Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Тема 1. Загальна характеристика сенсорних систем



1.1.Зміст навчальної програми за темою:

1. Сенсорні системи як основний орган інформації в організмі. Структурно-функціональна організація.

2. Класифікація сенсорних систем (аналізаторів).

3. Загальна характеристика функціонування сенсорних систем (аналізаторів): абсолютні і різницеві пороги, адекватні і неадекватні подразники, залежність між силою подразнення та інтенсивністю відчуттів, адаптація, іррадіація і індукція, слідові процеси. Взаємодія аналізаторів.

4. Роль сенсорних систем в пізнанні оточуючого світу. Сучасні уявлення про кодування інформації в нервовій системі.

5. Формування і розпізнавання образів. Сенсорні системи і свідо­мість людини.

6. Зоровий аналізатор. Структурно-функціональна організація. Фотохімічні процеси в фоторецепторах сітківки. Рефракція. Колірний зір: теорії та аномалії колірного зору.

1.2. Вивчивши тематичний матеріал, Ви повинні знати:

– Функціональну роль основних відділів сенсорної системи орга­нізму людини;

– Класифікацію рецепторів та механізми їх збудження;

– Особливості взаємодії аналізаторів і кодування інформації;

– Морфофункціональні особливості зорового аналізатора;

– Вплив кольору на психофізичний стан організму людини.

Вміти:

– Класифікувати рецептори;

– Пояснити роль провідникового та коркового відділів аналі­затора, кодування інформації;

– Попереджувати порушення функцій зорового аналізатора.

– Використовувати знання про вплив кольору на психічний стан людини з метою його оптимізації.

 

1.3. Основні терміни та поняття, які необхідно засвоїти і зро­зуміти до даної теми:абсолютна чутливість, абсолютний поріг відчуття, адаптація рецепторів, адекватні подразники, аномалії рефракції, асоціативні зони кори, бінокулярний зір, відчуття, ексте­рорецептори, збуджуючий постсинаптичний потенціал ЗПСП), інтерорецептори, механорецептори, кришталик, пропріорецептори, рецептивні поля, рецептори, рецепторний потенціал, сенсорна си­стема, сітківка, сліпа пляма сітківки, сприйняття, терморецептори, фоторецептори, хеморецептори.

1.4. Тести для самоконтролю:

1. Аналізатори складаються з такої кількості відділів:

1) двох, 2) одного, 3) трьох, 4) чотирьох.

2. Аналізатор складається:

1) тільки з провідникового відділу, 2) з рецептора, 3) тільки з коркового відділу, 4) з рецептора, провідникового відділу, кор­кового відділу.

3. Провідниковий відділ аналізатора:

1) посилює нервові імпульси, 2) перетворює нервові імпульси на відчуття, 3) передає збудження від рецептора в кору го­ловного мозку, 4) перетворює сигнали на нервові імпульси.

4. Здатність рецепторів пристосуватися до сили подразника – це:

1) подразливість, 2) гальмування, 3) збудливість, 4) адаптація.

5. До дистантних екстерорецепторів належать:

1) смакові рецептори, 2) тактильні, 3) слухові, 4)зорові, 5) ін­терорецептори.

6. Палички і колбочки належать до:

1) первинних рецепторів, 2) вторинних рецепторів, 3) зміша­них.

7. Нюхові рецептори слизової оболонки носа належать до:

1) первинних рецепторів, 2) вторинних рецепторів, 3) змі­шаних.

8. В рецепторній нервовій клітині вторинного рецептора виникає:

1) потенціал дії (нервовий імпульс), 2) генераторний потенціал, 3) рецепторний потенціал, 4) генераторний потенціал і потен­ціал дії.

9. В первинному рецепторі (в нервовому закінченні чутливого нейрона) виникає:

1) потенціал дії (нервовий імпульс), 2) генераторний потенціал, 3) рецепторний потенціал, 4) генераторний потенціал і потен­ціал дії.

10. Закодована інформація про вплив на рецептори адекватного подразника передається в ЦГС з допомогою:

1) потенціалів дії, 2) рецепторних потенціалів, 3) генераторних потенціалів, 4) місцевих потенціалів.

11. До адаптації не здатні такі аналізатори:

1) смаку і нюху, 2) шкірного чуття і зору, 3) руховий та вести­булярний, 4) слуховий та вісцеральний.

12. Закодована інформація у вигляді нервових імпульсів переда­ється в ЦНС по:

1) нисхідних провідникових шляхах ЦНС, 2) аферентних нейронах провідникового відділу, 3) симпатичних нервах, 4) пірамідному нервовому шляху.

