Д. 5 років при виразці 12-палої кишки або 3 роки при виразці шлунка.
13 Переривчата протирецидивна терапія проводиться в умовах відкритої виразки, що не рубцюється, і враховує одну правильну відповідь:
А. Приймання протисекреторних і спазмолітичних засобів.
Б. Приймання протисекреторних засобів, що чергуються з ендоскопіч-ними заходами.
В. Приймання протисекреторних засобів і препаратів центральної дії (еглоніл, даларгін).
Г. Приймання протисекреторних засобів і транквілізаторів.
Д. Приймання протисекреторних засобів і репарантів.
14 Протирецидивна терапія “за вимогою” використовується при неускладненій виразковій хворобі, без супутньої патології у разі появи перших симптомів шлункової диспепсії без діагностичної ендоскопії. Терміни приймання інгібітора протонної помпи або Н2-гістаміноблокатора враховують:
А. Перші 1-2 дні омепразол 40 мг на добу або ранітидин 300 мг/добу, далі 1 тиждень – у половинній дозі.
Б. Перші 3-4 дні омепразол 40 мг на добу або ранітидин 300 мг/добу, далі 2 тижні – у половинній дозі.
В. Перші 5-6 днів омепразол 40 мг на добу або ранітидин 300 мг/добу, далі 3 тижні – у половинній дозі.
Г. Перші 7-8 днів омепразол 40 мг на добу або ранітидин 300 мг/добу, далі 4 тижні – у половинній дозі.
Д. Перші 9-10 днів омепразол 40 мг на добу або ранітидин 300 мг/добу, далі 4 тижні – у половинній дозі.
15 Діагностика хронічного гастриту базується на чотирьох із п’яти запропонованих критеріїв. Назвати один, який не є надійним.
А. Фіброгастроскопія з прицільною біопсією і морфологічним дослід-женням.
Б. Больовий і диспепсичний синдром.
В. Дослідження на наявність бактерій Нр.
Г. Рентгенологічне дослідження шлунка.
Д. Інтрагастральна рН-метрія.
16 Згідно з Сіднейською системою класифікації гастритів синоні-мом неатрофічного гастриту є:
А. Тип А.
Б. Тип В.
В. Тип С.
Г. Варіоломорфний, асоційований з целіакією.
Д. Ізольований гранулематоз.
17 Хронічний гастрит, асоційований з Нр, має основні і додаткові гістологічні ознаки. Назвати основну ознаку з переліку наведених.
А. Кишкова метаплазія епітелію.
В. Дисплазія епітелію.
В. Атрофічні зміни.
Г. Плазмоцитарна і лімфоцитарна інфільтрація власної пластинки.
Д. Вкривання слизової оболонки шлунка виразками.
18 Хронічний гастрит, асоційований з Нр, має основні і додаткові гістологічні ознаки. Назвати додаткову ознаку серед основних.
А. Дисплазія епітелію.
Б. Виражена нейтрофільна інфільтрація в ямочковому епітелії з уш-кодженням клітин.
В. Плазмоцитарна інфільтрація.
Г. Лімфоцитарна інфільтрація.
Д. Наявність НР у вигляді коротких, зігнутих стержнів на поверхні сли-зової оболонки шлунка і в просвіті ямок .
19 Діагностичними критеріями аутоімунного атрофічного гастриту є всі, крім:
А. Ахлоргідрії і гіпергастринемії.
Б. Перніціонарної анемії.
В. Виявлення антитіл до парієтальних клітин слизової оболонки.
Г. Низького рівня IgA і IgG.
Д. Високого рівня IgA і IgG.
20 Атрофічний, аутоімунний гастрит гістологічно характеризується всіма ознаками, крім:
А. Вираженої лімфоплазмоцитарної інфільтрації.
Б. Формування фолікул у власній пластинці.
В. Кишкової і/або “антральної” метаплазії.
Г. Гіпоплазії G-клітин.
Д. Гіперплазії G-клітин.
21 Атрофічний мультифокальний хронічний гастрит гістологічно характеризується ознаками, одна з яких є неправильною. Це:
А. Утворення лімфоплазмоцитарних інфільтратів.
Б. Кишкова метаплазія.
В. Атрофія слизової оболонки шлунка.
Г. Всі вище згадані.
Д. Неправильна ознака не згадана.
22 Хімічний хронічний гастрит (або реактивний рефлюкс гастрит) гістологічно характеризується такими ознаками:
А. Гіперплазією клітин ямочкового епітелію.
Б. Виснаженням муцину ямочкових клітин.
В. Набряком власної пластинки і збільшенням в ній гладком’язевих клітин.
Г. Інфільтрацією еозинофілами глибоких шарів слизової оболонки.
Д. Всіма вищезгаданими.
23 Розвитком коагуляційного некрозу, варійованого від вогнище-вого до поширеного, з виникненням вторинних запальних інфільтратів характеризується один з нижчезазначених хроніч-них гастритів: