Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Тема 5. Регуляція кровообігу



5.1. Зміст навчальної програми за темою:

1. Еферентна іннервація серця. Вплив блукаючого і симпатич­ного нервів на діяльність серця. Роль І. П. Павлова у вивченні відцентрових нервів серця.

2. Система саморегуляції діяльності серця.

3. Регуляція руху крові по судинах. Роль різних ефекторних систем у регуляції судинного тонусу (пресорні та депресорні меха­нізми).

4. Центральна регуляція кровообігу. Тонус центрів, що регулю­ють діяльність серця і судин. Рефлексогенні зони серця і судин.

5. Гуморальна регуляція серця і судин.

 

5.2. Вивчивши тематичний матеріал, Ви повинні знати:

– Механізми нервової регуляції серця та судин;

– Систему саморегуляції серцевої діяльності;

– Фактори гуморальної регуляції серця та судин

Вміти:

– Аналізувати зміни регульованих параметрів діяльності серця як помпи під впливом механізмів регуляції (міогенних нервових, гуморальних, місцевих та центральних);

– Трактувати механізми змін параметрів діяльності серця під впливом блукаючого та симпатичного нервів;

– Пояснювати механізми саморегуляції серцевої діяльності;

– Трактувати зміни тонусу судин під впливом механізмів регу­ляції (міогенних, нервових, гуморальних, місцевих та центральних);

5.3. Основні терміни та поняття, які необхідно засвоїти і зрозуміти до даної теми: ауторегуляція сили серцевих скорочень; “феномен” східців Боудича; ефект Анрепа; рефлекс Гольца; рефлекс Бейнбріджа; базальний тонус судин (БТС); механічна ауторегуляція БТС; хімічна ауторегуляція АТС; судинно – руховий центр; вазокон­стріктори; вазоділятатори; зміни діяльності серця: хронотропний, інотропний, батмотропний, дромотропний ефекти, позитивні та негативні ефекти.

Тести для самоконтролю

1. Блукаючі нерви зменшують частоту серцевих скорочень. Провідним механізмом у розвитку даного ефекту є активація у мембранах кардіоміоцитів таких іонних каналів:

1) натрієвих, 2) калієвих, 3) кальцієвих, 4) кальцієвих та натріє­вих, 5) хлорних.

2. Симпатичні нерви збільшують частоту серцевих скорочень. Провідним механізмом у розвитку даного ефекту є активація у мембранах кардіоміоцитів таких іонних каналів:

1) натрієвих, 2) калієвих, 3) кальцієвих, 4) кальцієвих та натріє­вих, 5) хлорних.

3. Людині внутрішньовенно ввели розчин хлориду кальцію. До яких змін серцевої діяльності це призведе?

1) зменшення частоти скорочень, 2) зменшення сили скоро­чень, 3)збільшення частоти скорочень, 4) збільшення сили скорочень, 5) збільшення частоти та сили скорочень.

4. Студент-боржник раптом побачив декана, що призвело до збільшення частоти та сили його серцевих скорочень. Реалізація якого з наведених механізмів регуляції є причиною змін серцевої діяльності?

1) умовні симпатичні рефлекси, 2) умовні парасимпатичні реф­лекси, 3) безумовні парасимпатичні рефлекси, 4) безумовні симпатичні рефлекси, 5) безумовні місцеві рефлекси.

5. Який з наведених місцевих гуморальних механізмів регуляції викликає звуження судин?

1) серотонін, 2) брадикінін, 3) метаболіти, 4) гістамін, 5) про­стациклін.

6. У студента, який складає іспит, системний артеріальний тиск дорівнює 150/90 мм. рт. ст., частота серцевих скорочень – 100 за хви­лину. Посилені впливи якої з наведених систем регуляції функцій організму є причиною цього?

1) симпатична, 2) парасимпатична, 3) симпато-адреналова, 4) ренін-ангіотензинова, 5) гіпофізарно-наднирникова.

7. Які гормони збільшують силу серцевих скорочень?

1) глюкагон, 2) кортикостероїди, 3) тироксин, 4) серотонін, 5) ангіотензин, 6) вазопресин, 7) окситоцин.

8. Які гормони збільшують частоту серцевих скорочень?

1) глюкагон, 2) кортикостероїди, 3) тироксин, 4) серотонін, 5) ангіотензин, 6) вазопресин, 7) адреналін.

9. Які іони підсилюють роботу серця?

1) К+, 2) Са2+, 3) Nа+, 4) Сl -.

10.Які іони пригнічують роботу серця?

1) К+, 2) Са2+, 3) Nа+, 4) Сl -.

5.5. Завдання для індивідуальної самостійної роботи.

Реферати на тему:

– Вплив вегетативних нервів на діяльність серця;

– Рефлекторна діяльність серця;

– Роль гормонів у регуляції діяльності серця;

– Залежність діяльності серця від іонного складу крові.

Основні схеми, які повинні малювати та пояснювати сту­денти:

– Схему рефлексу Гольца;

– Схему рефлекса Бейнбріджа;

– Схему очно-серцевого рефлексу;

– Схему досліду Леві;

– Схему саморегуляції серця.

Теоретичний матеріал в таблицях до теми

„Фізіологія крові та серцево-судинної діяльності”

Табл. 1

Складові системи крові

Системи крові
· Кров, яка циркулює та депонована; · Органи кровотворення, кроворуйнування: · Апарат регуляції (нервова, гуморальна регуляції)
Підтримання адекватних змін складових компонентів крові для забезпечення пристосувальних реакцій.

 

 

Табл. 2

 

Табл. 3

Види гемолізу

Гемоліз – руйнування оболонки еритроцитів із виходом гемоглобіну в плазму крові.
· Осмотичний; · Термічний; · Хімічний; · Біологічний.

 

Табл. 4

 

Табл. 5

 

 

Табл. 6

 

 

Табл. 7

Табл. 8

Табл. 9

 

Табл. 10

 

Табл. 11

 

 

Табл. 12

Табл. 13

 

 

Табл. 14

Табл. 15

 

Табл. 16

Табл. 17

Групи крові

Групи крові В еритроцитах аглютиногени – А, В В плазмі аг люти­ніни – α, β
I α β
II A Β
III B Α
IV AB

 

Табл. 18

 

Табл. 19

Табл. 20

Табл. 21


Табл. 22

 

Табл. 23

 

Табл. 24

 

Табл. 25

Табл. 26

 

Табл. 27

 

 

Табл. 28

 

Табл. 29

Табл. 30

 

 

Табл. 31

 

Табл. 32

 

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.