С Т У Д Е Н Т С Ь К І Р О З В І Д К И. Імперії. Навчання проходило під керівництвом провідних вчених: курсом архітектурних

Імперії. Навчання проходило під керівництвом провідних вчених: курсом архітектурних дисциплін керував відо-мий архітектор Й. Штуммер, а курс технічних провадив А. Бург.

Для майбутнього архітектора переїзд до Відня і роки навчання там мали вирішальне значення для формування його світогляду. Відень у 1850-ті роки став епіцентром по ликого архітектурно-планувального експерименту щод< > створення «Рінгштрассе» — кільцевої магістралі, де на місі и старих міських укріплень формувався новий центр і буду-валися нові адміністративні й громадські споруди. Безпере чно, це середовище значно вплинуло на молодого студен і й, його подальшу практичну і теоретичну діяльність

Свою архітектурну діяльність він починає з будівнії цтва державних залізниць у Відні. З метою вдосконалеї і и я своїх знань з архітектури — в 1859 р. бере активну участь у будівництві Віденського собору Св. Стефана під керівнії цтвом Ернста.

Ю. Захарієвич часто використовував науковий підхід до архітектури, особливо виразно це можна прослідку ви та при проектуванні сакральних споруд. Зацікавлення с.і кральною архітектурою минулого було для нього не прос і < > оглядовим — він серйозно вивчав тодішніх теологівІ ДО ІИ І

Див в описах своїх проектів причини звернення до того чи іншого історичного стилю, який використовував. Так буїм. наприклад, при спорудженні Політехнічного університет у та синагоги в Чернівцях (1873 —1878 рр.) . Щоб радикальне відрізнити синагогу від християнських святинь, майстер застосував можливості мавританського стилю. Про вибір стилю за історико -теологічними традиціями Ю. Захарісипч наголосив у своїй статті «Кілька слів про нездійсненну річ таврацію синагоги на Рибній площі у Львові» (1894 р.).

Зі спорудження головного корпусу Львівської Політе ч ніки розпочалася кар'єра професора Ю. Захарієвича вже м основоположника Львівської архітектурної школи. На під

3 0 6

В О Р О Б Е Ц Ь А . М .

К ритті та освяченні новобудови Ю. Захарієвич продемон-стрував свій талант теоретика, виступивши з урочистою лек-цією «Мистецтво на службі техніки». А ще раніше, навесні 1877 р., побачила світ його праця «Відчит про архітектуру», ирисвячена теоретичному осмисленню історії архітектури, визначенню поняття стилю, впливу релігії і суспільних змін і іа архітектуру, ролі в її формувати матеріалу, конструкцій та уподобань епохи. Цей трактат став першою теоретично-

Ірхітектурною працею професора і першою такого роду в Галичині.

Водночас при роботі над проектом монастиря і костелу Францисканок у Львові (1876 — 1888 рр.), архітектор зверта-

с ться до неороманських форм і вільної інтерпретації готики.

І Іеороманський стиль був поширений у сакральній архітек-турі того часу та асоціювався з часами заснування монастир-ських орденів, свідчив про їх аскетизм і скромність. Взагалі і іеороманські позиції у творчості майстра з кінця 70-х років і юсилюються. Ці тенденції знайшли відображення і у мен-ших сакральних будівлях — костелах в Заріччі біля Яросла-ва (бл. 1880 р.) та Буцневі, поблизу Тернополя (бл. 1887 р.).

І Ірофесор майстерно застосовує такі матеріали, як доброї якості цегла різних відтінків, керамічні (майолікові) встав-ки, романські декоративні орнаменти, часто поєднані з го-тичними завершеннями. Цікаві неоготичні експерименти майстра втілилися у віллі художника Я. Стики (1889 р.), що було рідкісним явищем у житловому будівництві того часу. Цільним художнім формоутворенням, новаторськими роз-I іоділом приміщень, живописним виглядом стін з кольоро-вої цегли вирізнялася і зведена у 1891 —1893 рр. вілла самого 1С). Захарієвича «Юлієтка». Орієнтація архітектури істориз-му на давні стилі сприяла пробудженню зацікавлештями пам'ятками архітектури. Ю. Захарієвич, будучи палким шанувальником історико-архітектурної спадщини рідного і ,раю, з 1880-х років працював кореспондентом Центральної комісії з дослідження та консервації пам'яток мистецтва та

3 0 7

С Т У Д Е Н Т С Ь К І Р О З В І Д К И

Поиск по сайту: