Порівняйте сильні і слабкі сторони різних теорій форм змісту освіти

Зміст освіти – один із основних компонентів процесу навчання. Це система наукових знань, умінь, навичок, оволодіння якими забезпечує всебічний розвиток розумових і фізичних здібностей учнів, формування їх світогляду, моралі, поведінки, підготовку до праці і життя. Зміст освіти відповідає на основне запитання дидактики “чого навчати?”. Він визначає спрямованість навчального процесу, його характерні пріоритети. Методологічною основою теорії змісту освіти є діалектика, теорія пізнання, теорія всебічного розвитку особистості, принцип єдності теорії і практики. На сучасному етапі основою для формування змісту освіти є програма “Освіта” (Україна ХХІ ст.). В ній сформульовано основні цілі, завдання і принципи розвитку змісту освіти.

Основні цілі та завдання програми «Освіта» (Україна XXI ст.) Відродження і розбудова національної системи освіти. Формування творчої особистості. Демонополізація системи освіти. Лібералізація традиційних освітніх структур. Широке використання досягнень вітчизняної та світової педагогіки. Створення в суспільстві атмосфери сприяння розвиткові освіти. Подолання національного нігілізму, заідеологізованості. Підготовка нової генерації педагогічних кадрів. Основні принципи програми «Освіта» (Україна XXI ст.)· Пріоритетність освіти.· Демократизація.· Гуманізація.· Гуманітаризація.· Національна спрямованість.· Відкритість системи освіти.· Неперервність.· Єдність навчання і виховання.· Багатоукладність і варіативність освіти.До основних компонентів змісту освіти належать (за І. Лернером): 1) досвід пізнавальної діяльності, що відображений у знаннях про природу, суспільство, техніку, мислення і способи діяльності;2) досвід здійснення відомих способів діяльності, які втілюються разом із знаннями в уміння і навички;3) досвід творчої, пошукової діяльності по вирішенню нових проблем (втілення раніше засвоєних знань в практику);4) досвід ціннісного ставленння до об’єктів і засобів діяльності людини, її прояву у відношенні до оточуючого світу, до інших людей.

На формування змісту освіти мають вплив такі теорії:

1. Матеріальної освіти – теорія формування змісту освіти, основна мета якої полягає в передачі учням якомога більшого обсягу знань з різних галузей науки, забезпеченні енциклопедичності знань учнів. Автори теорії матеріальної освіти – Я. А. Коменський, Г. Спенсер та інші.

2. Формальної освіти – теорія формування змісту освіти, яка трактує навчання як засіб розвитку здібностей і пізнавальних інтересів учнів, їх уваги, пам’яті. Автори теорії формальної освіти – Д. Локк, Й. Песталоцці, Й. Гербарт.Недоліком дидактичного формалізму є недооцінка значення гуманітарних наук для формування всебічно розвинутої особистості.

3. Дидактичного утилітаризму – теорія змісту освіти, основна мета якої, полягає в забезпеченні концентрації уваги на заняттях конструктивного характеру. Дидактичний утилітаризм виходить з пріоритету індивідуальної і суспільної діяльності учня. У США дидактичний утилітаризм має великий вплив на зміст і методи роботи в школі. Автор утилітарної концепції змісту освіти – Дж. Дьюї. Основними принципами побудови навчальних програм згідно утилітарної концепції є: -Принцип формування практичних умінь. -Принцип проблемного підходу до формування змісту освіти, який передбачає його подання у вигляді міждисциплінарних систем знань. -Принцип активізації самостійної діяльності учнів. -Принцип залучення учнів до життя їх соціального оточення.

4. Структуралізму – теорія змісту освіти, основна мета якої, полягає в ретельному аналізі знань, що становлять зміст навчального предмета, а також зв’язків, які існують між ними. Передбачає відмову від принципів систематичності та послідовності в старших класах (запропонував польський професор К. Сосніцький).

5. Проблемно-комплексна – теорія змісту освіти, яка передбачає вивчення шкільних предметів комплексно (запропонував польський вчений Б. Суходольський).

Крім цього існують й інші теорії: -теорія єдності матеріальної і формальної освіти (К. Ушинський, В. Блонський); -теорія культурологічної спрямованості освіти (М. Скаткін, В. Краєвський, І. Лернер);- теорія екземпляризму,основна мета якої полягає в тому, щоб ознайомити учнів із репрезентативними частинами навчального матеріалу, привчити їх пізнавати ціле шляхом аналізу будь-якого типового для цієї цілісності факту чи явища; -теорія змістового узагальнення Давидова-Ельконіна, в основі якої лежить положення про провідну роль теоретичних знань, дедуктивний шлях побудови та організації навчальної діяльності учня;-теорія поетапного формування розумових дій, згідно якої розумовий розвиток, засвоєння знань, умінь і навичок здійснюється завдяки інтеріоризації, тобто поетапному переходу зовнішньої діяльності у внутрішній розумовий план (П. Гальперін, Н. Тализіна).

Важливою умовою вдосконалення змісту шкільної освіти є подолання суперечності між суспільними вимогами, щодо загальноосвітньої підготовки учнів і потребами та інтересами особистості. У процесі формування змісту освіти необхідно враховувати і забезпечувати збалансованість особистісних і загальнодержавних інтересів. Це обумовлює наявність двох основних напрямів формування змісту освіти: державного (постановка обов’язкових для всіх вимог до загальноосвітньої підготовки) та особистісного (забезпечення індивідуальної зорієнтованості змісту освіти). Однією з необхідних умов удосконалення змісту шкільної освіти є забезпечення його посильності для учнів.

Поиск по сайту: