Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ОЛЕГА ОЛЬЖИЧА



Оле́г О́льжич (справжнє ім'я Олег Олександрович Кандиба) — український поет, археолог і політичний діяч. Син українського класика Олександра Олеся.

Дата Подія
21.07.1907р.     1912–1919рр.   1919–1923рр.   1922 р. Січень 1923рр.   1923 р.     1924 р.     1926 р.   1928 р.   1925–1930   1930 р.   1930 - 1932рр.   з 1930-х р.   1931-1940рр.     1941–1945рр.   1941- 1944 р.   1943 р.     1944 р.     25.05.1944 р.   в ніч з 9 на 10.06.1944 р. Народився в Житомирі. Батько — відомий поет та письменник Олександр Іванович Кандиба (псевдонім — Олександр Олесь), мати — Віра Антонівна Свадковська, гімназійна вчителька. Родина жила заможно та мешкала в дохідному будинку Файбишенко на Новій будові. Будинок вцілів, але перебуває в аварійному стані. Здобував середню освіту в трудовій школі, мешкаючи в Пущі-Водиці поблизу Києва, але закінчити середнє навчання довелося лише в Празі. Разом із матір'ю виїздить з України у Берлін. Зустрівся з батьком, який у лютому 1919 був змушений поспіхом емігрувати до Австрії, користуючись придбаним дипломатичним паспортом з повноваженням аташе по культурі при консульстві УНР уБудапешті. Родина Кандиб переїхала до Праги. Влітку родина переїхала до Ржевниців під Прагою, згодом далі — до Горніх Черношинець. Олег разом з матір'ю повертається до Праги. Батько залишається в Горних Черношинцях, де він організував гурток з науковців, поетів та письменників. Олег Кандиба поступає на платні річні матуральні курси Українського Громадського Комітету в Празі, які закінчує з відзнакою. Це надавало йому можливість записатись вільним слухачем на безкоштовній основі у будь-який вищий навчальний заклад. Склавши додаткові іспити по латині, став студентом університету Карлового університету. Отримав грант від Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові на експедицію в Більче Золоту. Роки навчання та археологічних розкопок у Чехословаччині і в Західній Україні. Захистив дисертацію на звання доктор філософії на тему «Неолітична мальована кераміка Галичини». Асистент кафедри археології УВУ. О. Кандиба заявив про себе як самобутній і оригінальний поет. Співпрацював у львівських періодичних виданнях: «Літературно-Науковий Вістник», «Вістник», «Обрії», «Напередодні» празьких «Студентський вістник», «Пробоєм». На початку радянсько-німецької війни переїхав до Києва разом з Буковинським куренем, узяв участь у формуванні місцевої адміністрації та поліції. Період інтенсивної наукової і академічно-педагогічної діяльности О. Кандиби, час появи його основних наукових праць в різномовних наукових виданнях, його кількарічної співпраці з Гарвардським університетом і УВУ. Цей період також охоплює заходи з організації Українського Наукового Інституту в Америці. Період принагідної наукової роботи. В цьому часі О. Кандиба був членом Археологічної Комісії НТШ, яку очолював Я. Пастернак. Кандиба живе в підпіллю, але рівночасно збирає історичні і фольклорні джерела, співпрацює з українськими вченими в західній і східній Україні. Заарештований гестапо у Львові. Був ув'язнений у Целенбау — окремому блоці для особливо важливих в'язнів на території концентраційного таборуЗаксенгаузен. У селі Яблінка-Вижня біля Турки на Бойківщині одружився з дочкою літературознавця Л. Білецького Катериною (Калиною), та їх шлюб був недовгим. Вже після його смерті народився син Олег Заарештований гестапо у Львові. Був ув'язнений у Целенбау — окремому блоці для особливо важливих в'язнів на території концентраційного таборуЗаксенгаузен. Загинув під час чергового допиту, закатований гестапівською трійкою (Вольф, Вірзінг, Шульц).

 

 

Література

1. Абліцов В. Г. Ольжич Олег // Український Все-Світ. — Т. 1. — К.:КИТ, 2011.

2. Державин В. О. Ольжич — поет національного героїзму // Українське слово: Хрестоматія української літератури та літературної критики XX ст. — К.: Рось, 1994. — Кн. 2.

3. Ковалів Ю. Поетична історіософія Олега Ольжича // СіЧ. −2007. — № 10.

4. Микола Жулинський: Олег Ольжич і Олена Теліга. Нариси про життя і творчість.

5. Пастернак Я. Олег Кандиба, археолог — дослідник / «Український історик», 1969, № 4

 

Студентки групи УУ-15с-1

Волошиної Аліни




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.