Б. Мієломної нефропатії. Д. Гострого гломерулонефриту.
В. Діабетичної нефропатії.
21 Одночасна поява або виявлення змін в аналізах сечі і стійкої вираженої артеріальної гіпертензії, що погано піддається медикаментозним засобам, може свідчити про:
А. Ренопаренхіматозну гіпертензію.
Б. Реноваскулярну гіпертензію.
В. Змішану гіпертензію.
Г. Гіпертонічну хворобу.
Д. Дифузне захворювання сполучної тканини.
22 Основною причиною „невідомої ниркової недостатності” із збереженим діурезом і нормальними розмірами нирок є:
А. Гострий тубулоінтерстиціальний нефрит.
Б. Хронічний тубулоінтерстиціальний нефрит.
В. Фібропластичний нефрит.
Г. Мезангіокапілярний нефрит.
Д. Ідіопатичний інтерстиціальний нефрит.
Для якого нефриту характерною є тріада: лихоманка, еозинофілія, порушення функції нирок?
А. Загострення хронічного інтерстиціального нефриту.
Б. Гострого тубулоінтерстиціального нефриту.
В. Люпус-гломерулонефриту.
Г. Метаболічної нефропатії.
Експертами ВООЗ запрограмована і широко використовується класифікація вовчакового гломерулонефриту, згідно з якою виділяють 5 основних її класів. До якого класу відносять дифузний проліферативний вовчаковий гломерулонефрит?
А. І. Г. IV.
Б. ІІ. Д. V.
В. ІІІ.
Згідно з вищезгаданою класифікацією, до якого класу відносять мембранозний вовчаковий гломерулонефрит?
А. І. Г. IV.
Б. ІІ. Д. V.
В. ІІІ.
26 При вовчаковому дифузному гломерулонефриті характерними є всі перелічені ознаки, що з’являються протягом року, крім:
А. Рівня сироваткового альбуміну менше 30,0 г/л.
Б. Рівня протеїнурії більше 0,5 г/добу.
В. Наявності в осаді сечі гіалінових і/або зернистих, і/або еритроцита-рних циліндрів, і/або двоякозламаних овальних жирових тіл.
Г. Персистувальної гематурії, що перевищує 5 еритроцитів у полі зору.
Д. Рівня сироваткового альбуміну більше 30,0 г/л.
У хворих ревматоїдним артритом можуть бути, крім амілоїдозного ураження нирок, також всі нижчеперелічені зміни за типом нефриту. Зазначити, яка з них зумовлена побічними ефектами нестероїдних протизапальних засобів, що використо-вуються в терапії ревматоїдного артриту.
А. Мезангіопроліферативний гломерулонефрит.
Б. Мембранозний гломерулонефрит.
В. Фокально-сегментарний некротизуючий гломерулонефрит.
Г. Гострий інтерстиціальний нефрит, гострий тубулярний некроз.
Д. Хронічний інтерстиціальний нефрит.
Для якої ревматичної патології, крім ревматоїдного артриту, частішим є ураження нирок за типом амілоїдозу?
А. Ревматизму. Г. Дерматополіміозиту.
Б. Системного червоного вовчака. Д. Анкілозивного спондилоартриту.
В. Системної склеродермії.
Для якої патології характерним є поєднання швидкопрогре-суючого екстракапілярного гломерулонефриту з геморагічним ураженням легень?
А. Синдрому Рейтера. Г.Синдрому Шегрена.
Б. Синдрому Каплана. Д. Синдрому Черга-Строса.
В. Синдрому Гудпасчера.
Які з нижчеперелічених препаратів є найбільш нефротоксичними, що викликають медикаментозні нефропатії?
А. Нестероїдні протизапальні засоби.
Б. Аміноглікозиди.
В. Анальгетики.
Г. Антибіотики пеніцилінового ряду.
Д. Сульфаніламіди.
31 Для первинного амілоїдозу характерними є наявність білка амілоїду:
А. АА-форми. В. ATR-форми.
Б. АL-форми. Г. Аβ2М-форми.
32 Для вторинного амілоїдозу характерними є наявність білка амілоїду:
А. АА-форми. В. ATR-форми.
Б. АL-форми. Г. Аβ2М-форми.
33 Найбільш частою причиною, яка трапляється при вторинному амілоїдозі, є:
А. Туберкульоз. Г. Ревматоїдний артрит.
Б. Бронхоектази. Д. Гранулематозний ілеїт.
В. Остеомієліт.
34 Для амілоїдозу, пов’язаного з хронічним гемодіалізом, характерною є форма білка амілоїду:
А. АА-форма. В. ATR-форма.
Б. АL-форма. Г. Аβ2М-форма.
Для якої клінічної стадії амілоїдозу характерною є, як правило, транзиторна незначна протеїнурія, рідко знаходять незначну мікрогематурію і мінімальну лейкоцитурію, стійку диспротеїне-мію, переважно за рахунок глобулінових фракцій, стійку прискорену ШОЕ за відсутності ознак загострення основного захворювання, збільшену печінку і селезінку?
А. Латентної. В. Нефротичної.
Б. Протоеїнурічної. Г. Азотемічної.
36 Для якої стадії амілоїдозу характерним є нефротичний синдром з масивною протеїнурією, виражена гіпо- і диспротеїнемія у вигляді значної гіпоальбумінемії (до 20-30%) і гіпергамаглобулінемії (до 25%), гіперліпідемії, зокрема, гіперхолестеринемії (до 12 ммоль/л і більше), набряків, які погано реагують на діуретичну терапію?
А. Латентної. В. Нефротичної.
Б. Пртоеїнурічної. Г. Азотемічної.
37 Для якої клінічної стадії амілоїдозу характерна постійна протеїнурія із значними коливаннями білка в сечі (від 0,1 до 3,0 г/л) з мікрогематурією, циліндрурією і зрідка лейкоцитурією, виражена диспротеїнемія з гіпоальбумінурією (до 36%) і гіперглобулінемією, гіперфінемією, підвищення сіалових кислот при нормальному або підвищеному холестерині, значне прискорення ШОЕ, помірна анемія?