Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ДРУГОГО РОЗДІЛУ КУРСОВОЇ РОБОТИ



Завдання № 1

Роботи, які входять у склад комплексу, та їх взаємозв’язок в часі відображає сіткова модель. Враховуючи, що деякі роботи не можуть починатися, поки не закінчаться інші, встановлені відношення порядку.

Елементами сіткової моделі є роботи та події. Робота розглядається як процес, який проходить в часі. Обсяг роботи задається її протяжністю.

Подія – це етап процесів виконання комплексу робіт, в якому завершені всі попередні роботи, і досягнутий ґатунок до початку виконання безпосередньо наступних за ними робіт. Кожна подія є завершеною для безпосередньо попередніх їй подій і початковою для безпосередньо наступних за нею робіт. Подія не має протяжності по часу.

Сіткова модель відображається у вигляді сіткового графіка, на якому подіям відповідають кола, а роботам – стрілки, котрі вказують напрямок виконання робіт. Події нумеруються у довільному порядку. Роботи кодуються таким, чином:

- якщо робота є безпосередньо наступною за подією “і” та безпосередньо попередньою події “j” то їй привласнюється код (і; j).

Протяжність роботи (і; j), що записується як tj, відмічається на сітковому графіку біля відповідної стрілки. Протяжність шляху між двома подіями визначається сумарною протяжністю робіт, що складають шлях, який розглядається.

Сіткова модель має одну початкову подію, яка не є результатом виконання ні однієї з робіт комплексу і не має попередніх подій, а також одну подію, яка не є умовою початку ні однієї з робіт комплексу і не має подальших подій.

Найбільший за протягом шлях від початкової до заключної події є критичним. Роботи, що входять до його складу, називають критичними. По цих роботах визначається протяжність виконання комплексу робіт.

На початку виконання роботи необхідно відобразити сітковий графік, який відповідає варіанту завдання і має 7 подій та 10 або 11 робіт. Роботи, термін виконання яких відмічено прочерком, треба вважати відсутніми, а відповідні лінії на графіку не відображаються.

На кожну “і” - подію проводиться розрахунок трьох характеристик:

- ранній термін настання подій Трі, який визначається відрізком часу найбільш довгого шляху, що веде до “і” -події від початкової події;

- пізній термін настання подій Тпі, який визначається різницею між протяжністю критичного шляху та протяжністю найбільш довгого шляху, що веде від “і”-події до заключної.;

- резерв часу події Rі, який визначається як різниця між пізнім та раннім терміном наставання “і” - події:

 

Rі= Тnірі

 

Розрахунок часових характеристик подій зручно проводити безпосередньо на сітковому графіку. З цією метою кожне коло, що позначає подію, поділяється на 4 сектори:

 

 

У верхньому секторі вказується номер подіїі, лівий та правий сектори призначені для Трі і Тnі , нижній сектор - для Rі.

Ранні терміни настання події визначаються послідовно для всіх подій в напрямку від початкового до заключного.

Алгоритм розрахунку включає такі операції:

0) Задається ранній строк настання початкової події Троро=0).

1) Відмічаються (на лініях) всі роботи, що виходять з початкової події.

2) Знаходять подію j, для якої всі вхідні роботи відмічені, а Tpjще не визначена.

3) Для події j визначається Tpj за формулою:

 

Tpj=maxі{Tpі+tіj}

 

де “і” - будь-яка подія, пов'язана з подією j, роботою (і; j).

4) Відмічаються всі роботи (на лініях), що виходять з події, і з ними проводять всі операції, починаючи з п.2.

Пізні терміни настання подій розраховуються послідовно для всіх подій в зворотному напрямку (від кінцевої події до початкової).

Алгоритм розрахунку:

0) Пізній термін настання завершальної події 6 приймається рівним директивному терміну звершення комплексу робіт, що задається:

 

(Tп6р6)

 

1) Відмічають всі роботи, що входять в кінцеву подію.

2) Знаходять подію “і”, для якої всі роботи, що виходять, відмічені другою позначкою, а Тпі ще не визначена.

3) Для подій “і” визначається Тпі:

 

Тпі=minjпj-tіj}

 

де j - будь-яка подія, пов'язана з подією “і”, роботою (і; j)

4) Відмічаються другою позначкою всі роботи, що входять в подію j, і з ними проводять всі операції, починаючи з п.2.

