Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Закон україні про рекламу



Стаття 8. Загальні обмеження щодо реклами

1. У рекламі забороняється:

- поширювати інформацію щодо продукції, виробництво або реалізацію якої заборонено законодавством України;
- вміщувати твердження, які є дискримінаційними за ознаками походження, соціального і майнового стану, расової та національної належності, статі, освіти, ставлення до релігії, за мовними ознаками, родом і характером занять, місцем проживання, за інших обставин або такі, що дискредитують продукцію інших осіб;
- подавати відомості або закликати до дій, які можуть спричинити порушення законодавства, завдають чи можуть завдати шкоди здоров'ю або життю людей та навколишньому природному середовищу, а також спонукають до нехтування засобами безпеки;
- використовувати засоби і технології, які безпосередньо діють на підсвідомість споживача;
- наводити твердження, що дискримінують осіб, які не користуються продукцією, що рекламується;
- використовувати або імітувати зображення Державного Герба України, Державного Прапора України та звучання Державного Гімну України, зображення державних символів інших держав та міжнародних організацій, а також офіційні назви державних органів України, крім випадків, передбачених законодавством;
- рекламувати продукцію, яка підлягає обов'язковій сертифікації або виробництво чи реалізація якої вимагає наявності спеціального дозволу (ліцензії), у разі відсутності відповідного сертифіката, ліцензії;
- вміщувати зображення фізичної особи або використовувати її ім'я без згоди останньої;
- імітувати (копіювати або наслідувати) загальне вирішення, текст, зображення, музичні чи звукові ефекти, що застосовуються в рекламі іншої продукції, якщо інше не передбачено законодавством України про авторське право та суміжні права.
2. Рекламодавець зобов'язаний на вимогу виробника або розповсюджувача реклами надати документальні підтвердження достовірності інформації, необхідної для виробництва та розповсюдження реклами.


Стаття 10. Недобросовісна реклама

1. Недобросовісною рекламою вважається реклама, яка внаслідок неточності, недостовірності, двозначності, перебільшення, умовчання, порушення вимог щодо часу, місця і способу розповсюдження та інших вимог, передбачених законодавством України, вводить або може ввести в оману споживачів реклами, завдати шкоди особам та державі.
Недобросовісна реклама заборонена.
Прийоми та спеціальні ефекти, мета яких - привернути увагу або викликати сміх чи інші позитивні емоції і які при цьому не створюють неправильного розуміння споживачем таких прийомів, не вважаються недобросовісною рекламою.
2. Рішення щодо визнання реклами недобросовісною приймають державні органи, у компетенцію яких входять такі повноваження.

Реклама в друкованих ЗМІ

Стаття 14. Реклама у друкованих засобах масової інформації

Закони України - ПРО РЕКЛАМУ

Одним з ефективних та популярних засобів розповсюдження реклами (рекламних засобів) є реклама у друкованих засобах масової інформації (газетах, журналах тощо).

Питання регулювання сфери друкованих засобів масової інформації регламентуються, серед іншого, положеннями Закону України “Про пресу”. Проте, спеціальним нормативним актом щодо рекламних відносин, пов’язаних з друкованими засобами масової інформації є Закон “Про рекламу”, а тому норми останнього мають вищу порівняно із згаданим Законом “Про пресу” юридичну силу.

На сьогодні не існує спеціалізованого органу державної влади, до компетенції якого входило б здійснення контролю за дотриманням законодавства про рекламу у сфері друкованих засобів масової інформації. В межах повноважень, передбачених статтею 26 Закону, контроль за дотриманням законодавства про рекламу такими засобами масової інформації здійснюють органи з питань захисту прав споживачів, а також органи Антимонопольного комітету України.

Обсяг реклами у друкованих засобах масової інформації визначається ними самостійно. Друковані засоби масової інформації, що розповсюджуються за передплатою, зобов'язані в умовах передплати зазначати кількість реклами в загальному обсязі видання.

На відміну від реклами на телебаченні та радіо, обсяг рекламної інформації в пресі (друкованих засобах масової інформації) не обмежується законодавчо. При цьому, у випадку розповсюдження таких засобів масової інформації за передплатою, потенційні читачі, яким пропонується передплатити такий засіб масової інформації, мають бути ознайомлені з кількістю реклами в загальному обсязі видання. Це означає, що в умовах передплати мають бути вказані максимальні обсяги видання, які можуть бути заповненні рекламною інформацією. Видання не має права збільшувати кількість реклами впродовж періоду, на який здійснено передплату.

Реклама в друкованих ЗМІ – найпоширеніша у світі форма реклами. Традиційно до неї відносять рекламу в газетах, журналах, у щорічних довідниках, бюлетенях і т.п. На неї в багатьох країнах доводиться більша частка загальних видатків на рекламу. Наприклад, 93% - у Швеції, 83% - у Нідерландах, 75% - у Німеччині, 64% - у Великобританії, 53% - у США, 48% - в Австралії, 43% - в Італії.

Преса переважає в промислово розвинених країнах з високим рівнем грамотності населення. Можна визнати, що телебачення більш діюче й реалистично, і справедливо, що найбільш великі рекламодавці основні гроші вкладають у телебачення. Однак число самих рекламодавців, що користуються послугами ТВ, відносно невелике й до того ж життя телереклами обмежене її перебуванням на екрані. Рекламодавці, що використовують пресу, по підрахунках Ф. Джефкинса, і кількість видань, що публікують рекламу, обчислюється сотнями тисяч.

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.