Технології індивідуалізації процесу навчання

Технології індивідуалізації процесу навчання. (А. Границька, В. Шадріков) - організація навчально-виховного процесу, при якій вибір педагогічних засобів та темпу навчання враховує індивідуальні особливості учнів, рівень розвитку їх здібностей та сформованого досвіду. Його основне призначення полягає в тому, щоб забезпечити максимальну продуктивну роботу всіх учнів в існуючій системі організації навчання. Індивідуальне навчання - форма, модель організації навчального процесу при якому: 1) вчитель взаємодіє лише з одним учнем; 2) один учень взаємодіє лише із засобами навчання (книги, комп'ютер тощо). Головною перевагою індивідуального навчання є те, що воно дозволяє повністю адаптувати зміст, методи та темпи навчальної діяльності дитини до його особливостей, слідкувати за кожною дією та операцією при вирішенні конкретних завдань, за його рухом від незнання до знання, вносити вчасно необхідні корективи в діяльність як учня, так і вчителя. В сучасній вітчизняній педагогічній практиці та теорії найбільш суттєвими прикладами технологій індивідуалізації навчання є:

• проектний метод;

• технологія продуктивного навчання;

• технологія індивідуального навчання І. Унт;

• адаптивна система навчання А. Границької;

• навчання на основі індивідуально-орієнтованого навчального плану В. Шадрікова.

А.С. Границька: оригінальна нерелігійна конструкція уроку: частина перша – навчання всіх; частина друга – два паралельний процеси: самостійна робота учнів і індивідуальна робота вчителя з окремими учнями. Використання узагальнених схем (Шатолов), робота в парах змінного складу (Дяченко), багаторівневих завдань з адаптацією (картки Границької).

В.Д. Шадріков: навчальний план, програма і методичні посібники для шести рівнів, які дозволяють вести навчання залежності від здібностей кожного учня, вибираючи посильний рівень складності з кожного предмета, учні знаходяться в класах з перемінним складом. І не втрачаючи в об’ємі в змісті предмета, разом засвоюють навчальний матеріал.

Загальні особливості технологій індивідуалізації:

 врахування факторів, які обумовлюють неуспішність учнів (прогалини в знаннях, дефекти в мисленні, в навичках навчальної роботи, зниженні працездатності та ін.), засоби подолання індивідуальних недоліків в знаннях, вміннях і навичках в процесі навчання;

 врахування і подолання недоліків сімейного виховання, а також нерозвинутості мотивації, слабкості волі;

 оптимізація навчального процесу відносно до здібних і обдарованих учнів (творча діяльність, поєднання класної і позашкільної роботи);

 надання свободи вибору ряду елементів процесу навчання;

 формування загальноосвітніх вмінь і навичок;

 формування адекватної самооцінки учнів;

 використання технічних засобів навчання.

Особливості методики: * індивідуальні навчальні завдання, плани, програми, робочі зошити; * надання свободи вибору окремих елементів процесу навчання; * формування адекватної поведінки учнів.

Концептуальні положення: * основа індивідуалізації – вивчення особливостей учнів(ЗУН, інтелектуальних можливостей і пізнавальних інтересів); * поєднання індивідуальної роботи з іншими формами навчальної діяльності; * індивідуальний темп і стиль.

Цілі навчання: * розвиток здібностей учня, попередження його неуспішності, формування навчальної мотивації й особистісних якостей.

Аналоги технологій індивідуалізації:

План Трампа широко відомий в США – система організаційних форм навчання, яка поєднує заняття в великих аудиторіях з індивідуальними заняттями в малих групах. Лекції з використанням сучасних технічних засобів (телебачення, КВК ін) для великих груп в 100-500 чол. Читають висококваліфіковані викладачі, професори. Малі групи в 10-15 чоловік обговорюють матеріали, лекції, ведуть дискусії. Індивідуальна робота проводиться в спільних кабінетах, лабораторіях. Час усіх видів занять розподіляється так: на лекційні заняття відводиться 40%; на заняття в малих групах – 20%; на індивідуальну роботу і кабінетах і лабораторіях – 40%. Класів як таких немає, склад груп непостійний.

Поиск по сайту: