Помощничек
Главная | Обратная связь


Археология
Архитектура
Астрономия
Аудит
Биология
Ботаника
Бухгалтерский учёт
Войное дело
Генетика
География
Геология
Дизайн
Искусство
История
Кино
Кулинария
Культура
Литература
Математика
Медицина
Металлургия
Мифология
Музыка
Психология
Религия
Спорт
Строительство
Техника
Транспорт
Туризм
Усадьба
Физика
Фотография
Химия
Экология
Электричество
Электроника
Энергетика

Хто є автором наступних методологічних принципів?



Номотетичне та ідеографічне знання (…). Чуттєвий досвід (…). Принципи побудови думки (…). Пізнавальний акт та структура емпіричної свідомості (…). Діалектична природа мислення (…). Планомірний, точний експеримент (…). Принцип достовірності знання (…). Принцип сходження від абстрактного до конкретного (…). Розуміння цілісності душевного життя (…) . Індуктивний емпіричний підхід (…). Пошук принципу кожної речі (…).

1. Сократ 2. Платон 3. Аристотель 4. Френсис Бекон 5. Галілео Галілей 6. Рене Декарт 7. Джон Локк 8. Іммануїл Кант 9. Георг Вільгельм Фрідріх Гегель 10. Вільгельм Дільтей11. Вільгельм Віндельбанд 12. Генріх Ріккерт 13. Едмунд Гуссерль

Обведіть літеру правильної відповіді:

5. Вибір найбільш адекватного методу залежить від:

А - точного врахування істотних властивостей та зв'язків, тенденцій розвиткуоб'єкту пізнання;

Б - відтворення об'єкту пізнання таким, яким він існує сам по собі.

 

6. Філософський аспект методології утворюють:

А - загальні закони розвитку природи, суспільства і мислення;

Б – категорії та закони діалектики.

7. Диференціація наукового знання – це:

А - виділення функціональних підсистем наукового знання та розширення кола їхніх функцій;

Б – диференційована реалізація відповідних пізнавальних функцій.

 

8. Інтеграція наукового знання – це:

А – установка на цілісне відображення об'єктів наукових досліджень;

Б - підвищення рівня цілісності і організованості наукового знання під впливом об'єднання частин і елементів.

 

9. Міждисциплінарний синтез виявляється в:

А - інтеграційних науках, в яких поєднуються дані про об'єкт із різних дисциплін;

Б - поєднанні методів різних дисциплін.

 

10. Перегляд методологічних установок обумовлений:

А – переходом від теоретичної психології до психології практичної;

Б - переходом від системної логіки дослідження до мережевої.

Методологія та її роль у розвитку методів психології

Поняття про метод

Метод. Методика психологічних досліджень. Методичний прийом. Детерміністські методи, однозначна причинність. Імовірнісні методи, імовірнісна причинність. Філософські методи. Спеціально наукові методи.

1. Методспосіб побудови і обґрунтування системи знання; початковий пункт і умова подальших досліджень[274]. Сукупність прийомів – теоретико-емпіричне відтворення пізнаваного об'єкту відповідно до його властивостей[275] .

2. Методика психологічних досліджень– сукупність методів, вживаних в даному дослідженні і визначуваних відповідною їм методологією[276]. Методики дослідження – конкретне втілення методу відповідно до мети дослідження[277] .

 

3. Методичний прийом– спосіб, яким здійснюється психологічний метод[278] . Варіант методу – визначається відповідно до теорії і методології[279].

 

4. Детерміністські методи = однозначна причинність.Методи, направлені на встановлення об'єктивного закономірного зв'язку явищ матеріального і духовного світу[280] . Причинність – генетичний зв'язок між окремими станами видів і форм матерії в процесі її руху і розвитку[281]; властиве самим речам внутрішнє відношення[282]; зв'язок причини і наслідку є необхідним[283].

 

5. Імовірнісні методи = імовірнісна причинність.Методи, засновані на застосуванні статистичних гіпотез за допомогою методів математичної статистики. Вірогідність – кількісна міра можливості появи деякої події при певних умовах: 1) відношення числа сприяючих випадків до загального числа всіх рівно можливих; 2) залежність об'єктивної можливості появи події від частоти, з якою вона відбувається; 3) віддзеркалення специфічного характеру, властивих масовим явищам випадкового характеру[284] .

 

6. Філософські методи– виконують функцію загального методу для окремих наук, що має загальнонауковий характер: порівняння, аналіз і синтез, ідеалізація, синтез, узагальнення, сходження від абстрактного до конкретного, індукція і дедукція[285]. Опосередкування конкретними методами окремих наук – 1) складне діалектичне поєднання процесів диференціації і інтеграції; 2) залучення до процесу пізнання нових областей і сторін дійсності; 3) залежність конкретних методів від характеру відповідної проблеми[286] .

 

7. Спеціально наукові методи– дослідницькі методи, які відтворюють і деталізують модель явища відповідно до теоретичного припущення про його суть, що конкретизується в завданнях дослідження. Предмет наукової дисципліни – аспект реальності, який відтворюється в системі наукових понять і визначає послідовність актуальних пізнавальних проблем і ситуацій.

 




Поиск по сайту:

©2015-2020 studopedya.ru Все права принадлежат авторам размещенных материалов.