Для кожної роботи (і; j)проводять розрахунки шести характеристик часу:

1) ранній термін початку роботи tрніj, який співпадає з раннім терміном настання початкової для даної роботи Трі:

 

tрніj= Трі

 

2) ранній термін закінчення роботи tрзіj, котрий перебільшує ранній термін початку роботи tрніj на протяжність роботи tіj:

 

tіj=tpnіj+tіj=Tpі+tіj

 

3) пізній термін закінчення роботи tіj, що співпадає з пізнім терміном настання кінцевої для даної роботи події Тnj:

 

tіj= Тnі

 

4) пізній термін початку роботи tnnіj, який визначається як різниця між пізнім терміном закінчення роботи tпзіj та протяжністю роботи tіj :

 

tnnіj=Tpj-tіj

5) повний резерв часу роботи rnij (максимальний час, на який можливо віддалити початок або збільшити протяжність роботи без зміни директивного терміну завершення комплексу), який визначається за формулою:

 

rnij=Tnj-Tni-tij

 

6) вільний розрив часу роботи rвij (максимальний час, на який можливо віддалити початок або збільшити протяжність роботи за умови, що всі події комплексу здійсняться в ранні терміни), який визначається за формулою:

 

rвij = Tрj - Tрi - tij

 

Величина rвіj ніколи не перебільшує величину rnіj для однієї й тієї ж роботи (і; j)

В умовах прийнятого допуску Tn6=Tp6 для критичних робіт, що складають цей шлях, резерви часу відсутні. Це означає, що rnіj=rвіj=0, тому що критичний шлях від початкової події “0” до кінцевої події “6” є найбільш довгим за часом.

Для подій, що знаходяться на критичному шляху, не мають резервного часу, виконуєтьсяRі=0 і Tnі=Tpj.

Коли виконується комплекс робіт, дійсні строки настання подій Ті,початку робіт tnіj та закінчення робіт tзіj дозволяється пересувати в часі в межах, що визначені відповідно ранніми та пізніми термінами (не збільшуючи при цьому час виконання комплексу в цілому):

 

; ;

Завдання № 2

1) Аналіз та прогнозування обсягу роботи пожежно-рятувальних підрозділів.

Виходячи з обсягу роботи пожежно-рятувальних підрозділів, визначається їх кількість, місця їх розташування, райони обслуговування. Кількість бойових виїздів, пов'язаних з гасінням пожеж, аварій тощо - обсяг роботи підрозділів. Але по кожному виклику необхідно висилати певну кількість сил та засобів, тому що при отриманні повідомлення про пожежу (аварію) невідомо, чи виникла пожежа (або надійшов помилковий виклик про пожежу), бо перша реакція на будь-який виклик адекватна реакції на дійсну подію. Тому логічно загальний обсяг бойової роботи ідентифікувати із загальною кількістю виїздів пожежно-рятувальних частин за одиницю часу (година, доба, рік).

Під час досліджень залежності кількості від характеристики міста встановлено, що головним фактором, який впливає на кількість викликів, є чисельність населення міста:

N=К·Q

 

де Q - чисельність населення міста (тис. чол.);

К - коефіцієнт пропорційності (кількість виїздів/тис.чол.)

Коефіцієнт К є функцією часу К=ƒ(t) і може також служити надійною ознакою при прогнозуванні.

Зміна коефіцієнта К пов’язана, з ростом загального економічного потенціалу міста та, передусім, із збільшенням енергонасиченості середовища, в якому мешкає людина.

З метою визначення тенденції змін коефіцієнта К та його подальшого прогнозування використовують аналогічне виправлення часового ряду. У даному випадку характер залежностіК=ƒ(t)дозволяє припустити наявність лінійної залежності значень К від часу:

 

 

В інших випадках можливе використання експоненціальної, ступеневої, логарифмічної та інших функцій.

Щоб визначити коефіцієнти «а і b» використовують метод найменших квадратів. Коефіцієнти а і b перетворюють суму квадратів відхилень фактичних значень К від виправлених значень Ќ в мінімум:

 

 

і визначаються за формулами:

 

;

 

де n - кількість років.

 

Визначаємо кількість викликів пожежно-рятувальних підрозділів, що очікується, на прогнозуємий період:

 

N=К·Q

 

2) Визначення необхідної кількості відділень пожежно-рятувальних підрозділів.

Згідно до ДБН 360-92* «Містобудування. Планування і забудова міських та сільських поселень» потрібна кількість пожежних та аварійно-рятувальних автомобілів для міста визначається в залежності від чисельності населення міста.

3) Визначення необхідної кількості пожежно-рятувальних частин та місць їх розташування.

