцетника

Покриви: одношаровий епідерміс, кутис-дерма. Має бокалоподібні залозисті клітини.

Хорда

Ланцетники відрізняються від хребетних рядом особливостей. Хорда тягнеться від переднього до заднього кінця тіла тварини та зберігається протягом всього життя.

М'язова система

Мускулатура у вигляді подовжніх м'язових стрічок, розділених поперечними перегородками на 50-80 м'язових сегментів (міомеров, або міотомів) і розташованих по одній стороні справа і зліва з боків тіла.

Кровоносна система

М'язового серця немає, і його роль виконує пульсуюча черевна судина. Кровоносна система незамкнена. Під глоткою проходить велика судина — черевна аорта (aorta ventralis), по якій венозна кров тече до передньої частини тіла. Від неї відходять більше сотні (стільки, скільки зябрових перегородок) зябрових артерій. Плин крові відбувається завдяки пульсації черевної аорти й основи зябрових артерій. Зяброві артерії впадають у парні корені спинної аорти, від якої вперед відходять дві гілочки — сонні артерії. Вони забезпечують кров'ю передню частину тіла. В задній частині глотки корені аорти зливаються в спинну аорту (aorta dorsalis), яка проходить під хордою до кінця хвоста. Від неї відходять артерії, які забезпечують кров'ю всі частини тіла. Венозна кров тече через систему капілярів і від стінок кишківника збирається у непарну підкишкову вену, яка у печінковому вирості знову розпадається на капіляри і творить ворітну систему печінки. Капіляри зливаються в коротку печінкову вену (vena hepatica), яка впадає у венозний синус (sinus venosus). Від переднього і заднього кінця тіла кров збирається у парні передні і задні кардинальні вени (vena cardinales anterior et posterior). З кожного боку тіла вони зливаються в праву й ліву кюв'єрові протоки, які впадають у венозний синус (розширення). Від венозного синуса починається черевна аорта.

Безчерепні мають лише одне коло кровообігу. Кров не містить дихальних пігментів. Розвинутий зябровий апарат досконало фільтрує поживні частки, однак його значення в газообміні не є визначальним. Тонкі шкірні покриви не перешкоджають дифузії газів, тому кров насичується киснем не лише в зябрових артеріях, а й у всіх інших судинах тіла. Через це концентрація кисню в артеріях і венах майже однакова. (Царик Й. В., Лєснік В. В., Яворський І. П., Горбань І. М., Сребродольська Є. Б.)

Дихання

Дихання відбувається водночас з живленням. Коли вода з розчиненим киснем виходить через зяброві щілини вона омиває їхні стінки, відбувається газообмін. Газообмін у ланцетника може здійснюватися певною мірою і через покриви тіла.

Поиск по сайту: