Сім’я завжди була і залишається природним середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом матеріальної та емоційної підтримки, необхідної для розвитку її членів, особливо дітей та підлітків, засобом збереження і передачі культурнихцінностей від поколіннядо покоління. Проте не всі батьки розуміють свої обов’язки, деякі з них недооцінюють значення сімейного виховання та, не маючи необхідних знань, припускають серйозних помилок у вихованні своїх дітей. Тому важливим стає питання підготовки батьків до процесу виховання.
Проблемою всезагальної підготовки батьків до виховання дітей займаються різні організації, заклади й товариства. Серед них важливе місце належить школі – провідному інституту виховання дітей, найближчим спільником якого є сім’я. Педагогізація батьків здійснюється сьогодні у двох напрямках, якими є педагогічна освіта батьків (просвіта) та залучення батьків до виховної роботи з дітьми.Існують декілька форм, у яких воно передусім реалізується: педагогічна рада – постійно діючий колегіальний орган самоврядування педагогічних працівників. Вона проводиться для розгляду і вирішення основних питань навчально-виховного процесу школи. До складу її, як правило, входять голова шкільного батьківського комітету, можуть бути запрошені представники загальношкільного і класного батьківських комітетів, окремі батьки [1]. батьківський комітет – представницький орган батьківської громадськості, особлива група батьків класу, яка покликана стати координуючоюланкою між сім’єю, школою, громадськістю та учнями класу.
Батьківський комітет класу обирається загальнокласними зборами батьків у складі голови та чотирьох членів, відповідальних за окремі ділянки роботи (всеобуч, підвищення педагогічної культури батьків, культурно-масова та спортивно-оздоровча робота). Так, голова батьківського комітету керує класним батьківським комітетом, направляє та координуєдіяльність комітету та діяльність колективубатьків класу, забезпечує виконання в класі рішень ради школи, надає допомогу класному керівнику та вчителям у боротьбі за підвищення якості знань і рівня вихованості учнів, у згуртуванні учнівського колективу, у
дотриманні єдності вимог до учнів і формуванні виховної дії на них школи й сім’ї
Однією з умов успішної діяльності батьківського комітету є планування його роботи та періодичні звіти членів комітету перед колективом батьків. Суть цих звітів не в контролі за роботою, а передусім в педагогічній освіті батьків. Адже у звітах батьки розповідають не тільки про те, що ними зроблено, але й про те, як включаються в заходи класу діти, сім’ї, як впливає на них ця робота, з якими труднощами вони зустрілися, як подолали їх. Саме тому громадська робота з дітьми в школі сприяє розширенню педагогічних навичок та здібностей батьків, розумінню вікової психології дітей, оволодінню різноманітними методами виховної дії, тобто підвищенню педагогічноїкультурибатьків [8].
Зазначимо, що, крім ради батьків та батьківськогокомітету, може бути група «Батьківська порада» – координуючийштаб з різноманітної роботи з усіма батьками та, водночас, помічник педагога (підготовка до вечорів, екскурсій) [3, 5].
· залучення батьків до керівництва гуртками батьківські збори – традиційна форма організації спільної діяльності батьків і вчителів, яка передбачає їх присутність, спілкування з метою підбиття підсумків, обговорення питань, прийняття рішень. збори бувають класними, за паралеллю класів та загальношкільними. Так, класні батьківські збори – це громадський орган, який своїми рішеннями визначає завдання, зміст, напрямки роботи батьківськогоколективу, класу освітнього закладу. Порядок їх проведення є довільним, на розсудкласного керівника, а ефективність проведення значною мірою залежить від вибору
вчителем для обговоренняз батьками актуальнихдля них педагогічних проблем. Однією з умов успішної діяльності батьківського комітету є планування його роботи та періодичні
звіти членів комітету перед колективом батьків. Суть цих звітів не в контролі за роботою, а передусім в педагогічній освіті батьків. Адже у звітах батьки розповідають не тільки про те, що ними зроблено, але й про те, як включаються в заходи класу діти, сім’ї, як впливає на них ця робота, з якими труднощами вони зустрілися, як подолали їх. Саме тому громадська робота з дітьми в школі сприяє розширенню педагогічних навичок та здібностей батьків, розумінню вікової психології дітей, оволодінню різноманітними методами
виховної дії, тобто підвищенню педагогічноїкультурибатьків [8].
Батьківська педагогіка, яка передбачає елементарне коло знань матері і батька про те, як істота, народжена людиною, стає людиною, є однією з найважливіших педагогічних ' проблем, більше того ряд педагогічних ідей, за висловом В. Сухомлинського, ми проводимо червоною ниткою через усю роботу школи з батьками. Головна вимога до батьківської педагогіки полягає у забезпеченні її системності. Умовно педагогічну школу для батьків учені поділяють на чотири відділення : дошкільне, батьків учнів молодших класів, основної школи, середньої загально освітньої школи.Звичайно ж, робота з батьками кожного з цих відділень мас свою специфіку, яка пов'язана з врахуванням вікових особливостей їхніх дітей. Разом з тим існують відзначені В. Сухомлинським загальні закономірності виховної роботи з батьками :
1) єдність духовного життя сім'ї і шкільного навчання дитини. Педагогічний колектив переконує матерів і батьків у тому, що в сім'ї повинен панувати дух поваги до науки, культури, книжки;
2) єдині педагогічні вимоги вчителів і батьків щодо організації самовиховання учнів. З цією метою проводиться тематичні батьківські дні, під час яких відбуваються індивідуальні зустрічі класного керівника та інших вчителів з батьками щодо наперед визначених проблем ( " Як наші учні проводять дозвілля ", " Які інтереси вони мають" тощо );
3) спільна робота педагогічного і батьківського колективу шгодо формування соціальної зрілості підлітків і юнацтва.
Поряд із зазначеними закономірностями вважаємо за необхідне наголосити також на необхідності переважання індивідуальних форм роботи з батьками над масовими, хоча й охоче проводимо кінолекторії, правові семінари, зустрічі із спеціалістами. При тому все ж віддаємо перевагу таким формам, як телефон довіри, індивідуальні бесіди.
Взаєморозуміння батьків і вчителів у виховному процесі сприятиме формуванню в учнів почуттів свідомих, духовно багатих і морально чистих громадян України.
2.Запропонуйте детальний план проведення у школі дня відкритих дверей
День відкритих дверей у школі планується, як правило, один-два рази на рік. Мета його — зміцнення зв’язків з батьківською громадськістю, установами соціуму. Він дозволяє батькам познайомитися з методами та прийомами, використовуваними педагогами в роботі з дітьми.!!! Після роботи або на вихідні, концерт, є всі вчителі.
Інструкція
Перш за все, необхідно скласти план проведення дня відкритих дверей у школі. Це дозволить уникнути накладок і перевантаженості учнів і вчителів. Не варто планувати кілька відкритих уроків для одного вчителя. В іншому випадку нервові фізичні перевантаження можуть негативним чином позначитися на якості представлених заходів.
Крім того, при складанні програми відкритого дня, потрібно призначити відповідальних за проведення уроків. Це полегшить контроль підготовки і проведення дня відкритих дверей. Також розподіл відповідальності дозволить домогтися якості у проведенні заходів.
Програму відкритих заходів потрібно надрукувати в кількості, необхідній для ознайомлення всіх відвідувачів. Склад гостей краще знати заздалегідь. Тоді можна буде розділити їх на групи в залежності від інтересів. День відкритих дверей може бути присвячений певній темі або свята (наприклад, Дню знань).
У програму заходів можуть входити як відкриті уроки з різних дисциплін, так і звітні концерти, виставки та ін Це дозволяє батькам і гостям простежити динаміку у розвитку здібностей дітей, дає вчителям привід для гордості за учнів.
На кожному поверсі школи доцільно поставити чергових. Вони повинні проводжати гостей, допомагати їм орієнтуватися в кабінетах.
У процесі підготовки до дня відкритих дверей шкільного педагогу-психологу необхідно провести роботу з тими вчителями, які недостатньо психологічно готові до публічних виступів. Крім того, при необхідності педагог-психолог проводить роботу і з учнями.
Після проведення дня відкритих дверей слід попросити гостей залишити письмові відгуки про відвідані заходах. Це дозволить зробити аналіз проведеної роботи та уникнути помилок у майбутньому.
П Л А Н проведення дня відкритих дверей
16 грудня 2011 р.
10.00 – зустріч з батьками, екскурсія по школі
(музей, спортивна зала, їдальня)
10.35 – 10.40 – перерва
10.40 - 11.00 - відкриті уроки:
2 клас – урок української мови (каб. № 14)
3 клас – урок читання (каб. № 11)
5 клас – урок математики (каб. № 39)
7 клас – урок біології (каб. № 26)
8-А клас – урок геометрії (каб. № 36)
8-Б клас – тренінг «Сила звичок» (каб. № 37)
9 клас – урок світової літератури (каб. № 27)
10 клас – урок англійської мови (каб. № 25)
11.00 - 11.15 - перерва (старша школа йде в їдальню)
11.15 - 12.15 - відкриті виховні заходи:
2, 3, 4 класи - Свято «Святий Миколаю, до нас завітай!»
7, 8 класи - Інтелектуальне казино ( каб. № 22)
9 клас - Спортивне свято « Русские богатыри»
Учні 10,11 класів запрошують о 12.30 на УКРАЇНСЬКІ ВЕЧОРНИЦІ (3-й пов.)
Адміністрація школи
Чому при перевірці виконання домашнього завдання треба уникати запитань, які передбачають цілком точно відтворений учнями того, що викладав учитель, чи того, що зафіксовано о підручнику ?мова
Є цілий ряд видів роботи, які погребують саме точною витворення навчального матеріалу ( декламування віршів, формування визначень, формули, теореми, історичні дати, іноземні слова ). Крім того, точне відтворення навчального матеріалу сприяє розвитку довільної нам'яті, привчає учнів до логічності і чіткості викладу за підручниковим еталоном, а також частково сприяє розвиткові правильного мовлення в учня ( недарма ж у схоластичних навчальних закладах, які давали добру класичну освіту, налапалося такого важливого значення механічному заучуванню матеріалу ). Поряд з цим механічне засвоєння знань ( зубріння ) збіднює творчу уяву учня, гальмує розвиток у нього асоціативної пам'яті, найголовніших мислительських операцій. Тому захоплюватись « допитуванням» учнів за змістом підручника "від а до я" часто не тільки не доцільно, а й шкідливо.
Перевірка домашнього завдання обмежена тільки репродуктивними методиками, примітивізуватиме учня, а за одно знижуватиме його інтерес до навчання, яке здаватиметься йому одноманітне.
Що таке іменник?
Доведіть, що іменник є самостійною частиною мови.
Якими членами речення може виступати іменник?
Придумайте і запишіть кілька речень, в яких би іменник виступав різними членами речення.
Що таке спільний рід іменника?
Наведіть приклади іменників, які належать до спільного роду.
Чи правда, що іменники можуть писатися з прийменником не як разом так і окремо?
Доведіть що у наведених реченнях не з іменником вжито правильно: у нас нема зерна неправди за собою. Треба вигравати не битви, а долю. Не було б щастя, так нещастя помогло.
Що таке невідмінювані іменники?
Провідміняйте іменники: окуляри, таксі, ніч. Що особливого у відмінюванні цих слів?
Чому при перевірці виконання домашнього завдання треба уникати запитань, які передбачають цілком точно відтворений учнями того, що викладав учитель, чи того, що зафіксовано о підручнику ?література
Є цілий ряд видів роботи, які погребують саме точною витворення навчального матеріалу ( декламування віршів, формування визначень, формули, теореми, історичні дати, іноземні слова ). Крім того, точне відтворення навчального матеріалу сприяє розвитку довільної нам'яті, привчає учнів до логічності і чіткості викладу за підручниковим еталоном, а також частково сприяє розвиткові правильного мовлення в учня ( недарма ж у схоластичних навчальних закладах, які давали добру класичну освіту, налапалося такого важливого значення механічному заучуванню матеріалу ). Поряд з цим механічне засвоєння знань ( зубріння ) збіднює творчу уяву учня, гальмує розвиток у нього асоціативної пам'яті, найголовніших мислительських операцій. Тому захоплюватись « допитуванням» учнів за змістом підручника "від а до я" часто не тільки не доцільно, а й шкідливо.
Перевірка домашнього завдання обмежена тільки репродуктивними методиками, примітивізуватиме учня, а за одно знижуватиме його інтерес до навчання, яке здаватиметься йому одноманітне.
Поема «Євшан-зілля» М.Вороного
питання спрямовані на точну відповідь
Трансформація
1. Звідки М.Вороний взяв ідею написання поеми «Євшан-зілля»?
Проаналізуйте джерела поеми «Євшан-зілля».
2. Що наказав половецький хан своєму гудцеві?
Перекажіть епізод, коли хан відправляє співця в дорогу.
3. Чи захотів повертатися половецький син додому коли судець дав йому понюхати євшан-зілля?
Опишіть емоції, які виникли у молодого половця після того, як він понюхав євша-зілля.
4. Що таке євшан-зілля?
Проаналізуйте символіку поеми? Чому автор за основний символ взяв зілля Євшану?
5. Назвіть рослини-символи України
Чи є на вашу думку вУкраїні такі рослини-символи, які б могли мати таку ж чарівну силу як і євшан-зілля