Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

ЮРІЙ ОЛЕКСІЙОВИЧ МЕЖЕНКО - ЗАСНОВНИК ГОЛОВНОЇ КНИЖКОВОЇ ПАЛАТИ



 

 

Р о з г л я н у т о у м о в и с т в о р е н н я Головної К н и ж к о в о ї п а л а т и . Окреї

 

л е н о участь Ю . М е ж е н к а в її заснуванні т а діяльності, чинники

 

в п л и в у на р о б о т у цієї установи . Увагу з а к ц е н т о в а н о на структурі Головної К н и ж к о в о ї п а л а т и , результатах ф у н к ц і о н у в а н н я її від ділів.

 

Ключові слова: Головна Книжкова палата, бібліографія, бібліотека, ті талог, видання.

 

Січня 1919 р. Директорія затвердила ухвалений Ра дою народних міністрів Закон про утворення Головної Книжкової палати (ГКП) в м. Києві. Наказом Комісара Го повного управління мистецтва та Національної культури від 18 лютого 1919 р. Бібліотечно-архівному відділу, який н.і той час намагався створити систему поточної бібліографії, було запропоновано приступити до безпосереднього фор-мування ГКП та призначено Ю. Меженка організатором її створення.

 

Зразком бібліографічної установи ІО. Меженко обрав Міжнародний бібліографічний інститут (МБІ) у Брюсселі і, відповідно, вироблену ним схему бібліографічного опису Та систему класифікації, що в перспективі давало можливіст ь

 

2 8 8


А Т А М А Н Ю К І . 1 .

 

Для широкого міжнародного обміну інформацією, було ви-явом загальної тенденції культурного розвитку України в Л)-ті роки з орієнтацією на Європу, її культурні досягнення у намаганні утвердити Україну як державу.

 

Насамперед Ю. Меженко формує штат. Першими його співробітниками в ГКП були В. Каліхевич, Т. Волобуєва, ІО. Ковалевський, М. Чирок-Чирков, В. Кобилянський та ін. Як дорадчий і, певною мірою, керівний орган формується І'ада ГКП, яка збиралася регулярно і за час свого існуван-ня (п'ять з половиною місяців) провела 10 засідань. До Ради увійшли представники від бібліотек: Національної бібліо-теки — академік Д. Багалій, Св. Володимира — В. Кордт, Українського університету в Києві — О. Сагарда, Київської духовної академії — А. Криловський; від Києво-Печерської лаври — ієромонах О. Готовцев; від Відділу охорони пам'я-ток церковної старовини — протоієрей І. Кречетович.

 

На першому засіданні Ради (через місяць з часу призна-чення Ю. Меженка завідуючим) відзначалося, що в ГКП пра-цює вже 32 співробітники. До трьох існуючих відділів ГКП (реєстрації, книжного фонду, Бібліографічного інституту) долучився четвертий відділ, у зв'язку з тим, що наказом Комісара Головного управління мистецтв та Національної культури від 26 лютого 1919 р. Бібліотечно-архівний відділ тимчасово перетворено в Архівне управління, а бібліотеч-на секція повинна відійти до складу ГКП як Бібліотечний відділ.

 

Заснування Книжкової палати (далі КП) викликало потребу введення Закону «Про обов'язковий примірник». Уже в лютому до Комісара в справах друку надійшов лист за підписами Ю. Меженка (як завідуючого справами ГКП) і Комісара Головного управління мистецтв та Національ-ної культури з проханням дати негайне розпорядження щодо виконання Закону Директорії від 26 січня 1919 р. про обов'язкове надсилання друкарнями примірників усіх ви-дань та запропоновано проект наказу.

