Емма Іванівна Андієвська — українська письменниця, поетеса та художниця, що працює у стилі сюрреалізму та герметизму.
Дата
Подія
19.03.1931 р.
1937 р.
1939 р.
1942 р.
1943 р.
1949 р.
1951 р.
1955–1957 рр.
1957 р.
1959 р.
1959-1963рр.
Емма Андієвська народилася у 1931 році у місті Сталіно. Батько письменниці був хіміком-винахідником, мати булаагрономом за освітою і пізніше працювала вчителькою біології. Через дуже часті важкі хвороби, більшість шкільних предметів Емма Андієвська здавала екстерном. З дитинства Андієвська мала феноменальну пам'ять.
Хворобливість дитини змусила родину переїхати спочатку до Вишгорода.
Переїздить до Києва. В 9—10 річному віці майбутня письменниця перечитала найвідоміші твори світової літератури.
Початок війни застав родину Андієвської у Києві. Тоді ж загинув батько письменниці — його було безпідставно розстрілянорадянською владою.
Діти з матір'ю виїхали на Захід. Родина жила в англійській окупаційній зоні Берліна. Живучи у Німеччині, відмовилась вчитися у жіночій гімназії і її прийняли до чоловічої. Три роки Емма Андієвська пролежала в гіпсовому ліжку хвора на туберкульоз хребта і після цього вісім років ходила в корсеті.
Під час блокади Берліна, родина переїхала спочатку до табору переміщених осіб у Міттенвальді, а потім до Мюнхена.
Перша поетична збірка«Поезії» викликала захоплення літературної критики.Відтоді авторка публікувала всі свої твори під іменем Емма Андієвська.
Андієвська працювала фрілансером на радіо «Свобода» у Мюнхені.
Емма закінчила Український вільний університет за спеціальностями філософія та філологія, захистивши у Володимира Державина магістерську роботу на тему «Причинки до засадничих питань з новітньої української метрики». Того ж року письменниця з усією родиною переїхала до Нью-Йорка, де працювала у Norcross Greeting Card Company, перевіряючи дизайн вітальних листівок. У Нью-Йорку Андієвська також працювала бібліотекаркою у медичній бібліотеці.
Андієвська вийшла заміж за літературного критика, есеїста та письменника Івана Кошелівця, з яким прожила все життя аж до смерті чоловіка. Після одруження подружжя повернулося до Німеччини у Мюнхен. Андієвська щорічно на місяць їздила у США.
Працювала диктором, сценаристом, режисером і редактором українського відділення радіо «Свобода». До 1995 залишалася штатним співробітником.
Отримала американське громадянство.
Авторка вперше після довгого часу побувала в Україні.
Андієвська - лауреат літературної премії Фундації Тетяни та Омеляна Антоновичів за «Роман про людське призначення».
Андієвська декілька разів відвідала свою малу батьківщину — Донеччину. Там вона мала виставку картин у Донецькому художньому музеї, презентацію та зустріч із земляками у конференційній залі художнього музею, відвідувала Український культурологічний центр м. Донецька.
Поетична збірка «Вілли над морем» номінувалася на Національну премію України ім. Т. Г. Шевченка.
Кавалер Ордену «За інтелектуальну відвагу» незалежного культурологічного часопису «Ї»
Міжнародна літературна премія «Тріумф».
Премія «Глодоський скарб».
Нині письменниця живе у Мюнхені, де інтенсивно працює над своїми творами, іноді по вісімнадцять годин на добу.
Література:
1. «Буття прочинилося навстіж…» Емма Андієвська: до 80-ліття з дня народження.: біобібліогр. покажч. / уклад. О. Круківська; ред. С. Чачко ; ДЗ «Держ. б-ка України для юнацтва». — К., 2011.
2. Драч І. Ф. Андієвська Емма // Українська літературна енциклопедія. — Т. 1. — К., 1988
3. Емма Андієвська: Життя і творчість : біобібліогр. покажч. / уклад. О. В. Кучерява; наук. ред. О. В. Башун; авт. вступ. ст. О. Я. Гросов ; Донец. обл. універс. наук. б-ка ім. Н. К. Крупської. — Донецьк : Сх. вид. дім, 2008.
