Б. ІІ стадії. Д.І-IV стадії
В. ІІІ стадії.
23 До бронхолітиків, інгаляційних b2-агоністів короткої дії відно-сять всі перелічені крім:
А. Сальбутамолу. В. Тербуталіну.
Б. Фенотеролу. Г. Сальметеролу.
24 Сальбутамол має фірмову назву:
А. Беротек. В. Вентолін.
Б. Бриканіл. Г. Брікон.
25 Фенотерол має фірмову назву:
А. Султанол. Г. Беротек.
Б. Аеролін. Д. Бриканіл.
В. Брикон.
26 Тербуталін має фірмову назву:
А. Вентолін. Г. Беротек.
Б. Аеролін. Д. Султанол.
В. Бріианіл.
27 До бронхолітичних засобів не відносять:
А. b2-агоністи. Г. Теофілін.
Б. b2-блокатори. Д. Еуфілін.
В. Холінолітики.
28 Вибір бронхолітика першочергово визначає:
А. Супутня патологія. Г. Наявність ускладнень.
Б. Стадія тяжкості ХОЗЛ. Д. Індивідуальна відповідь.
В. Ціна препарату.
29 Бронхолітик планової пролонгованої дії при ХОЗЛ призначається з:
А. І стадії. Г. IV стадії.
Б. ІІ стадії. Д.І-IV стадії.
В. ІІІ стадії.
30 Сальметерол відносять до препаратів І лінії при терапії ХОЗЛ і використовують в разовій дозі:
А. 20 мкг. Г. 50 мкг.
Б. 30 мкг. Д. 60 мкг.
В. 40 мкг.
31 Інгаляційний кортикостероїд призначається при ХОЗЛ, починаючи з:
А. І стадії. Г. IV стадії.
Б. ІІ стадії. Д.І-IV стадії.
В. ІІІ стадії.
32 До інгаляційних кортикостероїдів не відносять:
А. Бекламетазон. В. Будесонід.
Б. Преднізолон. Г. Флутиказон.
33 Для базисної терапії в лікуванні хворих ХОЗЛ використовують:
А. Системні глюкокортикостероїди.
Б. Інгаляційні глюкокортикостероїди.
В. Обидві форми.
34 Добова доза бекламетазону або будесоніду при ХОЗЛ ІІІ стадії становить:
А. До 200 мкг. Г. 1000-2000 мкг.
Б. 200-500 мкг . Д. > 2000 мкг.
В. 400-1000 мкг.
35 Добова доза бекламетазону або будесоніду при ХОЗЛ ІV стадії становить:
А. До 200 мкг. Г. 1000-2000 мкг.
Б. 200-500 мкг. Д. > 2000 мкг.
В. 400-1000 мкг.
36 Добова доза флутиказону при ХОЗЛ ІІІ стадії становить на добу:
А. 100-250 мкг . Б. 250-500 мкг. В. 500-1000 мкг.
37 Добова доза флутиказона при ХОЗЛ ІV стадії становить на добу:
А. 100-250 мкг . В. 500-1000 мкг.
Б. 250-500 мкг . Г. 250-1000 мкг.
38 Комбінація сальметеролу і флутиказону відома під назвою серетид, який застосовується при ХОЗЛ ІІІ-ІV стадії в дозових співвідношеннях:
А. 50/100 мкг 1-2 рази на добу. В. 50/500 мкг 1-2 рази на добу.
Б. 50/250 мкг 1-2 рази на добу . Г. Всі відповіді правильні.
39 Серед нестероїдних протизапальних засобів при запальних процесах перевагу віддають:
А. Диклофінаку. Г. Німесуліду.
Б. Індометацину. Д. Фенспіриду.
В. Мовалісу.
40 Довготривала планова оксигенотерапія показана при:
А. ІІІ стадії. Б. ІV стадії. В. ІІІ-ІV стадії.
1.2 Діагностика і фармакотерапія гострого і хронічного легеневого серця
1.2.1 Тромбоемболія легеневої артерії (ТЕЛА) і гостре легеневе серце
1 Найбільш частою причиною ТЕЛА з нижчеперелічених є:
А. Тромбози глибоких вен гомілки.
Б. Тромбози венозних розгалужень таза.
В. Пристінкові тромби в порожнинах правої частини серця.
Г. Тромбоз глибоких вен іліофеморального сегмента.
Д. Тромбофлебіти поверхневих вен.
2 Яка усереднена частота ТЕЛА при тромбозі глибоких вен гомілки?
А. 1-5% випадків. Г. 16-20% випадків.
Б. 6-10% випадків. Д. > 20% випадків.
В. 11-15% випадків.
3 Яка усереднена частота ТЕЛА при тромбозах іліофеморальних вен?
А. До 15% випадків. Г. До 75% випадків.
Б. Від 15 до 30% випадків. Д. До 100% випадків.
В. До 50% випадків.
4 У патогенезі ТЕЛА чільне місце відводиться організації флоту-вального тромбу. Яка його характеристика?
А. Такий, що має єдину точку фіксації в проксимальному сегменті.
Б. Такий, що має єдину точку фіксації в дистальному сегменті.
В. Такий, що має декілька точок фіксації по всій довжині судин.
Г. Такий, що здійснює оклюзію судини.
Д. Жоден з перелічених не названий.
5 Який з перелічених нижче факторів є найбільш частим в етіології тромбозу глибоких вен нижніх кінцівок?
А. Гіподинамія і тривалий ліжковий режим.
Б. Переломи кісток або травми ніг.
В. Хірургічні операції, першочергово на органах черевної порожнини і нижніх кінцівок.
Г. Злоякісні новоутворення.
Д. Хронічна венозна недостатність нижніх кінцівок.
6 Чим пояснити множинну оклюзію декількох гомілок легеневої артерії, часто двосторонню при тромбозі глибоких вен нижніх кінцівок:
А. Повторними тромбоутвореннями і перенесенням їх в мале коло кровообігу.
Б. Запізнілим лікуванням патогенетичними засобами.
В. Частковим руйнуванням тромбу у міру свого прямування в мале коло кровообігу.
Г. Генералізовані спазмом артеріол малого кола.
Поиск по сайту:
|