Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Тема 1. Обмін речовин та енергії в організмі



1.1. Зміст навчальної програми за темою:

1. Біологічна роль обміну речовин. Фази метаболізму – асиміл­яція, дисиміляція.

2. Обмін білків, жирів, вуглеводів.

3. Мінеральних речовин, водний обмін; їх фізіологічне значення.

4. Енергетичний обмін. Методи визначення енергетичного обмі­ну: пряма та непряма калориметрія.

5. Основний обмін і його фізіологічні особливості. Обмін енергії під час фізичного та розумового навантаження, сну, за зміни темпе­ратури зовнішнього середовища.

6. Регуляція обміну речовин та енергії.

 

1.2. Вивчивши тематичний матеріал, Ви повинні знати:

– сутність поняття “метаболізм”, “анаболізм”;

– особливості обміну органічних речовин, їх біологічну роль і добову норму;

– фізіологічні механізми регуляції обміну білків, жирів, вуглево­дів, вітамінів, води і мінеральних речовин ;

– методи дослідження обміну енергії;

– рівень енергетичного обміну, нормативи енерговитрат для пра­цівників різних професій .

Вміти:

– розраховувати норму основного обміну за таблицями і форму­лами;

– визначити величину відхилення основного обміну від норм із врахуванням віку і статі досліджуваних;

– розрахувати баланс надходження та витрат поживних речовин і енергії;

– використовувати знання матеріалу тему для раціоналізації харчування, оптимізації перебігу процесів обміну речовини та енергії.

1.3. Основні терміни та поняття, які необхідно засвоїти і зроз­уміти до даної теми: азотистий баланс (АБ); амінокислоти; анаболізм; асиміляція; білки; білковий коефіцієнт (БК); білковий міні­мум; біологічна цілісність білків; вітаміни; водний баланс; вуглеводи; гіпоглікемія; гіперглікемія; глюкозурія; дисиміляція; дихальний коефі­цієнт (ДК); додаткові енерговитрати (робочий обмін); енергетичний баланс; жири (ліпіди); калориметрія; калоричний еквівалент кисню (КЕО); катаболізм коефіцієнт зношення (КЗ); крохмаль; макроелемен­ти; мікроелементи; ненасичені жирні кислоти (НЖК); неоглі­ко­генез; норма основного обміну (НОО); основний обмін; площа поверхні тіла (ППТ); повноцінність білків; специфічна динамічна дія (СДД) їжі.

1.4. Теоретичний матеріал в таблицях:

Табл. 1

 

Табл. 2

Табл. 3

Табл. 4

 

Табл. 5

1.5. Тести для самоконтролю:

1. Період “заміни клітин” всього тіла людини становить (років):

1) 7; 2) 10; 3) 13; 4) 16.

2. Сукупність процесів ферментативного розщеплення і синтезу білків, жирів, вуглеводів, що відбувається в організмі, об’єднують загальним поняттям:

1) обмін або метаболізм; 2) анаболізм; 3) катаболізм;

3. Процес розщеплення складних органічних сполук на простіші називають:

1) метаболізмом; 2) анаболізмом; 3) катаболізмом; 4) асимі­ляцією.

4. При розщепленні 1 г білку в організмі вивільнюється така кількість енергії (ккал):

1) 9,3; 2) 4,1; 3) 5,3; 4) 6,0.

5. Фізіологічний мінімум білка (рівень білків в їжі, який забезпе­чує підтримання азотистої речовини за умов, що всі енергетичні потреби організму покриваються за рахунок вуглеводів і жирів), г:

1) 30; 2) 50; 3) 60; 4) 70.

6. Для нормального функціонування організм людини повинен отримувати щодоби таку кількість білка(білковий оптимум):

1) 80–90; 2) 100–120; 3) 130–160; 4) 200–250.

7. Добова норма білка для людини фізичної праці становить:

1) 80–90; 2) 100–110; 3) 130–160; 4) 200–250.

8. Рівень глюкози в крові здорової людини(мг%):

1) 20–50; 2) 60–70; 3) 80–120; 4) 130–160.

9. Нормативною вважається така приблизна величина споживан­ня вуглеводів протягом доби(г):

1) 200–350; 2) 350–400; 3) 500–600; 4) 700–800.

10. Нормативною величиною жирів в організмі людини вважа­ється така (%від загальної маси тіла);

1) 12–25; 2) 30–40; 3) 40–50; 4) 50–60.

11. При розщепленні 1 г жиру в організмі вивільнюється така кількість енергії (ккал):

1) 6,0; 2) 5,3; 3) 4,1; 4) 9,3.

12. Кількість енергії, яка вивільнюється при використанні на процеси окислення 1 л кисню, називається:

1) дихальним коефіцієнтом; 2) основним обміном; 3) калорич­ним еквівалентом кисню.

13. Співвідношення між об’ємами вуглекислоти, що видихається, і об’ємом кисню, який використовується для окислення енергосуб­стратів, називається:

1) дихальним коефіцієнтом; 2) калоричним еквівалентом кис­ню; 3) калоричним показником; 4) основним обміном.

14. Калоричний еквівалент кисню при окисленні вуглево­дів(дихальний коефіцієнт) становить(ккал):

1) 4,7; 2) 4,8; 3) 5,06; 4) 5,3.

15. Середня величина основного обміну у дорослої людини (ккал на 1 кг маси тіла за 1 год):

1) 1; 2) 2; 3) 3; 4) 4.

16. У жінок основний обмін нижчий, ніж у чоловіків, на (%):

1) 10–15; 2) 20–25; 3) 30–35; 4) 40–45.

 

1.6. Завдання для індивідуальної самостійної роботи.

Реферати на тему:

– обмін білків та його регуляція в організмі людини;

– обмін вуглеводів та його регуляція;

– обмін жирів та його регуляція;

– Обмін води та мінеральних речовин. Регуляція.

– Вітаміни та їх роль в обміні речовин.

Основні схеми, які повинні малювати та пояснювати сту­денти:

– Схему перетворення білків в організмі людини.

– Схему перетворення вуглеводів в організмі;

– Схему перетворення жирів в організмі;

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.