Кількість пожежно-рятувальних частин також визначається за нормативним документом ДБН 360-92* з розрахунку радіусу обслуговування для кожної пожежно-рятувальної частини - 3 км. Якщо врахувати зменшення середньої швидкості автомобілів в місті, складне планування вулиць, пожежно-рятувальні підрозділи будуть не завжди прибувати своєчасно до місця виклику, що звичайно недопустимо. Тому при визначенні кількості депо доцільно виходити з середнього часу прямування підрозділу до місця виклику, який потрібно приймати не більше, ніж 6 хвилин.

В залежності від середнього часу руху пожежно-рятувальних підрозділів для визначення орієнтовної кількості пожежно-рятувальних частин для міста використовують формулу:

де: S - площа міста, км2;

γ - середній по місту коефіцієнт непрямолінійності руху;

V - середня швидкість руху аварійно-рятувальних автомобілів по місту;

τ - середній час прямування пожежних автомобілів по викликам (год.);

α - коефіцієнт, який враховує конфігурацію районів обслуговування підрозділів, - гіпотетичний багатокутник (α=0,48);

β - універсальний коефіцієнт, який враховує дійсні умови функціонування підрозділів (β=1,5);

Nз - середня кількість одночасно задіяних чергових караулів, визначається за формулою:

Nз=λ · τобс

 

де: λ - середня кількість викликів на годину/ що прогнозується;

τобс - середній час обслуговування одного виклику.

4) Розробка організаційної структури управління пожежно-рятувальними частинами міста.

Використовуючи розрахунки необхідної кількості аварійно-рятувальних автомобілів і пожежно-рятувальних частин, їх підпорядкованість, розглянути можливість взаємодії з частинами об'єкту. Необхідно графічно відобразити структуру управління пожежно-рятувальними частинами міста, відобразити розподілення аварійно-рятувальної техніки по частинам, вказати суб’єкт та об'єкт управління.

При розробці організаційної структури необхідно ознайомитись з документами, що визначають порядок організації діяльності пожежно-рятувальних частин ДСНС України. Треба врахувати, що райони міста повинні охоронятися ПРЧ, а з метою скорочення часу прибуття відділень до місця виклику в місті можуть бути створені ПДПЧ.

5) Рекомендації по вдосконаленню діяльності пожежно-рятувальних частин міста.

Необхідно викласти міркування щодо вдосконалення діяльності пожежно-рятувальних частин міста, організації служби чергування, розташування підрозділів, використання техніки різного призначення.


4. ПРИКЛАД РОЗРАХУНКУ ЗАВДАНЬ ДРУГОГО РОЗДІЛУ КУРСОВОЇ РОБОТИ

Завдання № 1.

Сіткова модель включає 10 робіт і 7 подій. Під час проведення розрахунків ранній час наступу початкової події 0 приймається рівним 0, а пізній час настання останньої події 6 приймається рівним ранньому часу його настання. Отримані часові характеристики подій та робіт нанести на сітковий графік. Результати розрахунків зводяться у таблицю.

 

 

Подія Розрахунок Розрахунок Розрахунок
Приймаємо
Приймаємо

 

 

Повний резерв часу роботи ( максимальний час, на який можливо віддалити початок або збільшити протяжність роботи без зміни директивного терміну завершення комплексу), який визначається за формулою:

 

 

Вільний розрив часу роботи ( максимальний час, на який можливо віддалити початок або збільшити протяжність роботи за умови, що всі події комплексу здійсняться в ранні терміни ), який визначається за формулою:

Робота ( i ; j )
( 0 ; 1 )
( 0 ; 2 )
( 0 ; 3 )
( 1 ; 3 )
( 1 ; 4 )
( 2 ; 3 )
( 2 ; 5 )
( 3 ; 4 )
( 3 ; 5 ) -2 -2
( 3 ; 6 )
( 4 ; 6 )
( 5 ; 6 )

 

 
 

 

 


Для завершення комплексу робіт по проведенню перевірок підприємства в запланований термін треба приділити увагу підготовці до виконання практичних робіт. При їх проведенні треба залучити найбільш кваліфікованих та відповідальних виконавців, яких необхідно своєчасно забезпечувати інформацією, відповідальними документами тощо, забезпечувати умови роботи та не залучати для виконання інших доручень. За ходом виконання цих робіт бажано забезпечити постійний контроль, що дозволить здійснювати своєчасні заходи для забезпечення планового терміну. Для надійності виконання практичних робіт бажано мати резерв виконавців, враховуючи можливість у разі необхідності залучити виконавців з інших робіт, пересуваючи ці роботи в часі у межах їх резервів.

Завдання № 2




©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.