23. Біхевіоризм– напрям в американській психології, що вважає психічні явища тотожними поведінковим реакціям організму, одиницею яких є зв'язок стимулу і реакції[103]. Реакція на стимули зовнішнього середовища – основний постулат біхевіоризма про поведінку (сукупність рухових, вербальних реакцій) як предмет психології.
24. Генетична психологія (Ж.Піаже, Дж.Брунер) – галузь психології, що вивчає походження і розвиток психічної діяльності в онто- і філогенезі[104]. Розвиток форм психічної діяльності – філогенез психіки і свідомості, онтогенез основних форм психіки[105] .
25. Гештальтпсихологія– напрям в німецькій психології, що вважає основними елементами психіки гештальти (образи) як прагнення свідомості утворювати «хороші» фігури[106]. Цілісність (образ) як основна якість психіки – початкова властивість, зокрема, сприйняття, визначуване іманентними законами свідомості[107].
26. Глибинна психологія– напрям в психології, який базується на уявленні про провідну роль несвідомих ірраціональних, афектно-емоційних інстинктивних, інтуїтивних процесів в житті і діяльності людини[108]. Провідна роль несвідомого: а) гормічна психологія (У.Макдаугалл) – підкреслення ролі інстинктів і потягів в детермінації психічних явищ і поведінки[109]; б) психоаналіз (З.Фройд) – підкреслення базальної ролі несвідомого (потяги, інтенції, лібідо) в детермінації психічних явищ і поведінки[110]; в) неофройдизм – К.Хорні (базальна тривожність як джерело внутрішніх конфліктів), Г.Саллівен (вплив міжособистісних стосунків на особистість людини).
27. Гуманістична психологія (А.Маслоу, Г.У.Олпорт, К.Роджерс) – напрям в американській психології, що розглядає особистість в процесі її самореалізації і самоактуалізації при рішенні життєвих проблем під впливом конструктивних установок людини як основний предмет психології[111]. Самоактуалізація – прагнення людини до найбільш повного виявлення і розвитку своїх можливостей.
У гуманітарній парадигмі пізнаване – інша людина або колективний суб'єкт – не є жорстко детермінованою системою, що підкоряється строгим законам, а, володіючи внутрішнім розвитком (стосовно людини) і свободою волі, виступає не рівним, не тотожним самому собі в кожен новий момент часу. Чим розвиненіша система, тим більше мір свободи вона має, і стосовно особистості людини або соціальної спільності некоректними є еквіфіналистські моделі і прогнози, побудовані на принципі детермінізму. Мова може йти тільки про сценарні варіанти розвитку подій, де людина або суспільство реалізує одну можливість з «віяла» потенційних можливостей в кожен момент часу[112].
28. Розуміюча психологія (В.Дільтей, Е.Шпрангер) – напрям в німецькій психології, що розглядає душевне життя людини в контексті її смислових утворень і засвоєних культурно-історичних цінностей. Згідно Е.Шпрангеру, існують шість типів поведінки (осіб): теоретичний, економічний, естетичний, соціальний, політичний, релігійний[113] . Розуміння цілісності душевного життя – душевне життя людини не піддається аналітичному опису. Його можна зрозуміти тільки на основі інтуїтивного осмислення психічних реакцій людини[114].
29. Психоаналіз– напрям в психології, який вважає несвідоме (потяги, інтенції, лібідо) базальним джерелом мотивації, що знаходиться в опозиції до свідомості. Згідно З.Фройду, психіка включає сфери свідомого, передсвідомого, несвідомого. Особистість містить три психічні інстанції: Воно, Его, Супер-его. Несвідоме виявляється у вільних асоціаціях, сновидіннях, невротичних симптомах[115]. Інстинкти – спадково закріплені, природжені форми психічного віддзеркалення і поведінки, що забезпечують здійснення базальних життєвих функцій (виживання, продовження роду) шляхом настройки систем аналізаторів, активізації нервово-модельних центрів[116]. Потяг – психічний стан, викликаний неусвідомлюваною потребою, наприклад, в психоаналізі потребою в самозбереженні як суб'єкта або як виду (сексуальний потяг)[117].
Тестові завдання для самостійної роботи до теми 2
Обведіть літеру правильної відповіді:
1. Предмет психології:
А - статичне уявлення про сутність психіки і психічних явищ;
Б - змінюване уявлення про сутність психіки і психічних явищ.
2. Криза психологічної науки обумовлюється:
А - відсутністю єдиного підходу до розуміння сутності психіки;
Б-відсутністю єдиного підходу до розуміння принципу детермінізму психіки.
3. Етапи розвитку психології:
А – зміни в уявленні про предмет психології (душа, свідомість, елементи свідомості, поведінка, несвідоме, реакції людини у відповідь на вплив зовнішнього середовища, культурно-історична теорія, принцип єдності свідомості та діяльності);
Б – допарадигмальний, класичний, некласичний, постнекласичний, постмодерністський, постпозитивістський.
4. Сучасна психологія характеризується методологічними установками на:
А - системну логіку дослідження, позитивізм, класичну (некласичну) раціональність;
Б - мережеву логіку дослідження, герменевтику, постнекласичну раціональність.
5. Предмет теоретичної психології:
А - саморефлексія психологічної науки, яка виявляє і досліджує її категоріальний лад;
Б – категоріальний базис психологічної науки, який визначає її понятійний апарат.
6. Генетична психологія – галузь психології, що вивчає:
А - вплив спадковості на розвиток психічної діяльності;
Б - походження і розвиток психічної діяльності.
7. Глибинна психологія– напрям в психології, який базується на:
А – дослідженнях змісту неусвідомлюваних процесів в житті і діяльності людини;
Б - уявленні про провідну роль несвідомих процесів в житті і діяльності людини.
8. Гуманістична психологія – напрям в психології, що досліджує:
А - особистість в процесі її самореалізації і самоактуалізації при рішенні життєвих проблем;
Б – значення гуманних стосунків для самореалізації і самоактуалізації особистості при рішенні життєвих проблем.
9. Розуміюча психологія – напрям в психології, що розглядає:
А - процеси розуміння як основу смислових утворень і засвоєння культурно-історичних цінностей;
Б - душевне життя людини в контексті її смислових утворень і засвоєних культурно-історичних цінностей.
10. Психоаналіз– напрям в психології, який вважає базальним джерелом мотивації:
А – несвідоме (потяги, інтенції, лібідо);
Б – взаємодію сфер свідомого, передсвідомого, несвідомого.