13. Нервові імпульси аналізаторних систем несуть інформацію від периферії до кори головного мозку через таламус, за винятком:

1) аналізатора шкірної чутливості, 2) рухового аналізатора, 3) нюхового аналізатора, 4) слухового аналізатора.

14. Кіркова сомато-сенсорна зона знаходиться в такій частці кори великих півкуль головного мозку:

1) скроневій, 2) лобовій, 3) тім’яній, 4) потиличній.

15. Сприйняття корою головного мозку інформації активується:

1) червоним ядром, 2) чорною субстанцією, 3) блідою кулею, 4) ретикулярною формацією.

16. Мінімальна величина подразника, який починає викликати відчуття, називається:

1) абсолютним порогом відчуття, 2) диференційним порогом відчуття, 3) максимальним порогом відчуття, 4) мінімальним порогом відчуття.

17. До адекватних подразників:

1) чутливість рецепторів висока і поріг чутливості високий, 2) чутливість рецепторів висока, поріг чутливості низький, 3) чутливість рецепторів низька, поріг чутливості низький, 4) чутливість рецепторів низька, поріг чутливості високий.

18. Білкова оболонка:

1) постачає око кров’ю, 2) сприймає світло, 3) захищає око від ушкоджень, 4) пропускає світлові промені.

19. Світлочутливі клітини містить:

1) білкова оболонка, 2) райдужна оболонка, 3) сітківка, 4) су­динна оболонка, 5) рогівка.

20. Змінює свою кривизну, переломлює та фокусує промені світла:

1) рогівка, 2) кришталик, 3) склоподібне тіло, 4) сітківка.

21. Білкова оболонка в передній частині ока переходить у прозору:

1) рогівку, 2) судинну оболонку, 3) райдужну оболонку, 4) зо­рову пляму.

22. Місце виходу зорового нерва:

1) жовта пляма, 2) сліпа пляма, 3) зорова пляма, 4) нерв.

23. Потік світлових променів регулюють:

1) колбочки, 2) палички, 3) рогівка, 4) зіниця, 5) кришталик.

24. Порушення здатності ока переломлювати світло, в разі чого людина погано бачить близькі предмети:

1) короткозорість, 2) далекозорість, 3) астигматизм, 4) конвер­генція, 5) адаптація.

25. Палички сітківки подразнюються світлом:

1) яскравим, 2) кольоровим, 3) слабким, 4) будь-яким.

28. В потиличній зоні кори головного мозку знаходиться про­екційна ділянка …. аналізатора.

1) зорового, 2) слухового, 3) смакового, 4) рухового.

29. На сітківці виникає зображення:

1) зменшене обернене, 2) зменшене пряме, 3) збільшене обер­нене, 4) збільшене пряме.

30. До оптичної системи ока не відносять:

1) рогівку, 2) сітківку, 3) склоподібне тіло, 4) кришталик.

31. Причиною короткозорості може стати:

1) зменшене очне яблуко, 2) руйнування кришталика, 3) подов­ження очного яблука, 4) жодна з цих причин.

32. В разі далекозорості зображення виникає:

1) за сітківкою, 2) перед сітківкою, 3) на сітківці, 4) на рогівці.

33. Жовта пляма – це:

1) місце виходу зорового нерва, 2) скупчення паличок, 3) скуп­чення колбочок, 4) яскраво забарвлена частина сітківки.

34. Втрачається здатність пристосовувати зір до темряви (куряча сліпота) при відсутності в організмі вітаміну:

1) Д, 2) А, 3) К, 4) Е, 5) С.

35. Видима частина світлового спектру обмежена світловими хвилями довжиною (нм):

1) від 240 до 300, 2) 300–400, 3) 380–760, 4) 760–1200.

36. При підвищенні тонусу парасимпатичних волокон, що йдуть до колового м’яза райдужки у складі окорухового нерва (ІІІ пара), діаметр зіниць:

1) збільшується, 2) зменшується, 3) не змінюється.

37. При підвищенні тонусу симпатичного нерва, що іннервує радіальні м’язові волокна райдужки, діаметр зіниць:

1) збільшується, 2) зменшується, 3) не змінюється.

38. Точка найкращого бачення знаходиться:

1) в сліпій плямі сітківки, 2) в жовтій плямі сітківки, 3) в центральній ямці сітківки.

39. Підкоркові та коркові центри зору знаходяться в:

1) проміжному мозку і потиличній частці кори, 2) середньому мозку та потиличній частці кори, 3) довгастому мозку та потиличній частці кори, 4) таламусі та лобовій частці кори.

