У справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.
У справах наказного та окремого провадження особами, які беруть участь у справі, є заявники, інші заінтересовані особи, їхні представники.
У справах також можуть брати участь органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб.
У справах про оскарження рішення третейського суду та про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду особами, які беруть участь у справі, є учасники третейського розгляду, особи, які не брали участь у справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх ПО, треті особи, а також представники цих осіб.
Загальні процесуальні права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі:
- право ознайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії з документів
- одержувати копії рішень, ухвал
- брати участь у судових засіданнях
- подавати докази
- брати участь у дослідженні доказів
- ставити запитання іншим особам, які беруть участь у справі
- подавати свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти клопотань, доводів і міркувань інших осіб
- користуватися правовою допомогою
- знайомитися з журналом судового засідання, знімати з нього копії та подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти
- прослуховувати запис фіксування судового процесу технічними засобами, робити з нього копії, подавати письмові зауваження з приводу його неправильності чи неповноти
- оскаржувати рішення і ухвалу суду
Правоздатність. Здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи. Дієздатність. Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. 12.Особи, які не беруть участь у справі.
Свідок - дієздатна фізична особа, якій відомі будь-які обставини, що мають значення для розгляду та вирішення справи, крім випадків, передбачених у ст. 51 ЦПК.
Свідок - дієздатна особа, але він може мати повну дієздатність, обмежену дієздатність або дієздатність може бути ним набута у випадках, передбачених законом.
Права та обов'язки свідка:
- зобов'язаний з'явитися до суду у визначений час і дати правдиві показання про відомі йому обставини.
- має право давати показання рідною мовою або мовою, якою він володіє
- може користуватися письмовими записами, якщо його показання пов'язані з будь-якими обчисленнями чи іншими даними, які важко зберегти у пам'яті
- може відмовитися від давання показань у випадках, встановлених законом, але зобов'язаний повідомити причини такої відмови
- має право на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.
Особи, які не підлягають допиту як свідки:
1) недієздатні фізичні особи,
2) особи, які за законом зобов'язані зберігати в таємниці відомості, що були довірені їм у зв'язку з їхнім службовим чи професійним положенням - про такі відомості;
3) священнослужителі - про відомості, одержані ними на сповіді віруючих;
4) професійні судді, народні засідателі та присяжні - про обставини обговорення у нарадчій кімнаті питань, що виникли під час ухвалення рішення чи вироку;
5) особи, які мають дипломатичний імунітет, не можуть бути допитані як свідки без їхньої згоди, а представники дипломатичних представництв - без згоди дипломатичного представника.
Особи, які мають право відмовитися від давання показань. Фізична особа має право відмовитися давати показання щодо себе, членів сім'ї чи близьких родичів.
Експертом є особа, яка має спеціальні знання у тій чи іншій галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла, яка залучається судом для дослідження і подальшого роз'яснення питань, що виникають у процесі розгляду справи, але вирішення яких залежить від наявності певних спеціальних знань.
Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності.
Права експерта:
1) ознайомлюватися з матеріалами справи, що стосуються предмета дослідження;
2) заявляти клопотання про подання йому додаткових матеріалів і зразків;
3) викладати у висновку судової експертизи виявлені в ході її проведення факти, які мають значення для справи і з приводу яких йому не були поставлені питання;
4) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предмета й об'єктів дослідження;
5) ставити запитання особам, які беруть участь у справі, та свідкам;
6) відмовитися від давання висновку шляхом подання суду вмотивованої ухвали про таку відмову;
7) клопотати перед судом про залучення інших експертів, якщо при проведенні експертизи мають місце запитання, які потребують участі декількох експертів різних галузей знань або різних напрямів у межах однієї галузі знань (ст. 149 ЦПК «Комплексна експертиза»);
8) має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з проведенням експертизи, оплату витрат, пов'язаних з викликом до суду;
9) користуватися іншими правами, встановленими Законом України «Про судову експертизу».
Обов'язки експерта:
- викласти висновок у письмовій формі та за змістом відповідно ст. 147 ЦПК;
- забезпечити збереження об'єкта експертизи;
- невідкладно повідомити суд про неможливість проведення еспертизи, якщо він не володіє необхідними знаннями;
- невідкладно заявити суду клопотання щодо уточнення поставлених запитань або повідомити про неможливість проведення ним експертизи за поставленими питаннями у разі виникнення сумніву щодо змісту та обсягу доручення;
Експерт не має права:
- за власного ініціативою збирати матеріали для проведення експертизи;
- спілкуватися з особами, які беруть участь у справі, а також з іншими учасниками цивільного процесу, за винятком дій, пов'язаних з проведенням експертизи;
- розголошувати відомості, що стали йому відомі у зв'язку з проведенням експертизи;
- передоручати проведення експертизи іншій особі.
Спеціаліст - особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних засобів і може надавати консультації під час вчинення процесуальних дій з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок.
Допомога спеціаліста технічного характеру під час вчинення процесуальних дій не замінює висновку експерта та не може стосуватися правових питань.
Права спеціаліста:
- знати мету свого виклику до суду;
- відмовитися від участі у цивільному процесі, якщо він не володіє відповідними знаннями та навичками;
- з дозволу суду задавати питання особам, які беруть участь у справі, та свідкам;
- звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів;
- має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.
Обов'язки спеціаліста:
- з'явитися за викликом суду;
- надавати суду технічну допомогу;
- відповідати на поставлені судом питання;
- давати усні консультації та письмові роз'яснення;
- звертати увагу суду на характерні обставини чи особливості доказів.
Перекладач - особа, яка вільно володіє мовою, якою здійснюється цивільне судочинство, та іншою мовою, знання якої необхідне для усного чи письмового перекладу з однієї мови на іншу, а також особа, яка володіє технікою спілкування з глухими, німими чи глухонімими.
Для того, щоб бути перекладачем у цивільному процесі, недостатньо бути лише філологом. Перекладач повинен володіти юридичною термінологією та мати хоча б мінімальний багаж знань в тій чи іншій галузі права.
Права перекладача:
- ставити питання з метою уточнення перекладу;
- відмовитися від участі у цивільному процесі, якщо він не володіє достатніми знаннями мови, необхідними для перекладу;
- має право на оплату виконаної роботи та на компенсацію витрат, пов'язаних з викликом до суду.
Обов'язки перекладача:
- з'являтися за викликом суду;
- здійснювати повний і правильний переклад;
- посвідчувати правильність перекладу своїм підписом в процесуальних документах, що вручаються сторонам у перекладі на їх рідну мову або мову, якою вони володіють.