МЕТА: сформувати інтерес учнів до класичної літератури, естетичну погребу ознайомлюватись з її шедеврами, опрацьовувати і пропускати через душу їх зміст, виховувати бажання наслідувати приклад улюблених героїв в повсякденному житті.
ФОРМА: година класно керівника.
ОБЛАДНАННЯ: відеосюжет експрес-опитуванням, фрагмент кінофільму "Пастка" виставка нових видань класичної літератури.
ПЛАН ЗАХОДУ
I. Організаційна частина.
1) Привітання і уніями, налагодження контакту з ними.
II. Актуалізація життєвого. чуттєвого та читацького досліду.
1) Перегляд відеосюжету, відзнятого вчителем напередодні на вулицях міста - експрес-опитування перехожих:
- як часто ви читаєте художні книжки?
- ваш улюблений письменник?
- остання прочитана вами книжка?
2) Вступне слово вчителя: розповідь про проблеми падіння інтересу читацькою загалу, до книжки, зокрема до класичної літератури, визначеній головних цілей і завдань заходу.
ІІІ. Основна частина.
1) Літературна композиція конкурс на краще декламування уривка з улюбленого твору класичної літератури2) Розповідь запрошеного керівника шкільного методооб’єднання вчителів української мови та літератури (або місцевою письменника чи журналіста) про улюблений твір класичної літератури і вплив, як ця книжка вплинула на його життя.
3.Читання уривка з повісті І.Франка "Перехресні стежки" і демонстрування фрагменту з його екранізації "Пастка", порівнянім виражальних засобів двох видів мистецтва, висновки про особливу, виграшну роль слова як засобу виливу на людину.
4. Презентація бібліотекарем нових видань класичної літератури, які надійшли у шкільну бібліотеку.
5.Захист учнями читацьких формулярів.
IV. Заключна частина.
1) Висновки учнів та вчителя про пізнавально-виховну роль творів класичної літератури.
2) Подяка гостям заходу.
3) Анонсування теми наступного заходу.
Запропонуйте тему науково-практичної конференції. Обґрунтуйте програму її підготовки і проведення
Науково-практичну конференцію проводять як науково-практичне заняття, із поставленою проблемою й системою доповідей, тривалістю 5-10 хв. Кожен виступ репрезентує логічно завершений текст, заздалегідь підготовлений у межах запропонованої викладачем програми. Сукупність представлених текстів дасть змогу всебічно висвітлити проблему. Наприкінці конференції вчитель підбиває підсумки самостійної роботи й виступів учнів, доповнюючи чи уточнюючи запропоновану інформацію, і формулює основні висновки.
Клас
Тема: Складносурядне речення.
Мета: усвідомити і засвоїти теорет. відомості про складносурядне речення: структурно-граматичні ознаки, інтонаційні, пунктуаційні і стилістичні особливості; виробити практичні уміння і навички; розпізнавати ССР різних типів у тексті; розмежовувати ССР і прості реч., ускладнені однор. Членами; конструювати ССР з різними смисловими відношеннями; використовувати їх у зв’язному мовленні.
Етапи конференції:
І .Організаційна частина.
ІІ.Актуалізація опорних знань: типи складних речень, відношення між частинами простих речень, типи зв’язків між простими реченнями у складному.
ІІІ. Повідомлення теми, мети конференції.
ІV. Питання, які відносяться на конференцію:
Складносурядне речення (ССР) як синтаксична категорія. Погляди мовознавців на проблему виділення ССР.(теоретично)
Практично:
А) Описати алгоритм розпізнання ССР серед ін. членів речення.
Б) Розбір ССР за вище описаним алгоритмом.
Розділові знаки у ССР (теоретично)
Практично:
А) Описати алгоритм вживання розділових знаків у ССР.
Б) Спостереження за реченнями, записаними на дошці. Пояснення розділових знаків.
Стилістичні особливості ССР (теорет)
Практично:
Дослідження творчості окремих письменників щодо вживання ССР (дослідження окремих уривків художніх текстів)
V. Заключне слово вчителя або керівника диспуту.
VI. Підбитгя підсумків лекції-диспуту, відзначення особливо активних його учасників.