40. Колбочки сітківки:

1) сприймають світлові промені в умовах присмеркового зору, 2) функціонують в умовах яскравого освітлення, 3) сприй­мають колір.

41. Дальтонізм виражається в нездатності розрізняти деякі кольо­ри, найчастіше червоний та зелений. Цей дефект зору успад­ковується хлопчиком:

1) від батька – дальтоніка, 2) від матері, 3) від батька та матері.

42. Нервові клітини передньо – верхніх бугорків чотиригор­би­кового тіла середнього мозку (підкоркові зорові центри) беруть участь:

1) у вищому аналізі кольору, 2) у вищому аналізі форми пред­метів, 3) у рухових реакціях органа зору і формуванні зорових орієнтувальних рефлексів, 4) в аналізі глибини простору.

43. За одиницю гостроти зору прийнято вважати кут зору, який дорівнює (хв):

1) 1, 2) 5, 2) 10, 4) 15.

44. Аналізатор складається:

1) тільки з провідникового відділу, 2) з рецептора, 3) тільки з коркового відділу, 4) з рецептора, провідникового відділу, коркового відділу.

45. Здатність рецепторів пристосуватися до сили подразника – це:

1) подразливість, 2) гальмування, 3) збудливість, 4) адаптація.

46. Палички і колбочки належать до:

1) первинних рецепторів, 2) вторинних рецепторів, 3) зміша­них.

47. В рецепторній нервовій клітині вторинного рецептора вини­кає:

1) потенціал дії (нервовий імпульс), 2) генераторний потенціал, 3) рецепторний потенціал, 4) генераторний потенціал і потен­ціал дії.

48. Нервові імпульси аналізаторних систем несуть інформацію від периферії до кори головного мозку через таламус, за винятком:

1) аналізатора шкірної чутливості, 2) рухового аналізатора, 3) нюхового аналізатора, 4) слухового аналізатора

49. Мінімальна величина подразника, який починає викликати відчуття, називається:

1) абсолютним порогом відчуття, 2) диференційним порогом відчуття, 3) максимальним порогом відчуття, 4) мінімальним порогом відчуття.

50. Світлочутливі клітини містить:

1) білкова оболонка, 2) райдужна оболонка, 3) сітківка, 4) су­динна оболонка, 5) рогівка.

51. Місце виходу зорового нерва:

1) жовта пляма, 2) сліпа пляма, 3) зорова пляма, 4) нерв.

52. Палички сітківки подразнюються світлом:

1) яскравим, 2) кольоровим, 3) слабким, 4) будь-яким.

53. На сітківці виникає зображення:

1) зменшене обернене, 2) зменшене пряме, 3) збільшене обер­нене, 4) збільшене пряме.

54. Видима частина світлового спектру обмежена світловими хвилями довжиною (нм):

1) від 240 до 300, 2) 300–400, 3) 380–760, 4) 760–1200.

55. Точка найкращого бачення знаходиться:

1) в сліпій плямі сітківки, 2) в жовтій плямі сітківки, 3) в центральній ямці сітківки.

56. Дальтонізм виражається в нездатності розрізняти деякі кольо­ри, найчастіше червоний та зелений. Цей дефект зору успадковується хлопчиком:

1) від батька –дальтоніка, 2) від матері, 3) від батька та матері.

57. Швидкі стрибкоподібні рухи очей із однієї точки фіксації в іншу називається:

1) дрейф, 2) тремор, 3) саккади, 4) ністагм.

58. Межі поля периферичного зору вимірюють:

1) периметром, 2) офтальмоскопом, 3) спектроскопом, 4) дале­коміром.

59. За одиницю гостроти зору прийнято вважати десятий рядок таблиці Сівцева, яку досліджуваний читає на відстані (метрів):

1) 1, 2) 5, 3) 10, 4) 15.

 

1.5. Завдання для індивідуальної самостійної роботи.

Написання рефератів:

– Основні фізіологічні властивості сенсорних систем.

– Класифікація та загальні властивості рецепторів.

– Сенсорні функції всіх відділів ЦНС.

– Шкірна чутливість та її обробка в корі головного мозку.

 

Основні схеми, які повинні малювати та пояснювати сту­денти:

– Схему будови сенсорної системи (аналізатора), вказати на ній основні відділи та канали передачі інформації.

– Схему основних провідників сомато-сенсорної системи, вка­зати на ній види рецепторів, від яких вони передають нервові сигнали.

– Схему будови зорової сенсорної системи.

– Схему різних типів рецепторних клітин (за Г. Шепардом).

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.