 


С Т У Д Е Н Т С Ь К І Р О З В І Д К И

 

Прагнучи налагодити облік за весь період існування Української держави з березня 1917 р., Ю. Меженко разом з Відділом реєстрації, який він очолював, проводив перепис на спеціальних картках усіх періодичних видань за мину-лі роки, отриманих з Головного управління у справах дру-ку (засноване за Гетьманату при Міністерстві внутрішніх справ і скасоване за радянської влади). До Палати також перейшли матеріали, одержані Бібліотечно- архівним відді-лом від видавництв. Невдовзі після початку роботи відділу Ю. Меженко писав, що закінчується «збирання матеріалів до регістрації книжної продукції за 1917 та 1918 роки, при-чому за 1917 р. зібрано відомостей більше, ніж 1 тис. книжок і 200 періодичних видань; за 1918 р. число книжок значно перевищує 1 тис., періодичних видань зібрано близько 400. За 1919 р. зібрати відомості надзвичайно важко через по-стійні перерви в комунікації» [2, с. 15].

 

Намагаючись забезпечити безперервне надходження видань з усіх областей України, Ю. Меженко на засідан-ні Ради ГКП від 28 квітня 1919 р. запропонував закласти в кожному губерніальному місті відділи Головної палати, а 8 травня виносить на обговорення Ради проект утворення місцевих КП (на наступному засіданні, 15 травня, — був за-тверджений).

 

Відділ книжкового фонду, який очолював М. Чирок-Чирков, відклавши поки що своє головне завдання (щойно розпочате: складання «каталогу каталогів» [6, с. 37] усіх уря-дових та громадських бібліотек — зведеного каталогу), на-магався захистити бібліотеки, котрим, з огляду на руйнівні революційні події, загрожувала небезпека. Так, було врято-вано бібліотеку князя Щербатова (рідкісні книги з мисте-цтва, які було передано до Української академії мистецтв) та дуже цінну бібліотеку з рідкісних французьких видань XVII і XVIII ст., а також творів грецьких і римських класи-ків — бібліотеку Дембо-Чайковської (планувалася дтя пере-дачі до Національної бібліотеки).

 

2 9 0


АТАМЛПЮК І. 1.

 

Пізніше Відділ книжного фонду став називатись Відді-лом каталогії та експедиції і приступив до складання зве-деного каталогу наукових бібліотек. Планувалося перший випуск каталогу здійснити після закінчення роботи над картками на літеру «А». Розгорнути цю роботу Ю. Меженко вже не встиг. Усвідомлюючи значення цього проекту, ство-рення «каталогу каталогів» наукових бібліотек України, він виносить це питання на обговорення Ради ГКП. Останні її засідання — дев'яте і десяте — присвячені, власне, пошукам методики створення цього каталогу.

 

Наступна складова ГКП — Бібліографічний інститут для створення «спису всіх українських книг, починаючи з перших років існування друку» [4, с. 29] мав занадто мало часу. Ю. Меженко ще повертатиметься до реалізації цього проекту в 1927 та 1945 роках. За перші півроку існування Інституту були сформульовані лише його основні завдання та на основі правил бібліографічного опису МБІ були під-готовлені «Правила карткографії», які мали стати робочою інструкцією для опису книг, що ввійшли б до цього реєстру. Темпи робіт Бібліографічного інституту також стримува-ла нестача відповідних фахівців. «Підготовлення штату свідомих бібліографів займає силу часу і через це Головна Книжна палата не може в повноті розвернути свою працю, маючи лише 38 співробітників, замість 138 по нормальних штатах», — писав Ю. Меженко [2, с. 17].

 

У пошуках виходу зі становища Бібліотечний відділ го-тує відкриття курсів бібліотекознавства. 14 квітня 1919 р. на засіданні Ради ГКП Ю. Меженко, голова комісії з утворення бібліотечних курсів, доповів їх програму. Він мав викладати курс «Техніка бібліотечної роботи». В його архіві збереглися накреслення щодо завдань цього відділу: створення мере-жі бібліотек, а для цього необхідно скласти каталог-зразок, яким би керувалися на місцях при створенні бібліотек; для роз'їздів і роботи в провінціях треба сформувати штат емі-сарів, яких мали готувати на курсах бібліотекознавства. До

 

МІ





©2015 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.